Історія України
Чумак С.І.
Черкаський
національний університету
імені Богдана Хмельницького
(здобувач кафедри АНІСІД)
Одним із важливих аспектів військово-політичної
діяльності радянського керівництва в роки Великої Вітчизняної війни було
своєчасне забезпечення військ усім необхідним, що знайшло відображення у
документах окремого тому збірників документа «Русский архив. Великая
Отечественная» «Тыл Красной армии в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.»
[1]. Як показують документи збірника, напередодні Великої Вітчизняної війни управління тилом здійснювалось
загальновійськовими штабами. У зв’язку з цим на начальника штаба покладалась
персональна відповідальність за організацію та діяльність тилу. У складі
Генерального штабу діяло Управління облаштування тилу.
Жорсткі бойові дії початкового періоду війни
супроводжувались великими втратами в особовому складі, бойовій техніці та
матеріальних засобах. Документи вказують, що обстановка по тилу на фронтах у
цей період була вкрай нестійкою, адже частини та заклади тилу фронтів та армій
змушені були відходити спільно з військами та організовувати свою роботу по
ходу, лишаючи раніше створені значні запаси матеріальних засобів на
стаціонарних базах та складах (документ № 5) [1,33-41]. А через відсутність
організованого фронтового та армійського тилу їх робота нерідко виражалась в
епізодичній доставці військам головним чином боєприпасів та пального.
Аналіз документів дозволяє зрозуміти, що багато з
недоліків у роботі тилу на початковому етапі війни пояснювались тим, що зусилля
різних служб у Центрі, на фронтах, арміях та військах, були розрізнені і не
направлялися єдиним органом управління на виконання основних завдань тилу, а
командуючі та керівники штабів, будучи перевантаженими оперативною роботою, не
могли входити в деталі різноманітної та складної діяльності тилу. Загалом
документи вказують, що в роботі тилу була відсутня плановість.
Отже, опубліковані матеріали свідчили про
необхідність введення жорсткої централізації управління тилом з метою
оперативного та більш ефективного використання наявних сил та засобів. Проте,
як видно з документів, лише 30 липня 1941 р. було введено Положення про
управління Тилом Червоної Армії (документ № 37) [1,97]. У
документах висвітлюється й новостворена структура тилового забезпечення
Червоної армії. Отже, документи збірника дозволяють простежити якісну перебудову
органів управління тилом Червоної Армії від Центру до дивізії у перший період
війни.
Як свідчать документи, створений центральний апарат
управління тилом зумів забезпечувати ефективне використання величезних
матеріальних ресурсів, які країна виділяла для діючої армії, та організувати їх
своєчасну доставку військам.
Вміщені у збірнику документи дозволяють простежити
також заходи з покращення організаційної структури залізничних, дорожніх,
автомобільних та інших спеціальних військ та служб тилу, спрямовані на більшу
їх рухливість, що сприяло покращенню роботи цих військ та служб, удосконаленню
системи тилового забезпечення (документ № 6, 32) [1,4145], [1,87].
Документи збірника розкривають те коло проблем та
завдань, які довелося вирішувати у перший період війни та які не були достатньо
розроблені теоретично – забезпечення військ у період відходу та контрнаступу,
евакуація населення та промисловості вглиб країни, постачання партизан та ряд
інших. Зокрема, матеріали відображають нові форми організації тилу, нові методи
та способи забезпечення та обслуговування військ відповідно з конкретною
обстановкою на фронтах та в країні в цілому.
Документи відображають дії тилу Червоної Армії та
його подальшу організаційну перебудову у другий період Великої Вітчизняної
війни. Головним змістом організаційної перебудови тилу, що проводилась у цей
період, як видно з документів, полягала у створенні більш ефективної
організації підвезення та евакуації у ході наступальних операцій, а також у
підвищенні рухливості частин та установ тилу (документ № 95) [1,188-192]. З
цією метою, було збільшено кількість частин та установ тилу в Центрі, на
фронтах, а також забезпечено максимально можлива рухливість армійського та
військового тилу.
