Економічні науки/2.Зовнішньоекономічна діяльність

Д-р ек. наук, проф. Шталь Т.В., Косенко В.І., Шейко О.С.

Харківський державний університет харчування і торгівлі ХДУХТ, Україна

Процес формування і розробки стратегій ТНК

Транснаціональні корпорації (ТНК), здійснюючи різнобічний вплив на функціонування світового господарства і становище господарюючих суб’єктів та підсистем, займають особливе місце на сучасному глобальному ринку. За умов функціонування ТНК в міжнародному економічному середовищі, корпорації перебувають під впливом конкурентних сил, що діють не лише на національному ринку, а й у глобальному економічному середовищі.

В умовах функціонування міжнародного ринку, наслідком процесу глобалізації економічної системи є виникнення глобальної конкуренції. Для того, щоб протистояти впливу конкурентів і займати лідируюче положення на міжнародному ринку, ТНК необхідно розробити ряд стратегій, які будуть забезпечувати її надійне просування на ринки країн, а також узгоджене функціонування усіх підрозділів корпорації.

Головним завданням стратегії ТНК є перевести корпорацію з її справжнього стану в бажаний керівництвом майбутній стан. «Школа планування», представником якої був І.Ансофф, розглядає стратегію як план дії, якого слід дотримуватися для досягнення поставленої мети. І.Ансофф визначає стратегію як формальний набір правил для корпорації.[1] На мою думку, стратегією ТНК є план дій, створений для досягнення певної мети корпорації (завоювання нових ринків збуту продукції, зменшення витрат виробництва та ін.), який повинен бути розроблений з урахуванням внутрішніх можливостей корпорації та змін, що відбуваються у середовищі, в якому функціонує ТНК. Такий план у довгостроковій перспективі повинен коригуватися відповідно до зміни зовнішніх факторів впливу.

В економічній літературі немає єдиного підходу до класифікації стратегій ТНК та їх різновидів. Проте, на мою думку, доцільно виділити такі види стратегій, які використовують корпорації в процесі здійснення своєї діяльності: конкурентні, загальноконкурентні, маркетингові та фінансові.

Конкурентна стратегія ТНК розробляється на тривалий період (5-10 років). Конкурентні переваги, на основі яких здійснюється розробка конкурентної стратегії можуть бути внутрішніми (виробничі, інноваційні, технологічні та ін.) та зовнішніми (інформаційні, цінові, збутові та ін.).[2]

Загальноконкурентні стратегії діяльності ТНК були запропоновані М.Портером. До таких стратегій відносяться: стратегія диференціації, фокусування, зниження витрат.[2]

Маркетингові стратегії ТНК є складовою стратегічного менеджменту і передбачають забезпечення узгодженості цілей глобальної експансії ТНК з її економічним потенціалом.

Фінансова стратегія ТНК є базою для вибору джерел формування власних і кредитних ресурсів та сфер їх розміщення. Цілями фінансової стратегії ТНК є: залучення фінансових ресурсів, мінімізація вартості капіталу ТНК і максимізація капіталізації ТНК.

Окрім розглянутих стратегій також використовуються інші альтернативні шляхи поведінки фірм на світовому ринку. До специфічних стратегічних альтернатив відносять створення спільних підприємств, створення дочірніх підприємств, франчайзинг, аутсорсинг і офшорне виробництво.

Універсальної стратегії для кожної корпорації не існує, оскільки для різних товарів чи підрозділів ТНК можуть знадобитися різні види стратегій чи їх комбінація. При стратегічному виборі необхідно визначити яка стратегія буде найкращою, зважаючи на положення ТНК в галузі, можливості і ресурси компанії.

Одним з інструментів розробки стратегії ТНК є SWOT-аналіз. За допомогою цього аналізу, можливо визначити сильні і слабкі сторони корпорації, а також можливості та загрози, які існують в зовнішньому і внутрішньому середовищі діяльності ТНК. Для визначення переваг чи недоліків компанії аналізують такі аспекти її діяльності: витрати на продукцію, частку ринку компанії порівняно з часткою ринку конкурентів, структуру цін на ресурси на певному національному ринку, рівень менеджменту компанії, стан її виробничих потужностей та якість виготовленої продукції. Окрім названих внутрішніх факторів діяльності при здійсненні SWOT-аналізу транснаціональної корпорації необхідно також враховувати зовнішні фактори впливу. До таких факторів можна віднести демографічні тенденції, можливість виходу на нові ринки чи сегменти ринку через диверсифікацію діяльності, можливість вертикальної інтеграції, а також наявність чи відсутність сильної конкуренції.

Іншим методом, який використовується при розробці стратегій ТНК, є виділення стратегічних зон господарювання (СГЗ) корпорації та сегментація її діяльності. Цей метод полягає в аналізі зовнішнього оточення компанії, визначенні загроз та нових можливостей корпорації на основі врахування тенденції діяльності ТНК. Етапами цього методичного прийому при розробці стратегії є: формування інформаційної бази стратегічного планування, дослідження тенденцій розвитку явищ, що впливають на умови функціонування корпорації; визначення глобальних цілей корпорації та формування критеріїв розподілу ресурсів; розробка альтернативних варіантів стратегічних планів та забезпечення узгодженості різних програм і інвестиційних рішень; реалізація, контроль і коригування стратегічного плану.

Таким чином, всі види стратегій взаємозв'язані, запорукою успішної діяльності ТНК на ринку є вибір і реалізація окремої стратегії для кожного рівня управління. При виборі і розробці стратегії ТНК, необхідно брати до уваги як зовнішні фактори, що впливають на діяльність корпорації, так і внутрішні, а також враховувати сильні і слабкі сторони корпорації і вплив процесів, що відбуваються в середовищі функціонування ТНК. Основним завданням, яке має бути вирішено при розробці стратегії є узгодженість між ресурсами компанії і її стратегічними цілями, а також реалізація ефективної діяльності для захисту від загроз зовнішнього середовища.

Література

1. Ансофф И.Р. Новая корпоративная стратегия/ Ансофф И.Р.; пер. с англ. С.Н. Жильцова. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2006.-с.29.

2. Портер М.Е. Конкурентное преимущество: как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость/ Портер М. Е. – М.: Экономическая наука, 2005.с.167-169.