Экономические науки/ 7.Учет и аудит.

Петулько К.О.,студентка

Науковий керівник: старший викладач Гноєва І.М.

Кременчуцький національний університет ім. М.В. Остроградського,Україна

ПРОБЛЕМИ СИСТЕМАТИЦАЦІЇ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Актуальність даної теми полягає в тому, що наша країна лише стоїть на шляху формування якісної аудиторської діяльності та досконалій організації системи обліку на відміну від зарубіжних країн, які мають досить довгу історію становлення і вдосконалення аудиту та системи обліку. Проблема визначення напрямків розвитку системи обліку та аудиту в Україні міститься в тому, щоб через усвідомлення її теперішнього стану та властивих недоліків визначити шляхи збільшення інформаційних, організаційних та інших можливостей цієї системи щодо управління підприємствами. В останній час з’явилося чимало публікацій, в яких зазначаються проблемні питання наслідків реформи системи обліку і аудиту та перспектив удосконалення цієї системи, висновки яких дискусійні.

Можна виділити певні суттєві моменти, які не вдалося поки вирішити під час реформи обліково-аналітичної та аудиторський діяльності в Україні:

По-перше, суттєво зменшилась роль саме бухгалтерського обліку в управлінні підприємствами. В діючих нормативних актах чітко не визначені права, обов’язки та відповідальність облікових працівників [3]. Основну увагу на підприємствах бухгалтери приділяють складанню саме податкової звітності, а ведення бухгалтерського обліку відсторонюють на другий план.

По-друге, значною мірою наукова тематика досліджень з обліку та аудиту обмежуються майже дослівним перекладом відповідних закордонних стандартів та концепцій, ігноруючи вже існуючі власні гострі проблеми управління підприємствами, які давно потребують вирішення, наприклад, неузгодженості планової та облікової моделей витрат, протиріччя між бухгалтерським та податковим обліком, недосконалості облікових регістрів тощо. При цьому ігнорується об’єктивна оцінка окремих «досягнень» зарубіжного досвіду - штучного поділення єдиної облікової системи підприємств на фінансовий і управлінський облік, впровадження давно девальвованої концепції застосування у підрозділах підприємств внутрішніх цін [1].

По-третє, вітчизняний аудит ще не досяг рівня інших країн, хоча введення в дію Міжнародних стандартів аудиту певною мірою сприяло підвищенню рівня аналітичної роботи вітчизняних аудиторів. В той же час, відсутні глибокі вітчизняні науково-методологічні розробки в сфері аудиту, існуючий порядок проведення аудиту у підприємствах ще мало відрізняється від традиційної документальної ревізії. Недостатньо застосовується економічний аналіз в практичній роботі аудиторів та бухгалтерів.

В-четвертих, підготовка українських бухгалтерів і аудиторів не відповідає сучасним вимогам практики. Між тим, роботодавцям необхідні повністю підготовлені висококваліфіковані фахівці, які в змозі відразу після закінчення навчального закладу вирішувати численні завдання управління підприємствами.

В-п’ятих, громадські професійні організації обліковців не є масовими, тисячі бухгалтерів знаходяться поза їх межами, тому не відігрівають ніякої ролі в обговоренні і вирішенні проблемних питань практики обліку та аудиту [2].

Для вирішення існуючих проблем систематизації обліку та аудиту в Україні необхідно здійснити наступні заходи:

1. Доцільно розробити та ввести в дію спеціальну державну програму з розвитку бухгалтерського обліку і аудиту в Україні, як це пропонують окремі дослідники [1] (до якої повинні бути залучені певні державні органи, громадські організації бухгалтерів і аудиторів, провідні вчені-обліковці), з метою посилення інтеграції обліку з іншими функціями управління підприємствами, узгодження нормативних документів з планування та обліку тощо.

2. Необхідно активізувати дослідження не тільки щодо узгодження українських облікових стандартів з міжнародними, а головним чином розв’язувати власні теоретичні і практичні облікові та управлінські проблеми.

Треба критично, у тому числі і в межах професійних організацій, аналізувати доцільність і правомірність застосування у вітчизняній обліковій системі окремих штучних елементів закордонної теорії та практики обліку, рішуче відкидаючи ті, які не мають обґрунтованого змісту та суперечать реальним потребам облікових працівників. Доцільно також проводити наукові дискусії перед прийняттям важливих нормативних та інструктивних документів.

3. Слід удосконалити навчальну програму підготовки спеціалістів у сфері обліку і аудиту та максимально адаптувати її до потреб сьогодення.

Обов’язково необхідно посилити підготовку студентів у сфері економічного аналізу для підвищення професійної кваліфікації як бухгалтерів, так і аудиторів. Також необхідно посилити вимоги до аудиторської підготовки студентів. Таким чином, питання впровадження якісного аудиту та системи обліку в Україні на сьогодні потребує додаткової уваги та розробки комплексних підходів до вирішення зазначених проблем.

Список використаної літератури

1. Валуев Б.И. Возможный поход к классификации системы хозяйственного учета. Информационный аспект // Вісник Львівської комерційної академіі. – 2004. – Серія економічна, вип.16. – С. 15-22.

2. Кужельный Н. Теоретические аспекты бухгалтерського учета // Бухгалтерский учет и аудит. – 2011. - № 8-9. – С. 45-49.

3. Мных Е. Проблемы профессиональной подготовки специалистов по учету и аудиту в условиях интеграции европейского образования // Бухгалтерский учет и аудит. – 2004. - № 5. – С. 25-27.