УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

У сучасних умовах поряд із фінансовим та виробничим капіталом дедалі важливішими ресурсами стають знання, досвід, трудові навички, ініціатива, діловитість, ціннісно - мотиваційна сфера працівників. Саме тому, все більше уваги приділяють управлінню персоналом, що повинно мати соціальну спрямованість, орієнтуватися на інтереси працівника.

Результативність управління персоналом залежить від безлічі умов, однією з яких є дотримання етики керівником.

Під поняттям «етика керівника» розуміють систему норм моральної поведінки керівника, яка заснована на таких складових як:

– розуміння та врахування психології працівників (підлеглих);

– формування й розвиток особистості;

– культура управління (комплекс вимог, що пред’являються до зовнішньої сторони процесу управління та особистих якостей керівника);

– вміння керувати своїми почуттями у процесі особистих взаємин з підлеглими, колегами чи вищим керівництвом [3].

Без знання етики керівника неможливо реалізувати ефективне заохочення, мотивацію та стимулювання підлеглих, конструктивну критику, висловлювання претензій без образ. До важливіших правил мотивації та стимулювання підлеглих можна віднести наступні:

1) у підлеглих має бути можливість відкритого та зворотного спілкування з керівником;

2) співробітники мають бути впевнені у можливості професійного і кар’єрного зростання;

3) важливо, щоб працівники брали участь у складанні графіка робіт і уявляли, яких результатів від них очікують;

4) кожен працівник має сам відповідати за ефективність та результатив-

ність своєї праці.

Щоб слова заохочення стимулювали роботу співробітників необхідно виконувати певні правила. Серед них:

1) слова заохочення повинні вказувати на виконану роботу і бути сказані вчасно, одразу після завершення роботи;

2) заслуговують заохочення будь-які успіхи підлеглих незалежно від ступеня їх значимості;

3) велике значення має правильне формулювання слів заохочення;

4) публічне заохочення у присутності колег, повага яких для людини особливо важлива, часто виявляється більш цінним, ніж матеріальна винагорода.

У процесі управління персоналом дуже ефективною є похвала, оскільки вона спонукає того, хто її отримав докласти ще більше зусиль до виконання роботи. Визнання і похвала за найменші досягнення, а не тільки за остаточний результат, стимулюють співробітника і примножують його трудові зусилля. Набагато краще хвалити за менше, але частіше, оскільки це створює додаткову мотивацію. Визнаючи заслуги працівників, керівник робить крок у формуванні власного авторитету.

В свою чергу, виголошуючи конструктивну критику або претензії без образ, керівник повинен дотримуватися наступних правил:

1) сварити не особистість, а здійснений нею вчинок;

2) говорити тільки про те, що підлеглий може змінити, не вимагати неможливого;

3) намагатися говорити саме про те почуття, яке ви відчуваєте з приводу того, що трапилося;

4) потрібно обмежитися лише констатацією того, що вам не подобається;

5) відмовитися від повчальної манери;

6) варто хоча б коротко аргументувати критику.

Робота керівника часто пов’язана з необхідністю змінити точку зору чи поведінку людини. Щодо цього Дейл Карнегі надає ряд порад, зокрема:

1) починайте з похвали та щирого визнання сильних сторін співробітника;

2) звертайте увагу людини на її помилки опосередковано;

3) спочатку кажіть про свої особисті помилки, а лише потім критикуйте співробітника;

4) замість того, щоб видавати накази, ставте запитання;

5) добре відгукуйтесь про людей, і вони намагатимуться відповідати вашій думці про них;

6) створюйте враження, що допущену помилку легко виправити [1].

Звичайно, у процесі роботи керівник і сам може припускатися деяких помилок. Серед типових помилок керівника О.В. Євтихов виділяє такі, як:

1) переконання, що керівник все повинен знати краще інших;

2) реагування на термінові, а не на важливі справи;

3) прагнення без необхідності особисто включитися в роботу, яку виконують підлеглі;

4) у критичних ситуаціях – пошук винних, а не вирішення проблеми [2, c. 294].

Таким чином, для того щоб ефективно управляти персоналом, керівник повинен знати етику, дотримуватися основних принципів управління, уміти мотивувати та стимулювати підлеглих, висловлювати конструктивну критику чи претензії, впливати на поведінку співробітників та уникати типових помилок у своїй діяльності.

Література:

1. Дейл Карнеги Как завоевать друзей и оказывать влияние на людей. Как развить уверенность в себе и влиять на людей путём публичных выступлений. Как перестать беспокоиться и начать жить / Дейл Карнеги – М.: Дом славянской книги, 2005. – 593 с.

2. Евтихов О. В. Психология управления персоналом: теория и практика / Евтихов О. В. – СПб.: Речь, 2010. – 319 с.

3. Этика руководителя. Слова поощрения и конструктивная критика/

[Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://psycabi.net/rasprostranennye-sluchai/340-etika-rukovoditelya-slova-pooshchreniya-i-konstruktivnaya-kritika.