Педагогічні науки/ 2.Проблеми підготовки спеціалістів

К.п.н. Бондар Л.В.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Критерії відбору навчальних завдань для формування компетентності у франкомовному говорінні у майбутніх фахівців технічної галузі

В результаті розширення кола типових комунікативних ситуацій інженерів, їх професійних функцій та обов’язків, зростання ролі усної комунікації у професійному спілкуванні, збільшується значення ефективного володіння майбутніми фахівцями технічного профілю професійно спрямованим монологічним мовленням. Проблемі навчання говоріння присвячена низка наукових досліджень, серед яких значна кількість робіт стосується методики навчання професійно спрямованого монологічного висловлювання: Н.Л. Драб, С.Е. Кіржнер , П.М. Леонтьєв, Н.Р.Петранговська та ін. Незважаючи на низку вищезгаданих досліджень, питання навчання французького професійно спрямованого монологу-аргументації, у процесі оволодіння яким враховувалися б індивідуальні когнітивно-психологічні особливості студентів технічних спеціальностей – їх навчальні стилі як домінантні способи одержання, збереження та продукування інформації, які реалізуються шляхом застосування певних навчальних стратегій, залишається актуальним. Таким чином, постає необхідність розробки комплексу вправ для навчання французького професійно спрямованого монологу-аргументації за допомогою навчальних стратегій як засобу адаптації навчальних завдань до домінантних навчальних стилів студентів технічних спеціальностей та активізації їх резервних можливостей. Під комплексом вправ для навчання професійно спрямованого монологу-аргументації розуміємо сукупність взаємопов'язаних типів та видів вправ, побудованих з урахуванням домінантних навчальних стилів студентів технічних спеціальностей, орієнтованих на врахування даних особливостей та на активізацію їх резервних навчальних стилів шляхом застосування навчальних стратегій, з метою спрямованого, послідовного формування, розвитку та вдосконалення вмінь продукування монологу. Створення комплексу вправ для відповідного навчання передбачає визначення типів і видів вправ за певними критеріями відповідно до особливостей процесу формування мовленнєвих навичок та умінь французького монологу-аргументації [1; 2; 3]. Відповідно до критеріїв вмотивованості та комунікативності розроблений комплекс вправ містить вмотивовані вправи, скеровані на усвідомлене досягнення мети завдання та способів її реалізації; некомунікативні вправи, орієнтовані на актуалізацію фонових знань, лексико-граматичного матеріалу, необхідного для відповідного навчання шляхом використання різних навчальних стратегій, умовно-комунікативні вправи – навчання монологу-аргументації на рівні мікромонологів за допомогою застосування різних опор та комунікативні вправи – спрямовані на продукування монологу-аргументації з опорою на ситуацію спілкування за різними типами побудови стратегії аргументації. Щодо критерію ступеня керування, він залежить від етапу навчання та реалізується шляхом застосування інструкцій у вигляді «Feuille de route», яка допоможе студенту краще усвідомити завдання, які ставляться перед ним, шляхи їх реалізації, необхідні та можливі стратегії, що сприятимуть ефективному виконанню вправ. Таким чином, ступінь керування регулюється шляхом пропозиції конкретних стратегій для реалізації мети завдання: від пред’явлення різних варіантів стратегій виконання вправи до вільного вибору студентом свого способу вирішення питання. За критерієм спрямованості навчальної дії на одержання або видачу інформації у комплексі присутні всі типи вправ: рецептивні – ознайомлення з інформацією за допомогою різних модальностей, рівень розуміння якої визначається під час виконання завдань студентами, репродуктивні та рецептивно-репродуктивні, що мають на меті сприймання інформації та її репродукування у певній комунікативній ситуації, продуктивні та рецептивно-продуктивні на останньому етапі навчання, наприклад, ознайомившись у письмовій/усній формі з точкою зору стосовно певного питання іншого студента, продукувати свій власний монолог, спростовуючи її. Щодо способу організації відбираємо у межах розробленого комплексу фронтальні вправи – звертання до групи або опитування по черзі студентів, індивідуальні одночасні при сприйнятті зорового чи слухового тексту, складенні плану, схеми чи нотатків для продукування монологу, індивідуальні послідовні вправи – висловлення кожного студента перед іншими по черзі та парні, які є необхідними під час формування стратегічної компетенції: студенти демонструють один одному можливі шляхи виконання того чи іншого мовленнєвого завдання в парах, що сприяє кращому усвідомленню та засвоєнню навчальних стратегій; виходячи з принципу врахування навчальних стилів студентів технічних спеціальностей, робота в парах сприятиме більш ефективному навчанню на етапах адаптації завдань, групуючи студентів одного домінантного стилю, та студентів різних стилів – на етапі активізації резервних супутних навчальних стилів. Критерій професійної орієнтованості реалізується за допомогою навчальних матеріалів фахового спрямування, використаних у комплексі вправ, моделювання реальних комунікативних ситуацій, типових для професійної діяльності майбутніх інженерів. Дотримання критерію культурологічної спрямованості забезпечується шляхом введених у комплекс автентичних матеріалів та автентичних навчальних ситуацій, які сприяють формуванню соціокультурної та соціолінгвістичної компетентностей [1].

Література:

1.Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання,

оцінювання / Наук. ред. укр. вид. доктор пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва. —

К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.

2. Програма з англійської мови для професійного спілкування / [ Г. Є. Бакаєва, О. А. Борисенко, І.І. Зуєнок та ін.]. – К.: Ленвіт, 2005. – 119 с.

3. Скляренко Н. К. Типологія вправ в інтенсивному навчанні іноземних мов / Н. К. Скляренко // Гуманістичні аспекти лінгвістичних досліджень і методика викладання іноземних мов : Збірн. наукових праць. – К.: КДПІІМ, 1992. – С. 9–14.