Економічні науки/7. Облік і аудит.

Бурлака А. С., Труфен А.О.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Міжнародні особливості організації бухгалтерського обліку та необхідність їх залучення в Україні.

Важливою особливістю сучасного світового господарства є зростання взаємозалежності економік різних країн, розвиток інтеграційних процесів, інтенсивний перехід цивілізованих країн від замкнутих національних господарств до економіки відкритого типу. Сучасні тенденції світового розвитку ставлять перед Україною нові проблеми та потребують від неї активної участі в їхньому рішенні. Один з основних напрямків що потребують пристосування зарубіжної практики є бухгалтерський облік. Основні чинники, що зумовили необхідність трансформації обліку в Україні – це поява нових об’єктів обліку, а саме нематеріальні активи, вексельні операції, валютні операції, відкладені зобов’язання і податкові активи. А також це необхідність залучення іноземних інвестицій у національну економіку. Саме тому, фінансова звітність повинна бути чіткою, зрозумілою для іноземних інвесторів та сформованою на загальних міжнародних принципах. У зв’язку з цим актуальним сьогодні є дослідження підходів до організації бухгалтерського обліку в міжнародній практиці, а саме на прикладі Швеції, та введення методів регулювання, а також складання фінансової звітності на підприємствах України. Так, як кожна країна має свої особливості, історію, традиції, цінності та певну політичну систему, відповідно й бухгалтерський облік в кожній з них склався по-різному. Такі відмінності обумовлені різними формами господарської діяльності та впливом різних зовнішніх чинників, таких як географічних,соціальних, економічних, політичних. Тому склалися декілька організаційних систем обліку в різних країнах:

1. Британо-американська або Англосаксонська – дана модель характеризується орієнтацією обліку на інформаційні запити кредиторів та інвесторів. Управлінський персонал зобов’язаний надавати своїм акціонерам звіти для контролю за ефективністю використання ресурсів. У результаті фінансові звіти компаній значно відрізняються за аналітичністю. Система загальної та професійної освіти також відповідає високим стандартам.

2. Континентальна –виробнича діяльність тісно пов’язані з банками, які в основному задовольняють фінансові запити компаній. Бухгалтерський облік регламентований законодавчо. Орієнтація на управлінські запити кредиторів не є пріоритетним завданням обліку, навпаки, облікова політика спрямована передусім на задоволення вимог уряду. Крім цього, уряди країн вимагають публікувати деяку інформацію про компанії, тому останні змушені готувати детальну фінансову звітність.

3. Південноамериканська – основною відмінністю цієї моделі від названих вище є коригування облікових даних на темпи інфляції. Загалом облік орієнтований на потреби державних планових органів, а його методи, що використовуються на підприємствах, достатньо уніфіковані.

4. Інтернаціональна – вона зумовлена потребами міжнародного погодження обліку, насамперед, з інтересів міжнародних валютних ринків. Тільки невелика кількість великих корпорацій може зараз стверджувати, що її річні фінансові звіти відповідають міжнародним обліковим стандартам [1. с. 12-13].

Можна порівняти способи використання міжнародних стандартів обліку в Швеції та Україні – країн-представників групи континентальної моделі. Ринок довготермінового позичкового капіталу є основою обліку Швеції. Це зумовлено тим, що в даній країні зосереджена велика кількість материнських компаній транснаціональних корпорацій. Які в свою чергу потребують організації обліку та складання фінансової звітності високої якості, тобто які мають відповідати міжнародним стандартам бухгалтерського обліку, та загальним принципам та критеріям. Слід зазначити, що принципи обліку Швеції наближені до загальних принципів бухгалтерського обліку у міжнародній практиці. Якщо ж говорити про законодавчу базу даної країни, щодо обліку, то вона базується на Законі «Про діяльність компанії», створений у 1975 році та Законі «Про бухгалтерську справу», який вступив у дію 1976 року. Крім них були створені: у 1990 році спеціальний комітет, основна мета якого реформувати законодавство країни до вимог пов’язаними з процесами євроінтеграції та створена у 1991році Рада шведських фінансових стандартів в бухгалтерській справі, яка складає звіти про консолідовані звітні документи обліку. Отож, система бухгалтерського обліку в Швеції відповідає міжнародним стандартам бухгалтерського обліку. А також базуючись на різноманітних вимогах та рекомендаціях в цій країні було досягнуто висока якість звітних документів обліку. Якщо ж говорити про Україну, то слід відзначити, що великий крок вона зробила в національному регулюванні обліку, коли облікова політика країни почала базуватись на міжнародних стандартах бухгалтерського обліку. Ці стандарти є важливими, адже вони визначають загальний підхід для складання фінансової звітності та пропонують способи обліку окремих коштів чи організацій підприємства. Це допомогло зменшити ризики для кредиторів та іноземних інвесторів, знизити витрати на розробку власних стандартів. Хоча дані країни відносяться до однієї групи системи організації бухгалтерського обліку та все ж в них є багато розбіжностей.

Таким чином, можна зробити висновок, що зарубіжний досвід ведення бухгалтерського обліку розглядається як засіб реалізації, контролю господарської діяльності та активізації людського фактора. Та на відміну від нього організація бухгалтерського обліку в Україні не передбачає виділення рівня теоретиків і практиків. Це можна пояснити відсутністю тісних зв’язків між державними органами, керівниками підприємств та науковцями. Саме вирішення цієї проблеми допоможе Україні вийте на новий рівень організації бухгалтерського обліку на підприємствах.

Література:

1. Лучко М.Р., Бенько І.Д. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: Навч. посіб. – К.: Знання, 2006. – 311 с.

2. Сук Л.К., Сук П.Л. Організація бухгалтерського обліку: Підручник. – К: Каравела; Піча Ю.В., 2009. – 624 с.