Шокало Т.П., Бугіль І.В.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «КНУ»

ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ – ЗАПОРУКА ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ КРАЇНИ

Прискорення глобалізаційних процесів, які суттєво ускладнюють функціонування фінансових систем внаслідок появи широкого спектру новітніх фінансових продуктів та послуг, вимагають від громадян вирішення доволі складних завдань, до яких вони часто виявляються непідготовленими. Актуальність питань низького рівня фінансової грамотності населення особливо зросла в останні десятиліття, коли значно загострилися проблеми непосильного особистого боргового навантаження, відсутності ефективних заощаджень, нездатності громадян вживати ефективних заходів, спрямованих на захист власного добробуту тощо. Сьогодні питання фінансової грамотності включені в обов'язкові і факультативні освітні програми багатьох країн світу.

Фінансова грамотність стала об'єктом активних наукових досліджень зарубіжних вчених: К. Кутера, Е. Лусарді, Т. Люсея, О. Мітчелл, М. Кузнецова, М. Овчиннікова, Л. Стахович, А. Столярової, Г. Шахназаряна.

Результати експертних опитувань [2] свідчать про недостатньо високий рівень фінансової грамотності населення України — лише 9,2% на постійній основі контролюють свої доходи та витрати, а фінансовим плануванням власного бюджету цікавляться лише 8,7% опитаних. Цей фактор не в останню чергу впливає на популярність банківських послуг. Тому серед громадян, яким вдається робити заощадження, найбільшою популярністю, поки що, користуються заощадження в готівковій формі, 0,3% — вкладають в золото або ювелірні вироби, і лише 3,7% українців кладуть вільні кошти в банк. Найпопулярнішими банківські заощадження є серед людей 30-39 років.

Низька обізнаність громадян України щодо функцій та принципів роботи фінансових установ стає причиною формування певної недовіри до банкірів та банківської системи загалом серед окремих верств суспільства. Так, найбільшою довірою банківські співробітники користуються у громадян 20-29 років. Найменше на рекомендації банкірів звертають увагу літні люди. Вони в першу чергу прислуховуються до членів своєї родини. Взагалі не довіряють банкам 6,6% опитаних.

У підвищенні фінансової грамотності громадян має бути зацікавлена і держава, адже високий рівень фінансової грамотності сприяє притоку тимчасово вільних коштів населення у фінансовий сектор країни, стимулює розвиток конкуренції на фінансовому ринку та забезпечує макроекономічну стабільність у суспільстві. Водночас, низький рівень фінансової грамотності населення обмежує можливості і знижує ефективність державного регулювання фінансового ринку. До того ж, з макроекономічної точки зору недостатній рівень знань у сфері функціонування фінансових послуг означає низький рівень залучення широких верств населення до їх споживання, а отже, обмежує рівень і якість заощаджень та інвестицій, які загалом і формують потенціал економічного зростання країни [3].

Проведені дослідження дають змогу виявити проблеми та обрати найбільш дієві заходи для їх вирішення. З метою зміцнення довіри, банкам треба підвищувати рівень обізнаності населення про свою діяльність та роль у суспільстві, в тому числі, звертати увагу на соціальні проекти, які реалізують більшість банків. Для цього, крім висвітлення даних на офіційних сайтах, важливою є робота в напрямку донесення інформації до пересічних громадян та забезпечення її вірного тлумачення. Це можливо здійснити шляхом безпосереднього спілкування представників банків з потенційними клієнтами.

Заходи щодо впровадження базових ініціатив із фінансової грамотності:

- Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії реформування системи захисту прав споживачів на ринках фінансових послуг на 2012-2017 рр.» від 31 жовтня 2012 р. № 867-р;

- Проект Програми підвищення рівня фінансової грамотності населення України та План заходів НБУ з підвищення рівня фінансової грамотності населення України;

- Дослідно-експериментальна робота МОНу України та вищих навчальних закладів.

Асоціації українських банків також проводять активну роботу в цьому напрямку: організовують освітні заходи та дні відкритих дверей, навчальні програми та фінансові конкурси для дітей та юнацтва тощо [1]. Поступово рівень довіри населення до банківської системи України підвищується.

Таким чином, беручи до уваги передовий зарубіжний досвід та сучасні вітчизняні реалії, вважаємо, що для підвищення рівня фінансової грамотності наших співвітчизників необхідно більш активно використовувати засоби масової інформації, Інтернет, можливості дистанційного управління. У цьому контексті доцільним бачиться створення державного освітнього каналу, якість транслювання програм якого забезпечуватиметься шляхом залучення провідних науково-дослідних і освітніх центрів, відомих спеціалістів у сфері фінансів. Велику роль також може відіграти створення «гарячої» лінії для консультування громадян з актуальних питань фінансового законодавства, організації та ведення власного бізнесу, оподаткування тощо. Врай необхідним вважаємо введення у навчальні освітні програми таких дисциплін, як «Фінанси домогосподарств», «Управління особистими фінансами», «Управління особистим інвестиційним портфелем» тощо.

Література:

1. Бонд Р Фінансова грамотність та обізнаність в Україні: факти та висновки [Електронний ресурс] / Роберт Бонд, Олексій Куценко, Наталя Лозицька [FINREP, Проект розвитку фінансового сектору]. - Київ, грудень 2010 року -40 с - Режим доступу: http://www.finrep.kiev.ua.

2. Кізима Т. Фінансова грамотність населення: зарубіжний досвід і вітчизняні реалії / Тетяна Кізима // Вісник ТНЕУ. – 2012. -№ 2. - С.64-71.

3. Шахназарян Г.Э. Финансовая грамотность населения в свете современных тенденций развития образования /Г. Э. Шахназарян // Финансы и кредит. -2008. - № 20 (308). - С. 51-58.