У документах відображено встановлення нового принципу
підвезення матеріальних засобів, що відродив персональну відповідальність
старших керівників за підвезення всього необхідного військам, введення більш
чіткого планування та комплексного використання всіх видів транспорту,
організованого маневрування частинами та установами тилу та матеріальними
ресурсами.
Загалом документи свідчать, що поступово управління
тилом ставало більш гнучким та оперативним завдяки накопиченому органами
управління досвіду, покращенню організації та впровадженню технічних засобів
зв’язку, а також створенню нових органів та служб (документ № 37, 45, 56) [1,97-100] [1,109-111], [1,121-122]. Отже, матеріали доводять, що в результаті
завершення організаційної перебудови тил Червоної Армії накопичив необхідний
досвід та був готовий до всебічного забезпечення наступних, більш широких
наступальних операцій.
Аналіз документів показує, що на початок третього
періоду війни структура управління тилом вже відмічалася певною стійкістю,
чіткістю та відповідала вимогам війни. Можна простежити покращення взаємодії
між органами тилу та загальновійськовими органами управління, підвищення ролі
центральних органів тилу у забезпеченні та обслуговуванні військ Червоної
Армії. Одночасно документи вказують на нові виклики, які були пов’язані з
новими завданнями, що постали перед тилом у третій період війни. Серед них –
необхідність створення додаткових органів управління тилом, службами постачання
та забезпечення (трофейна служба, відділи з вивчення досвіду роботи тилу,
автомобільна служба), формування нових частин та установ тилу, які мали
відповідати швидким темпам розвитку операцій.
Документи дозволяють визначити характерні риси у
роботі тилу у цей період війни: забезпечення військ діючої армії при проведенні
послідовних та одночасних стратегічних операцій які здійснювалися з високими
темпами та на значну глибину. Організацію тилу на початок операцій можна
охарактеризувати максимальним наближенням до переднього краю частин та установ
тилу, швидким їх переміщенням за військами. Отже, документи серії збірника
«Русский Архив. Великая Отечественная» дозволять зробити висновок про те, що
всі ці прояви позитивно вплинули на забезпечення військ та сприяли збільшенню
темпів їх наступу.
У документах відображена й робота тилу після
перенесення бойових дій на території іноземних держав, що автоматично ставило
нові завдання. Зокрема, у збірнику містяться документи про заготівлю для потреб
армії продовольства, використання приватної та державної промисловості
закордонних держав, залізничних, водних, шосейних комунікацій, робочої сили,
організацію охорони та оборони.
В документах збірника можна
простежується й додаткові функції органів з тилового забезпечення, а саме
покладання на тил Червоної Армії
відповідальності за надання допомоги продовольством населенню великих
європейських міст – Відня, Берліну, Будапешту, Белграду, Праги, а також
військовополоненим німецької армії.
Документи вказують на те, що в операціях заключного
періоду війни був врахований та використаний досвід організації роботи тилу
попередніх операцій, що було однією з умов своєчасного тилового забезпечення дій
військ. Труднощі у роботі тилу, як видно з документів, виникали у зв’язку зі
збільшенням відстані підвезення від районів виробництва матеріальних засобів до
військ діючої армії, зростанням їх маневреності, високими темпами наступу, а
також виходом військ Червоної Армії на територію закордонних держав. У
матеріалах збірника відображені нові форми та методи роботи, які вишукували
органи тилу з метою подолання труднощів, що в значній мірі сприяло успішному
завершенню операцій Червоної Армії з розгрому німецько-фашистських військ.
В цілому аналіз даних документів засвідчує
колосальний обсяг робіт у ході Великої Вітчизняної війни, що був здійснений
Тилом Червоної Армії, а також те, що він був невід’ємною складовою частиною
військ, а організація тилового забезпечення – одним з важливих розділів
військового мистецтва.
Література.
1. Русский Архив: Великая Отечественная. Тыл Красной
армии в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг. - Т. 25. — M.: TEPPA, 1998. – с. 736.