Педагогические науки / 2. Проблемы подготовки специалистов

Викладач Кобилянська І. М.

Вінницьке відділення Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету державної податкової служби України

Формування професійної компетентності з БЖД

у студентів фінансово-економічного коледжу

У зв’язку з глобалізацією економічних процесів, особлива увага приділяється вимогам, які висуваються до компетентності майбутніх фахівців-економістів. Нагальна потреба у висококваліфікованих фахівцях, здатних вирішувати різнопланові проблеми, в умовах внутрішньої та зовнішньої нестабільності діяльності сучасних підприємств та організацій, робить надзвичайно актуальними дослідження стосовно професійної компетентності випускників вищих навчальних закладів.

Адже спрямованість вітчизняної системи освіти на переважне засвоєння системи знань, яка була традиційною й виправданою ще кілька десятиліть тому, вже не відповідає сучасному соціальному замовленню, яке вимагає виховання самостійних, ініціативних і відповідальних членів суспільства, здатних комплексно вирішувати соціальні, виробничі та економічні завдання з урахуванням ризику виникнення внутрішніх і зовнішніх небезпек, що спричиняють надзвичайні ситуації, та їхніх негативних наслідків. Застосування у професійній освіті компетентнісного підходу дає змогу перетворити поінформованість майбутніх фахівців про можливі проблемні ситуації в уміння розв’язувати будь-які проблемні ситуації під час виконання управлінських і виробничих дій, технологічних операцій тощо на виробництві.

Модернізація професійної освіти на компетентнісний основі запропонована відомими дослідниками І. Зимньою, В. Краєвським, О. Овчарук, О. Пометун, В. Сєріковим, В. Шадріковим, А. Хуторським та ін. Європейські дослідники розглядають «компетентність» як категорію, що характеризує людину як суб’єкт професійної діяльності та здатність успішного її здійснення. Тому під компетентністю найчастіше розуміють інтегральну якість особистості, яка проявляється в загальній здатності і готовності її до діяльності, що базується на знаннях та досвіді, які отримані в процесі навчання і соціалізації і орієнтовані на самостійну і успішну участь в діяльності.

Відомі російські педагоги В. Краєвський і А. Хуторськой розрізняють терміни «компетентність» і «компетенція». Вони вважають, що компетентність – це поєднання відповідних знань і здібностей, які дозволяють обґрунтовано судити про певну сферу діяльності та ефективно діяти в ній, а латинське «компетенція» (competentia) означає коло питань, щодо яких людина добре обізнана, пізнала їх і має досвід [1, 48]. Отже, можна стверджувати, що поняття «компетенція» визначається сферою майбутньої професійної діяльності, а поняття «компетентність» дозволяє інтерпретувати результат освіти у сукупності всіх його компонентів.

Відповідно, під компетентністю розуміють наявність у фахівця не стільки значного обсягу знань і досвіду, скільки вмінь актуалізувати накопичені знання і вміння у потрібний момент і використати їх у процесі реалізації своїх професійних функцій. У цьому випадку компетентність виражається у здатності правильно оцінити ситуацію, що склалась і прийняти у зв’язку з цим потрібне рішення, яке дозволяє досягнути значного результату. В. Овєчкін під компетентністю фахівця розуміє здатність знаходити і приймати в професійній діяльності оптимальні рішення і розглядає її як інтегральну сукупність знань, досвіду, культури, відносин тощо [2, 19].

Засвоївши дисципліну «Безпека життєдіяльності», майбутні бакалаври повинні володіти сукупністю професійних і загальнокультурних компетенцій з питань безпеки життєдіяльності у відповідних напрямах підготовки для вирішення професійних завдань, пов’язаних з гарантуванням збереження життя та здоров’я персоналу об’єктів господарювання в умовах небезпечних та надзвичайних ситуацій. Кожна компетентність побудована на комплексному поєднанні практичних навичок, цінностей, емоцій, поведінкових компонентів, науково-теоретичних знань, в тому числі спеціальних знань у галузі економіки, умінь, досвіду, всього, що можна мобілізувати для активної дії.

Зокрема, загальнокультурні компетенції охоплюють культуру безпеки та ризик-орієнтоване мислення, при якому питання безпеки, захисту й збереження довкілля розглядаються як найважливіші пріоритети в житті та діяльності; вміння оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства; здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень тощо. На відміну від загальнокультурних компетенцій професійні визначені за основними видами економічної діяльності: виробничо-технологічною, організаційно-управлінською, тощо й охоплюють здатність орієнтуватися та обґрунтовано вибирати системи, методи та заходи захисту людини, виробничого середовища та довкілля від небезпек; здатність орієнтуватися та застосовувати у практичній діяльності основні нормативно-правові акти в галузі убезпечення працівників; вміння проводити навчання та консультації серед працівників і населення з питань безпеки життєдіяльності та надати практичну допомогу при виникненні небезпечних ситуацій тощо.

Отже, з урахуванням аналізу існуючих досліджень з питань професійної компетентності стало можливим уточнити поняття професійна компетентність з безпеки життєдіяльності фахівців економічного спрямування – це якісна інтегральна характеристика особистості фахівця, що визначає його готовність і здатність до виконання професійних функцій у галузі економіки, вирішення завдань з урахуванням ризику виникнення внутрішніх і зовнішніх небезпек, що спричиняють надзвичайні ситуації, та їхніх негативних наслідків, а також особисту відповідальність за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних і культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

Література:

1. Краевский В. В. Предметное и общественное в образовательных стандартах / В. В. Краевский, А. В. Хуторской // Педагогика. – 2003. – № 3. – С. 44–53.

2. Овечкин В. П. Компетентность и мобильность специалиста / В. П. Овечкин // Профессиональное образование. – 2005. – № 8. – С. 19.