к.геогр.н. Кирилюк С.М.¹, вчитель географії Палагнюк С.Д.²,

учениця 9 класу Федоруца А.В.²

¹Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

² Клішковецька гімназія Хотинського району Чернівецької області

Дослідження підземних вод

села Клішківці Хотинського району

До проблеми забезпечення населення якісною для здоров’я людини питною водою нині привернута підвищена увага не лише тому, що вода є незамінною речовиною для життя людини, але й тому, що забруднення джерел водопостачання та питної води визначає ступінь екологічної безпеки цілих регіонів, а вживання питної води низької якості безпосередньо впливає на стан здоров’я населення. Виходячи із санітарного стану та якості питної води децентралізованих систем, можна констатувати, що цей вид водопостачання в країні є найбільш проблемним. У сільській місцевості проблема водопостачання населення загострилась у зв’язку з хімічним і бактеріальним забрудненням водних джерел. Сільське населення України в основному споживає воду з колодязів та індивідуальних свердловин, які (у переважній більшості) знаходяться в незадовільному технічному й санітарному стані.

На території села Клішківці та підпорядкованого йому села Млинки водопостачання населення відбувається децентралізованим шляхом. Криничною водою забезпечуються Клішковецький навчально-виховний комплекс (який має 3 філії у різних кінцях села), Клішковецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Леоніда Каденюка, Клішковецька гімназія, Клішковецька музична школа, Клішковецька сільська лікарня, Клішковецька сільська рада, заклади харчування. Тому питання якісної води для пиття тут стоїть гостро. Що ж стосується поливу сільськогосподарських та садових культур, то він потребує води теж нормативної якості задля уникнення накопичення надлишку якихось речовин у рослинах, плодах чи ґрунтах, і попередження шкоди через їх перевищення над нормативними значеннями.

Об’єктом дослідження виступають підземні води (ПВ). Предметом дослідження є криниці як джерело децентралізованого водопостачання сільського населеного пункту. На території села Клішківці Хотинського району їх нараховується 1385 (порівняно з 2001 – 1344 од.). Наукова новизна роботи полягає у розробленій класифікації підземних вод, у проведенні типології підземних вод. Також прослідковано динаміку підземних вод протягом року.

Детальне вивчення криниць показало, що вони різняться одна від одної як за якісними, так і за кількісними показниками, що дозволяє в свою чергу класифікувати їх, виділивши чотири категорії, а саме: 1) ландшафтну – критерієм виділення виступає ландшафтна приуроченість криниці. У цій категорії можна виділити чотири класи: вододільний, привододільний, схилів, долинний; 2) рівневу – критерієм виділення є середній рівень води у криниці. У категорії розрізняємо три класи: мілкі (до 5 м), проміжні (від 5 до 20 м) і глибокі (понад 20 м); 3) господарського використання – критерієм виділення є господарське використання криниці. Включає в себе три класи: нейтральний, традиційний і донорний. 4) забезпеченості водою – виділяється за величиною середнього запасу води в криниці. Містить три класи: малозабезпечений (до 2 м³), забезпечений (від 2 до 4 м³) і сильно забезпечений (понад 4 м³). На основі чотирьох класифікаційних категорій розроблено типологічну матричну таблицю криниць (рис. 1). Типологія відрізняється від вище описаної класифікації в першу чергу тим, що дає повну характеристику криниці на відміну від конкретної категорії.

Рис. 1. Типологія криниць

Протягом року рівень ПВ має тенденцію до змін, основною причиною динаміки якого є кількість атмосферних опадів. Іншим чинником є штучний відвід води з криниць. Від кількості та інтенсивності опадів рівень ПВ може дуже сильно підвищуватися.

