Шпак М.В., Ковальова С.С. студ. гр. ФК-11

наук. керівник – доцент, к.е.н. Литвиненко О.Д.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

 

ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ

За сучасних умов розвитку банківської системи України об’єктом управління стає вже не просто банк та його операції, а банківський бізнес в цілому. Специфічні особливості банківського бізнесу як об’єкта управління зумовлені, по-перше, ключовими ознаками поняття “бізнес”, по-друге, – сферою провадження бізнесу, по-третє, – колом зацікавлених сторін.

Розкриття змісту поняття “бізнес” з різних точок зору дозволяє виокремити ключові його риси, а саме [1]:

– з економічної точки зору бізнес є способом отримання економічної вигоди. Використання як цільового орієнтиру “економічної вигоди” замість традиційного “прибутку” дозволяє врахувати отримання грошових коштів не лише від використання активів, а й від їх обміну на інший вид активу, розподілу активів між іншими власниками тощо;

– з юридичної точки зору бізнес є об’єктом майнових прав та слугує засобом здійснення економічної діяльності. Тому бізнес є об’єктом вкладання інвестицій з метою отримання економічних вигод від використання активів майнового комплексу;

– з соціальної точки зору бізнес є невід’ємним елементом ринкових відносин,  виникнення якого обумовлено новим етапом розвитку виробничих відносин, пов’язаних з обміном результатами діяльності, тобто діловими відносинами.

Специфіка банківського бізнесу зумовлена також здійсненням діяльності в сфері послуг шляхом посередництва на фінансовому ринку та пов’язана з діяльністю банків як фінансових посередників (макроекономічний рівень прояву банківської діяльності), так і підприємницьких структур (мікроекономічний рівень) одночасно. Все це обумовлює посередницький характер банківського бізнесу, високий ступінь державного регулювання; ризикованість діяльності та численності зацікавлених сторін в ефективній роботі (держава, власники, менеджмент, клієнти, партнери).

Сучасні світові тенденції розвитку банківського бізнесу та виклики, породжені глобальними ризиками, кризовими явищами й активною ринковою конкуренцією, спонукають до пошуку нових підходів в управлінні, оптимізації ресурсної бази банку та розробки антикризової стратегії розвитку бізнесу.

Такі напрямки розвитку світового банківського бізнесу та фінансових ринків – глобалізація, масштабні процеси міжнародних злиттів і поглинань, зростаючий вплив таких учасників ринку, як небанківські фінансові установи, постачальники дистанційних і мобільних послуг призвели до стрімкого посилення конкуренції. Тому перед банками різних країн виникає питання, чи зможуть вони відповідно адаптувати свої моделі ведення бізнесу. Практично для будь-якого фінансово-кредитного інституту критерієм виживання на ринку поряд із формуванням сильної конкурентної позиції стає здатність своєчасно та ефективно адаптуватись до змін макроекономічних факторів як внутрішнього, так і зовнішнього походження.

Змістовний аналіз сучасної глобальної та вітчизняної макроекономічної ситуації дає змогу виокремити такі макроекономічні тренди [2]:

– за прогнозами Світового банку та Міжнародного валютного фонду основною рисою економічного розвитку в наступні декілька років стане стагнація світової економіки;

– незважаючи на загострення кризових тенденцій в окремих країнах Єврозони, прогноз розвитку все ж таки експертами оцінюється як уповільнене зростання;

– на ринках міжнародного капіталу очікується подальше зменшення інвестиційної активності та обмеження доступу до міжнародного ринку капіталу;

– поширення набуває відносно нова тенденція світової економіки – стратегія делевереджу, що передбачає зниження частки боргових коштів у структурі фінансування бізнесу міжнародними банками;

– зважаючи на структуру української економіки та місця міжнародної торгівлі в урівноваженні сальдо платіжного балансу країни, експертами визначається довгостроковий тренд знецінення національної валюти або тиск на гривню, окрім ситуації штучного утримання номінального курсу НБУ;

– виходячи з поточної ситуації на валютному ринку України, Національний банк України продовжуватиме підтримувати національну валюту.

Таким чином, на вітчизняному ринку банківських послуг залишається коло проблем: відсутність довгострокових і дешевих гривневих ресурсів; висока вартість фінансування та значні ризики, зокрема інфляційний, кредитний, курсовий та ризик ліквідності обмежать потенціал для зниження ставок кредитування. Крім того, у ситуації повільних темпів зростання амортизація старих кредитів буде вищою, ніж темп зростання нових кредитів. У результаті відсотковий дохід буде знижуватися. З метою компенсації зниження відсоткового доходу і забезпечення прибутковості бізнесу, на наш погляд, пріоритетним залишається диверсифікація джерел банківських доходів, в першу чергу зростання комісійного доходу.

 

Література

1.Семенюк Л. П. Проблеми ефективності банківського бізнесу та шляхи їх розв’язання / Л. П. Семенюк // Вісник Української академії банківської справи. – 2012.– № 2. – С. 71-74.

2.Кузнєцова Л. В. Проблеми регулювання банківської діяльності в умовах світової фінансової кризи. / Л. В. Кузнєцова // Управління у сфері фінансів, страхування та кредиту. − Л. : Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2012. − С. 102-103.