Экономические науки/6.Маркетинг и менеджмент

Чорноус І.С., студ. 4-го курсу напряму підготовки 6.030507 "Маркетинг"

Національний університет харчових технологій

ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА ЯК ЗАСІБ КОНКУРЕНТНОЇ БОРОТЬБИ ФАХІВЦІВ З ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ

Війна інформації на сьогодні стала одним з найнебезпечніших видів зброї. Користуватися компроматами, виливання бруду, підкидання неправдивої інформації, намагання за допомогою інформації ввести в оману стало для багатьох сенсом життя. Інформація має вплив на маси, тобто за умови вдалого маніпулювання свідомістю мас, можна досягти практично будь-якої мети – знищити опонента, прибрати з дороги конкурентів чи розпалити війну. Тому дослідження методів та способів ведення інформаційних війн набуває особливої актуальності.

Мета інформаційної війни – послабити моральні і матеріальні сили супротивника або конкурента та посилити власні. Вона передбачає заходи пропагандистського впливу на свідомість людини. Такі війни не призводять безпосередньо до кровопролиття, руйнувань, при їх веденні немає жертв, ніхто не позбавляється даху над головою. Тим часом руйнування, яких завдають інформаційні війни у суспільній психології, психології особи, за масштабами і за значенням є вагомі, а часом і перевищують наслідки збройних війн.

Якщо торкнутися цього питання на міждержавному рівні, то ми побачимо, що спецслужби країн ведуть свої війни безпосередньо в Інтернеті. Так, для боротьби з потенційним супротивником в експортне мережеве обладнання США встановлюються чіпи з логічними вірусами, які можуть бути активовані в потрібний момент. Для боротьби з певними людьми є комп'ютерні програми обнуління банківських рахунків. Для боротьби між корпораціями, які є конкурентами, використовується промисловий шпіонаж, який полягає у зборі інформації щодо свого "супротивника".

Головне завдання інформаційних війн полягає у маніпулюванні масами. Мета такої маніпуляції найчастіше полягає у: внесенні у суспільну та індивідуальну свідомість ворожих, шкідливих ідей та поглядів; дезорієнтації та дезінформації мас; послабленні певних переконань; залякуванні свого народу образом ворога; залякуванні супротивника своєю могутністю; забезпечення ринку збуту для своєї економіки. У цьому випадку інформаційна війна є складовою частиною конкурентної боротьби.

Успішна інформаційна кампанія, проведена на оперативному рівні, буде підтримувати стратегічні цілі, впливаючи на можливість конкурента приймати ефективне рішення. Іншими словами, метою інформаційних атак на операційному рівні є створення таких перешкод процесу ухвалення рішення конкурентом, щоб супротивник не міг діяти чи вести війну координовано та ефективно. В інформаційній війні метою є гармонізація дій на оперативному рівні з діями на стратегічному рівні, щоб у єдності вони змушували супротивника приймати рішення, які призводили б до дій, які сприяли б досягненню суб'єктові власних цілей і заважали супротивнику домагатися виконання своїх.

Крім прагнення підірвати репутацію конкурента, нерідко причиною інформаційної атаки стають суперечки, що виникли в результаті розподілу бізнесу або у випадку виходу партнера із проекту. Крім того, інформаційна війна зазвичай супроводжує рейдерську атаку. Рідше об’єктом публічних нападів стають держструктури або окремі чиновники.

Вибір зброї інформаційної війни залежить від мети й об’єкта атаки. Іноді досить розмістити публікацію в районній газеті, а іноді, – якщо йдеться про захоплення національного ринку, – не обійтися без послуг центральних телеканалів. Інша популярна зброя – чутки. Плітки можуть циркулювати в замкнутому колективі, і все одно керівництво може не спромогтися з ними впоратися. А ще гірше, коли чутки поширюються у ширших колах – серед контрагентів об’єкта атаки, споживачів, постачальників тощо.

Водночас для інформаційної атаки цілком можна використати й нетрадиційну зброю, навіть корпоративну газету конкурента.

На стратегічному рівні ціль кампанії інформаційної війни – вплинути на рішення супротивника або конкурента, і як наслідок, на його поведінку таким чином, щоб він не знав, що на нього впливали. Навіть тоді, коли цієї мети важко досягти, вона все-таки залишається кінцевою метою кампанії на стратегічному рівні. Успішна, хоч і незавершена інформаційна кампанія, проведена на стратегічному рівні, призведе до рішень супротивника (а,отже, і його дій), що будуть суперечити його намірам чи заважати їхньому виконанню.

Інформаційна війна розглядає інформацію як окремий об'єкт або як потенційну зброю та вигідну ціль. Її також можна розглядати як якісно новий вид бойових дій. Інформаційна війна – це атака інформаційної функції, незалежно від засобів, які застосовуються.

Інформаційно-комп'ютерна революція відкриває широкі можливості для впливу на народи та владу, маніпулювання свідомістю та поведінкою людей навіть на віддалених просторах. Беручи до уваги процес глобалізації телекомунікаційних мереж, що відбувається в світі, можна припустити, що саме інформаційним видам агресії буде відданий пріоритет у майбутньому. Потрібна серйозна увага фахівців різного профілю до цього питання, щоб уникнути найбільш негативних наслідків цієї війни для всього людства.

Але разом з тим затяжна інформаційна війна не вигідна нікому, крім PR-менеджерів, журналістів і власників ЗМІ. Підприємство, яке атакують, витрачає значні кошти на те, щоб відновити свою репутацію в очах споживачів. В свою чергу підприємство, яке здійснює атаку, ризикує надмірно захопитися боротьбою. Проте грамотний фахівець цілком може скористатися інформаційною атакою для проведення PR-кампанії й у підсумку замість погіршення стану підприємства зміцнити його імідж в очах громадськості.