Рис. 2. Динаміка рівня ґрунтових вод протягом 2013 р. в с. Клішківці

Є згадки, що рівень у вододільній криниці підвищився за 14 днів на 6,5 м, при загальній товщині шахти криниці 1,5 м. Наші дослідження показали (спостереження за динамікою двох криниць: вододільної та долинної), що більш динамічними є долинні криниці і менш динамічними вододільні – глибокі криниці. Запізнення підйому рівня після опадів в вододільних становить 2 – 5 днів, у долинах – від кількох годин до 2-х дні. Максимальна амплітуда коливання рівня ПВ протягом 2013 року становила в вододільних криницях – 2,1 м, а в долинних криницях – лише 80см. Протягом 2013 року найстабільніший рівень ПВ спостерігався у зимовий період (Рис. 2). Це можна пояснити тим, що надходження води за рахунок опадів практично звелося до нуля. Споживання води населенням також скоротилося за рахунок бездіяльності насосних установок. Різке підвищення рівня навесні спричинене таненням снігу і початком дощового живлення. У літній період рівень ПВ був найнижчим з багатьма короткотривалими піками підйому, пов’язаними з дощами. У літній період криниці втрачають велику кількість своєї води за рахунок штучного відведення насосними установками. Відведена вода використовується для зрошення. Спостереження показали, що кожна десята криниця обладнана насосною установкою. У посушливий тиждень така криниця може втратити до 20–30 м³ води, що перевищує її нормальний запас у десять разів. Слід зауважити, що 60% відведеної води повертається назад на другий-третій день. При відкачуванні води з криниці відбувається відтік води з водоносного горизонту до неї, що в свою чергу викликає пониження рівнів у сусідніх криницях.

Хімічний моніторинг дає цінну і достатню інформацію про екологічний стан ПВ, дозволяє робити оцінку та прогноз хімічних процесів, які відбуваються в ПВ, виявити ступінь забруднення та якість ПВ, знаходити шляхи забруднення та шляхи його усунення, а також раціонального використання води в господарстві. Так, за допомогою хімічного моніторингу виявлено, що ПВ центральної частини території с. Клішківці володіють специфічними властивостями, які обумовлені перш за все природними чинниками і не відповідають санітарно-гігієнічним нормам (є досить шкідливими для вживання населенням, рисунки 3-6). Окремі компоненти сольового набору перевищують гранично-допустимі концентрації (ГДК) на один і більше порядків. Показник кислотності води рН коливається від 7,1 до 7,8, що відповідає нейтральним і слабо лужним водам.

Хімічний аналіз криничної води №1 (с. Млинки)	Хімічний аналіз криничної води №9 (с. Клішківці, Цвинтар
Рис. 3. Результати геохімічного моніторингу підземних вод

Величина загальної жорсткості знаходиться в межах від 10,2 мг – екв/л (жорстка вода) до 22,2 мг – екв/л дуже жорстка вода); ступінь мінералізації змінюється від 0,54 г/л до 1,76 г/л. NH₄ та NO₂ містяться у порівняно малих кількостях. Переважаючими типами води у північно-західних частинах території є гідро-карбонатно-магнієво-кальцієва і в південно-східних частинах – гідро-карбонатно-кальцієва. Cl ^– і SO₄^{2 –} в окремих випадках не значно перевищують ГДК. У неглибоко залеглих ПВ міститься велика кількість органіки (переважно це одноклітинні водорості – хлорела і хламідомонада). Слід наголосити на тому, що перевищення норм ГДК викликане більшою мірою не сильним антропогенним тиском, а пов’язане з суто природними чинниками – специфіка літологічної будови території. Це пояснюється тим, що на вододілах і при вододілах проходить розмив карбонатних порід, а рух води відбувається по лінії вододіл – долина. Розподіл ПВ за мінералізацією узгоджується з основними ландшафтними групами. Так, на вододілах ПВ мають найменший ступінь мінералізації, у привододільних місцевостях і на схилах річкових долин мінералізація наростає і максимального значення досягає в долинах річок, а річкова вода відзначається особливо високим ступенем мінералізації.