Мироненко О.А.
Дніпропетровський
державний аграрний університет, Україна
Нововведення
у формуванні державного замовлення в освіті України
Наразі інформування про
розподіл держзамовлення виглядає так: замовники (міністерства, відомства,
департаменти) розподіляють місця державного замовлення і доводять цю інформацію
до університетів; університети отриману інформацію передають в Єдину державну
електронну базу з питань освіти (ЄДЕБО), звідки дані потрапляють у відкритий
доступ на сайт vstup.info, яким користуються абітурієнти для розуміння
конкурсної ситуації. Центр дослідження суспільства переконаний, що схема з
багатьох посередників не може бути ефективною і завжди веде до помилок.

Схема: Оприлюднення
інформації про розподіл державного замовлення між університетами.
Обсяг підготовки
фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів для державних
потреб затверджує Кабінет Міністрів України. Його формування відбувається з
урахуванням середньострокового прогнозу потреби у фахівцях та робітничих кадрах
на ринку праці та обсягів видатків Державного бюджету України на зазначені
цілі. Після того, як перелік державних замовників затверджено, відбувається не
менш важливий процес – розподіл обсягів державного замовлення між виконавцями,
вищими навчальними закладами, які власне і готують потрібних для країни кадрів.
До 2013 року розподіл
місць державного замовлення відбувався одноосібно за негласними критеріями
лояльності керівництва вишу до представників відповідного державного замовника.
Прийнятий у листопаді 2012 року Закон України «Про формування та розміщення
державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та
робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» мав на
меті врегулювати процедуру та зробити її більш прозорою. Так, відповідно до
нового закону, розміщення державного замовлення здійснюється державними
замовниками на конкурсних засадах. Порядок відбору виконавців визначається
Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади,
що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, тобто –
Міністерства освіти і науки України. [1]
Затверджений Кабміном у
травні 2013 року Порядок проведення відбору виконавців державного замовлення
регламентує, що такий відбір проводиться конкурсною комісією, яка утворюється
щороку державним замовником – міністерствами чи іншими державними органами.
Склад конкурсної комісії, положення про її роботу, процедура проведення
конкурсу, критерії конкурсного відбору, перелік та зразки конкурсної
документації, вимоги до конкурсних пропозицій – все це затверджується
відповідним замовником.
Передусім, у Порядку
привертає увагу невизначеність кількісного складу Конкурсної комісії. Зазначено
лише, що до її складу включаються представники: 1) державного замовника; 2)
МОН; 3) Мінекономрозвитку; 4) експертних рад при акредитаційній комісії; 5)
спільного представницького органу сторони роботодавців; 6) всеукраїнських
професійних спілок, їх об'єднань; 7) органів студентського самоврядування. [2] Однак, квота кожного з перелічених представників не визначена. А отже, не
виключена можливість введення до складу комісії потрібних людей, що призведе до
звичного вже «ручного управління» розподілом держзамовлення між
підпорядкованими вищими навчальними закладами. Крім того, Порядком надана
можливість змінювати склад конкурсної комісії протягом року. А отже, будь-які
відхилення від настанов замовника можуть каратися виключенням зі складу
комісії.
Відповідно до
вищезгаданого Порядку, міністерством було прийнято ряд документів, які б мали
забезпечити проведення конкурсного відбору виконавців державного замовлення
серед вишів, підпорядкованих цьому міністерству. Відповідно до Положення про
конкурсну комісію, розподіл держзамовлення відбувається на принципах добросовісної
конкуренції, відкритості та прозорості, об'єктивного та неупередженого
оцінювання пропозицій учасників конкурсу.
На жаль, зміна
процедури формування та розміщення державного замовлення, визначена новим
законом, не вирішила проблеми обмеженого доступу абітурієнтів до інформації про
розподіл бюджетних місць та про зміну їхньої кількості. Унормування ситуації
можливе за умови обмеження термінів внесення змін до обсягів державного
замовлення та встановлення додаткових зобов’язань для учасників процесу:
1. Проводити відбір
виконавців держзамовлення до початку проведення зовнішнього незалежного
оцінювання, коли вступники визначаються з вибором спеціальності та ВНЗ для
навчання.
2. Засідання конкурсних
комісій зробити відкритим для громадськості.
3. Зобов’язати
державних замовників оприлюднювати на офіційних веб-сайтах накази (з додатками)
про розподіл державного замовлення між вишами не пізніше п’яти робочих днів з
дня затвердження.
4. Зобов’язати
виконавців державного замовлення – вищі навчальні заклади – оприлюднювати на
офіційних веб-сайтах документ, який визначає обсяги державного замовлення у ВНЗ
(документ має містити усі необхідні реквізити - дату, номер, підпис та
печатку).
5. Обмежити термін
подачі вишами звернень про зміну квоти державних місць для підготовки фахівців,
наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів (на підставі конкурсної
ситуації) 20 липня. Про подачу такого звернення ВНЗ має інформувати вступників
на офіційних веб-сайтах та інформаційних стендах.
6. Заборонити проводити
зміни обсягів державного замовлення від початку надання рекомендацій до
зарахування (1 серпня) до дати видачі наказів про зарахування за кошти
Державного бюджету.
