Буднік М. М., Шаповалова Г. С.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Сьогодні торгівля є однією з основних галузей народного господарства України. В умовах насиченності ринку ускладнюються проблеми реалізації товарів та надання послуг, внаслідок зміни структури ринкового попиту, його кон'юнктурних коливань і все більшого загострення конкуренції на ринку України.

Споживач висуває все нові, більш вишукані вимоги до товарів. Покупці хочуть, щоб куплені ними товари були більш практичними, красивими, довговічними. А виробники змушені задовольняти постійно зростаючі запити своїх клієнтів. Ось чому корекція асортименту дуже важлива сьогодні.

Сутність планування, формування та управління асортиментом полягає в тому, щоб виробник вчасно пропонував визначену сукупність товарів, які б, відповідаючи в цілому профілю його виробничої діяльності, найбільш повно задовольняли вимогам визначених категорій покупців.

Забезпечення необхідного рівня обслуговування покупців і зростання основних економічних показників діяльності товарного підприємства в значній мірі залежить від правильного формування асортименту товарів в його магазинах.

Отже, товарний асортимент – це вся сукупність виробів, що випускаються підприємством [2].  Вона включає різні види товарів. Вид товару ділиться на асортиментні групи у відповідності з функціональними особливостями, якістю, ціною. Кожна група складається з асортиментних позицій (різновидів або марок), які утворюють нижчу ступінь класифікації.

Асортиментна політика – система заходів з визначення набору товарних груп, найбільш бажаних дня успішної роботи на ринку і що забезпечують економічну ефективність діяльності підприємства в цілому [1]. 

Основними задачами асортиментної політики є:

- задоволення потреб споживачів.

- завоювання нових покупців.

- оптимізація фінансових результатів підприємства.

Таким чином, представляється актуальним розглянути особливості формування асортиментної політики як один із способів збільшення якості обслуговування клієнтів і, як результат, спосіб збільшення прибутку організації.

Здійснюючи асортиментну політику, підприємство завжди стикається з деякими тактичними складнощами. Наприклад, недостатня кваліфікація персоналу, що відповідає за закупівлі, чи важкий постачальник, затримка у поставках, або наслідки прийняття нового закону про акцизні марки і т. інше. Досить проблем, які, тим не менш, вирішувані, якщо відсутні стратегічні помилки в асортиментній політиці.

Для вирішення проблем формування асортиментної політики для торговельного підприємства можуть стати:

1. Наявність чіткої та зрозумілої для всіх співробітників стратегії розвитку компанії. Частіше, стратегія є, але вона не має вигляду документу та відома тільки першій особі компанії, яка не вважає за необхідне нею поділитися та .

2. Наявність конкретної особи, що відповідає за розвиток і управління асортиментом. У практиці успішно працюючих компаній за асортимент відповідає комерційний директор або особа з функцією керівництва менеджерами (начальників торговельного відділу, відділів закупівель, маркетингу, логістики тощо). Відповідальність ця повинна бути прописана в положенні про формування асортименту.

3. Розвиток сервісу, акцент не тільки на товар і фізичні властивості асортименту (ширину, глибину). Так, сам по собі товар і продукт – це добре, але нинішні умови конкуренції призводять до того, що товар сам по собі вже не має тієї цінності. Послуга – той же продукт діяльності магазину, це теж товар, який повинен бути проданий.

4. Наявність в асортименті ексклюзивних або унікальних товарів або послуг. Якщо таких не існує, то й немає відмінності від конкурентів, завдяки якій покупець повинен прийти в цей, а не в сусідній магазин.

5. Постійний аналіз появи на ринку нових або вдосконалених продуктів, включаючи питання цін, собівартості і рентабельності.

6. Розвиток асортименту. Асортимент повинен постійно оновлюватися. Оновлення асортименту не тільки задовольняє потребу спробувати нове, але і дозволяє весь час підтримувати оптимальне співвідношення товарів з різною тривалістю життєвого циклу.

7. Наявність концепції продажів в залежності від сезонних коливань магазину і продаж гостросезонного асортименту, але для кожного сезону потрібен свій товар.

8. Наявність чітко сформульованих і відомих співробітникам критеріїв оцінки якості товарів і послуг, що надаються підприємством. Стандарти роботи повинні бути чітко визначені, прописані і весь персонал повинен бути з ними не просто ознайомлений, але і згоден.

Ретельно розроблена асортиментна політика підприємства служить керівництву покажчиком, стратегічним напрямом, на яке повинне орієнтуватися підприємство, що у свою чергу дозволяє співробітникам підприємства орієнтувати свою роботу з найбільшою віддачею.

Правильний вибір асортиментної політики підприємства служить свого роду гарантією, що вигідні можливості не будуть упущені.

Література:

1. Бланк И. А. Управление торговым предприятием. – К: Украинско- Финский институт менеджмента и бизнеса, 1999. – 501 с.

2. Карсекін В.І., Манов М.А. Менеджмент у підприємствах торгівлі та громадянського харчування: Підручник. – К.: Вища шк., 2004. – 272 с.