Данилова А.А.,

Тимчина Л.І.

ДонНУЕТ імені М. Туган-Барановського

МЕТОДИ НАРАХУВАННЯ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА

Значну роль в системі обліку основних засобів відіграє амортизація, а точніше методи її нарахування. Вони активно впливають на обсяг амортизаційного фонду, призначеного для відтворення основних засобів, на розміри відрахувань, що включаються в собівартість продукції, і в кінцевому рахунку на формування фінансової стратегії організації. Під методом нарахування амортизації розуміють методи розподілу вартості основних фондів по роках їхньої служби у певному системному порядку.

Постановка проблеми. В процесі діяльності підприємства часто постає проблема із вибором методу амортизації основних засобів підприємства. Питання нарахування амортизації є вельми актуальним на сьогоднішній день в Україні, оскільки амортизація як економічна категорія є водночас витратами виробництва та джерелом відтворення основних засобів, а також величиною, що зменшує прибуток до оподаткування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Великий внесок у розробку теоретичних основ і методологічних підходів до вирішення питань амортизації зробили провідні вітчизняні вчені: М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, Н.Г. Виговська, С.Ф. Голов, М.Я. Дем'яненко, В.М. Жук, Г.Г. Кірейцев, В.Г. Лінник, В.Б. Моссаковський, М.Ф.Огійчук, Ю.І. Осадчий, П.Т. Саблук, В.В. Сопко, Л.К. Сук та інші вчені; зарубіжні дослідники: В.Ф. Палій, Я.В. Соколов, Е.С. Хендріксен, М.Ф. Ван Бреда. Проте глибокі структурні зміни вимагають постійного вдосконалення методології й методики обліку відтворення основних засобів.

Виклад основного матеріалу. Перелік можливих конкретних методів нарахування амортизації регулюється державою, але кожне підприємство з переліку вибирає ті, що економічно доцільні саме для нього.

Амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації)[1]. Об’єктом амортизації є всі основні засоби, крім землі і об’єктів незавершеного будівництва.

Існують різноманітні методи нарахування амортизації, що можна розділити на так звані 2 основні групи: методи нормального нарахування амортизації та методи прискореного нарахування амортизації.

Перші припускають нарахування залежно від строку нормальної експлуатації об'єкта основних засобів, як правило, рівномірно й обчислюються виходячи з початкової вартості цього об'єкта. Другі базуються на прискоренні амортизаційного процесу виходячи з різноманітних систем прискорення й обчислюються частіше усього на основі залишкової вартості.

Відповідно до пункту 26 ПБО 7 [2] та п.145.1.5 Податкового кодексу України [1] передбачено 5 методів нарахування амортизації основних засобів:

• прямолінійний;

• зменшення залишкової вартості;

• прискореного зменшення залишкової вартості;

• кумулятивний;

• виробничий.

Прямолінійний метод нарахування амортизації забезпечує рівномірну амортизацію об'єкта протягом усього терміну його користування. Перевагами цього методу є простота використання, наглядність та об'єктивність. Недоліком цього методу є те, що суми амортизаційних відрахувань не пов’язані із інтенсивністю використання основних засобів.

Суть методу зменшення залишкової вартості полягає в тому, що в перший рік експлуатації об'єкта основних засобів сума нарахованої амортизації буде найбільшою, а потім кожного наступного року вона зменшуватиметься і в останній рік нарахування амортизації буде найменшою. Недолік полягає у тому, що в перші роки застосування завищується показник собівартості продукції (товарів, робіт, послуг).

Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовують у разі, якщо планують, що ефективність об'єкта основних засобів на початок експлуатації буде набагато вищою, ніж на кінець експлуатації, та якщо витрати на обслуговування в процесі експлуатації значно зростуть. Недоліком також є складність розрахунку.

За кумулятивним методом суми амортизації визначають множенням первісної вартості об'єкта (за вирахуванням ліквідаційної вартості) на кумулятивний коефіцієнт. На відміну від інших прискорених методів суми нарахування, зменшення амортизаційних сум відбувається рівномірно. Але при застосуванні даного методу сума  амортизації не залежить від обсягів виробленої продукції, що не дозволяє реально розрахувати собівартість

Виробничий метод застосовують за умови, якщо можна визначити виробничу віддачу об'єкта основних засобів. Перевага цього методу у тому, що при визначенні суми амортизаційних відрахувань враховується інтенсивність використання основних засобів.

Висновки. Аналіз існуючих методів амортизації основних засобів свідчить про те, що для кожного підприємства існує свій метод, який для нього є зручним.

 На сьогодні відсутні чіткі рекомендації щодо вибору методу нарахування амортизації, який би був найкращим для підприємств різних організаційно-правових форм, об’єктів необоротних активів та способів їх використання. Однак, усі методи можна вважати рівноцінними, тому що вони переслідують одну мету. Тому обраний підприємством метод повинен сприяти прискоренню оновлення необоротних активів, визначенню реальної величини прибутку, найкраще враховувати усі фактори, пов’язані з експлуатацією об’єкта основних засобів [3]. 

Підприємства мають свої аргументи на користь тих методів, які обирають, проте їм варто не забувати про економічну доцільність здійснюваного вибору, а не лише про полегшення ведення обліку.

Список використаних джерел:

1. Податковий кодекс України вiд 02.12.2010 №2755-VI.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом МФУ від 27.04.2000р. №92 із змінами і доповненнями від 11.12.2006р.№1176.

3. Домбровська Н.Р. До питання нарахування амортизації основних засобів / Н.Р. Домбровська // Облік і фінанси АПК. - 2010.-№4. - С.45-48.