Запровадження нового
порядку формування державного замовлення вимагає чіткої системної роботи на
рівні навчального закладу, без права корегування обсягів підготовки. На
виконання рекомендацій, висновків реалізованих у 2012 році в межах Міжнародного
проекту Європейського фонду освіти три навчальних заклади підвищили свій
атестаційний рівень. Два заклади у місті Дніпропетровську та один у місті
Дніпродзержинську стали ще багатофункціональнішими і здійснюють підготовку не
тільки випускників загальноосвітньої школи, а й працівників підприємств.
Напередодні навчального
року окремі навчальні заклади отримали ліцензії на професії, які є
експериментальними в Україні. Наприклад, майстер ресторанного обслуговування,
робітник з комплексного обслуговування і ремонту будинків, оператор з обробки
інформації та програмного забезпечення тощо. Навчальні заклади готують водіїв
транспортних засобів за новими стандартами, механізаторські кадри за новим
класифікатором професій. З 1 вересня запроваджено в системі
професійно-технічної освіти на національному рівні Єдина державна електронна база
з питань освіти (ЄДЕБО), куди «заводяться» суб’єкти навчання поіменно. Новий
порядок формування складу учнів професійно-технічних навчальних закладів, нові
правила прийому на навчання – це нова сторінка життя професійно-технічної
освіти України.
У 2013 році Кабмін
запровадив конкурсну систему розміщення державного замовлення на підготовку
фахівців з вищою та професійно-технічною освітою. Однак, як і в попередні роки,
розміщення державного замовлення не відповідало потребам ринку праці. Бізнес
утримує вищу освіту, сплачуючи податки в бюджет, але держава не повертає цю
інвестицію у вигляді кваліфікованих спеціалістів.
Порядок розміщення
державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та
робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів було
затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 363 від 20.05.2013 року.
Згідно з постановою,
держзамовлення розподіляється за трьома основними критеріями:
-
наявність ліцензії на право надання освітніх послуг за
відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, сертифіката про акредитацію
навчального закладу, сертифіката про акредитацію напряму підготовки
(спеціальності), свідоцтва про атестацію, документа, що підтверджує підготовку
аспірантів (ад'юнктів), докторантів за відповідною науковою спеціальністю;
-
висновки експертної комісії та експертної ради при
акредитаційній комісії, зокрема щодо рівня кадрового забезпечення підготовки
фахівців заявлених напрямів підготовки (спеціальностей), матеріально-технічної
бази, навчально-методичного та інформаційного забезпечення учасника конкурсу;
-
погодження проектних показників обсягу державного
замовлення з регіональними центрами зайнятості, а також з органом виконавчої
влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти, місцевими органами управління
освітою (відповідно до місцезнаходження навчального закладу, наукової установи,
їх відокремлених структурних підрозділів). [3]
Через недоліки формування
держзамовлення українські вищі навчальні заклади отримують на бюджетні місця
дуже слабких студентів. За підсумками вступної кампанії 2013 року в багатьох ВНЗ
середній бал ЗНО зарахованих на навчання за кошти державного бюджету складає
біля 155. Практика показує, що якісно навчити студентів з такими вхідними
знаннями за стандартними програмами неможливо. Тобто гроші платників податків
витрачаються на завідомо неякісний результат навчання. При цьому ринок праці
залишається без кваліфікованих спеціалістів, яких потребує. Виходить,
українська вища освіта - це інвестиція без повернення.
Вихід із ситуації,
наступний:
По-перше, головним
критерієм для конкурсного відбору має стати якість підготовки спеціалістів у
ВНЗ. Про якість навчання у ВНЗ мав би свідчити національний рейтинг закладів.
По-друге, конкурсне
розподілення державного замовлення слід здійснювати за чітко визначеними
об'єктивними критеріями, які мають бути впорядковані за значимістю.
По-третє, обсяг
держзамовлення і його розподіл має завершуватися принаймні за три місяці до
початку вступної кампанії. При затвердженому Державному бюджеті немає жодних
перешкод для цього, окрім інертності міністерств і міністрів.
По-четверте, при
формуванні обсягів держзамовлення слід спиратись на науково обґрунтовані
потреби суспільства та ринку праці.
По-п'яте, інтереси
ринку праці мають бути відображені у складі конкурсної комісії.
По-шосте, необхідно
забезпечити повну прозорість процесу формування державного замовлення для
суспільства, а також припинити практику коригування держзамовлення у процесі
вступної кампанії.
Литература:
1.
Закон України «Про формування та розміщення державного замовлення
на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів,
підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» № 5499-VI від 20.11.2012 [Електронний ресурс]: – Режим
доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5499-17.
2.
«Порядок розміщення державного замовлення на підготовку
фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення
кваліфікації та перепідготовку кадрів» затверджений постановою Кабінету
Міністрів України від 20 травня 2013 р. № 363 [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/363-2013-п.
3.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження
Порядку розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових,
науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та
перепідготовку кадрів» № 363 від 20.05.2013 [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/363-2013-п.