Історія/1. Вітчизняна історія
Долід Світлана
студентка І курсу
(науковий керівник – к.і.н. Лановюк Л.П.)
Національний
університет біоресурсів і природокористування України,
Україна
(м.Київ)
ЕКСКУРСІЙНІ ПЕРЛИНИ КОРСУНЩИНИ
Більшість істориків вважають, що назва міста –
«Кам’янець» – походить від слова камінь, тобто споруджений на камені, з каменю,
кам’яна твердиня.
На території
Кам'янця-Подільського люди жили здавна. Тут знаходять знаряддя праці доби
верхнього палеоліту, старожитності трипільської культури, поселення
черняхівської культури [1]. Проте міський осередок сформувався на території
Старого міста в др. пол. XII ст. Близько 800
років тому, на думку деяких дослідників, на терені Старого міста лежало римське
місто Петридава. Із занепадом Риму не стало й Петридави. Залишилися лише
фрагменти найдавніших оборонних систем і Замковий міст [2].
Близько 1362 р. на Поділлі заволодів владою
великий литовський князь Ольгерд. Він передав край своїм племінникам - князям Коріатовичам
[3]. 7 лютого 1374 р. Коріатовичі надали жителям міста привілей на
самоврядування за магдебурзьким правом. У
1434 р. Кам'янець став центром Подільського воєводства у складі Польського
королівства. Чотири рази в Кам'янці побував польський король Ягайло (у 1404,
1410, 1411 і 1417 рр.), двічі – Казимир Ягелончик (в 1448 і 1460 pp.).
Місто вважалося за
один з головних бастіонів Польського королівства у боротьбі з татарами. На
зведення стін і башт фортеці дали кошти навіть римські папи Юлій II і Лев X.
Тому одна з башт, споруджена у 1503-1513 pp., має назву Папської.
Населення міста
складали три національні громади: руська (українська), польська, вірменська.
Кожна з громад мала свій магістрат, власне судочинство, окремі герби і печатки.
Кам'янець був значним центром ремесла і торгівлі. Тут існувало близько 16
ремісничих цехів. Були також цирульники і аптекарі. Місто було одним з важливих
посередників у торгівлі між Європою і Азією.
У XVII ст. в
Кам'янці був один з семи артилерійських арсеналів Польського королівства. У
жовтні 1633 р. під стінами Кам'янця зазнало поразки 25-тисячне
турецько-татарське військо Аббази-паші [4]. У 1648, 1651, 1652, 1653 і 1655
роках під мурами міста з'являлися козацькі полки під проводом
Б. Хмельницького, М. Кривоноса та І. Богуна, проте спроби взяти твердиню
були безуспішними.
У XIX — на поч. XX
ст. Кам'янець тісно пов'язаний з іменами сотень діячів української, польської і
російської культури. У Кам'янці народився відомий польський літературознавець Юзеф Калленбах (1861-1929) [1].
У
Кам'янці-Подільському знаходиться понад 150 цінних пам'яток історії та
культури. За їх кількістю місто посідає третє місце в Україні після Києва і
Львова. 1998 р. створено Національний історико-архітектурний заповідник
«Кам'янець». Збереженням унікального краєвиду каньйону р. Смотрич у
Кам'янці-Подільському зацікавилися фахівці ЮНЕСКО. Він занесений до Списку пам’ятників світової культурної
спадщини ЮНЕСКО.
Серед історико-культурних пам’яток – Папська вежа. Перша ліворуч від
входу у фортецю гранчаста вежа була споруджена в 1505 – 1515 рр. на третю
частину данини св. Петра, надіслану Папою Римським Юлієм II. На
поч. XIX ст. саме в цій вежі тричі був ув’язнений ватажок селянського
руху Устим Кармелюк (1787 – 1835).
Інша пам’ятка – Ратуша - знаходиться в центрі
Старого міста. У цій будівлі розглядалися найважливіші питання цивільного життя
міста. Ратуша має ще одну назву - Будинок польського магістрату. Саме тут перед
входом часто проводилися страти і катування, спалювали єретичні книги,
оголошувалися вироки.
Вражає й
Кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла. Особливістю костелу є його 36-метровий мінарет - його
побудували у 17 ст., після того, як місто було взяте турецькими загарбниками, а
сам костел був перетворений на мечеть. Згодом, коли тут знову проголосили
католицизм, на мінареті встановили скульптуру Богородиці.
Зачаровує
Смотрицький каньйон, який має виняткову
антропологічну цінність як витвір природи силурійського періоду з рідкісною
флорою та фауною. Історія його існування охоплює понад два мільйони років.
Пам'яткою архітектури національного значення вважається Замковий (турецький міст). Існує гіпотеза, що його збудували ще
римляни на початку 2 ст. [3].
Упродовж багатьох століть місто було
політичним, економічним і культурним центром Поділля. Розкинулося воно на
Смотрицькому каньйоні, якому завдячує унікальним положенням.
Кам'янець-Подільський називають містом семи культур і національностей, завдяки
цьому тут неповторна архітектура. Таємничі історії минувшини, віковічні
традиції, що передавалися з покоління в покоління - тут є на що подивитися!
Література:
1. Винокур І., Хотюн Г. Кам'янець-Подільський
державний історико-архітектурний заповідник. - Львів: Каменяр, 1981. - С. 7-8.
2. Винокур І.,
Трубчанінов С. Коли засновано Кам'янець? // Подолянин плюс. - 1994. - 9 червня.
- С.2.
3. Сіцінський Ю.
Оборонні замки Західного Поділля XIV-XVII ст. (Історично-археологічні нариси).
- Кам'янець-Подільський: Центр поділлєзнавства, 1994. - C.13.
4. Бевзо О.А.
Львівський літопис і Острозький літописець. Джерелознавче дослідження. - К.:
Наукова думка, 1970. - С. 112.