Педагогічні науки/5. Сучасні методи викладання

Кавтарадзе Т. Є., Полякова А. В., канд. техн. наук, доцент

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК СТУДЕНТІВ

Система навчання у вищій школі - багатогранний процес, який складається з цілого ряду взаємопов’язаних елементів. Серед них важливе місце посідає контроль знань, тобто організація зворотного зв'язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Ця проблема особливо актуальна у наш час у зв'язку з тим, що вся система вищої освіти в Україні підлягає повній організаційній перебудові. Контроль знань студентів є складовою частиною процесу навчання. По визначенню контроль - це співвідношення досягнутих результатів із запланованими цілями навчання. Правильно поставлений контроль навчальної діяльності студентів дозволяє викладачу оцінювати одержувані ними знання, уміння, навички, вчасно надати необхідну допомогу і добиватися поставлених цілей навчання.

Метою даної роботи є визначення основних завдань, видів та методів контролю і оцінки знань в ході навчального процесу. Основні завдання контролю - виявлення рівня правильності, обсягу, глибини та дієвості засвоєних студентами знань, отримання інформації про характер пізнавальної діяльності, про рівень самостійності та активності студентів в навчальному процесі, встановлення ефективності методів, форм та способів навчання у вищій школі.

Залежно від дидактичної мети використовують різні види контролю за навчанням: попередній, поточний. повторний, тематичний, періодичний, підсумковий, комплексний. Попередній контроль носить діагностичний характер. Напередодні вивчення певної теми, засвоєння якої має ґрунтуватися на раніше вивченому матеріалі, викладач може з'ясувати рівень сформованих опорних знань, актуалізувати їх, щоб успішно рухатися вперед. Поточний контроль передбачає перевірку якості засвоєння знань у процесі вивчення конкретних тем. Повторний контроль спрямований на створення умов для формування умінь і навичок. Саме повторна перевірка якнайкраще сприяє переведенню знань з короткотермінової до довготривалої пам'яті. Тематичний контроль пов'язаний з перевіркою рівня знань, умінь та навичок студентів в обсязі певного розділу. Періодичний контроль передбачає встановлення обсягу знань студентів з тих або інших проблем стосовно вимог програми. І нарешті, підсумковий контроль має на меті з'ясувати рівень засвоєння учнями навчального матеріалу в кінці семестру або навчального року. Це проводиться у формі заліків, іспитів. Також існує комплексний контроль, що передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь та навичок з кількох суміжних дисциплін.

Стосовно методів аналізу та оцінювання знань, умінь і навичок у вищій школі можна виділити наступні: усна, письмова, графічна, практична, тестова перевірка. Також умовно до методів перевірки можна віднести спостереження. Отже, усна перевірка займає основне місце у вищих навчальних закладах. Техніка усної перевірки полягає в тому, що педагог ставить перед студентами питання, вони мають дати на них відповіді, використовуючи слово. Цей метод сприяє розвитку у студентів вміння мислити, грамотно викладати думки в логічній послідовності, розвивати культуру усного мовлення. Використання цього методу вимагає від викладача значних зусиль і майстерності: вміння грамотно і логічно доцільно формулювати питання, спонукати студентів до активного мислення, уважно слухати відповіді, об'єктивно оцінювати їх, враховувати індивідуальні особливості.

Письмова перевірка у порівнянні з усною більш ефективна, оскільки протягом певного часу можна одночасно встановити рівень знань, умінь і навичок усіх студентів академічної групи. Це сприяє підвищенню якості самостійної пізнавальної діяльності студентів, формуванню культури писемного мовлення, ефективності використання навчального часу. Графічна перевірка спрямована на виявлення умінь і навичок студентів у процесі виконання ними різних видів графічних робіт: побудова таблиць, схем, графіків, діаграм та ін.. Така робота сприяє розвитку у студентів просторового мислення, оволодінню методами систематизації, узагальнення, моделювання опорних схем. Практична перевірка тісно пов'язана з залученням студентів до конкретної практичної діяльності, в ході якої перевіряються вміння застосовувати знання на практиці, формувати навички. Логічно така перевірка випливає із сутності процесу пізнання, в якому практика відіграє спонукальну і контролюючу роль. Здійснюючи практичну перевірку, потрібно ретельно підходити до підготовки завдань, які б спонукали студентів до застосування знань на практиці. Важливо, щоб ці завдання мали чітку професійну спрямованість. Адже в кінцевому підсумку рівень професійної підготовки майбутніх спеціалістів визначається не тільки обсягом теоретичних знань, а перш за все умінням і готовністю застосовувати їх у конкретній практичній діяльності.

В сучасній вищій школі все більшого поширення набуває тестова перевірка. Сутність цього методу полягає в тому, що студентам в певному дидактичному блоці надаються конкретні питання, до яких, крім правильної, наводяться і альтернативні відповіді. Важливо моделювати завдання таким чином, щоб студент аргументував свій вибір відповіді, аналізував, чому інші відповіді він вважає помилковими або неповними.

Таким чином, вірно обрана методика проведення контролю спонукає до вивчення більшої кількості інформації та самовдосконалення. Творча реалізація у професійній педагогічній діяльності розглянутих методів перевірки та оцінки знань дозволяє успішно вирішувати навчальні завдання, досягати поставлених цілей і забезпечити  необхідну систематичність і глибину контролю за якістю успішності студентів.

Література

1. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи / С. С. Вітвицька. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 316 с.

2. Ортинський В. Л. Педагогіка вищої школи / В. Л. Ортинський. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 472 с.