Психологія і соціологія / 8.Педагогічна психологія

К.психол.н., доцент Кравчина Т.В.

Хмельницький національний університет, Украіна

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ

Читання є рецептивним видом мовленнєвої діяльності, що включає в себе техніку читання і розуміння того, що читається. Психофізіологічну основу читання складають операції зорового сприйняття друкованого тексту і розуміння закодованої в ньому інформації. Розуміння досягається завдяки сформульованим психофізіологічним механізмам читання, які включають операції зорового сприйняття друкованого чи рукописного тексту, розпізнавання та співвіднесення графічних знаків з тими еталонами, що зберігаються в пам’яті, знаходження орієнтирів для розуміння тексту, відповідної швидкості сприйняття та декодування сприйнятої інформації. Отже, читання як рецептивний мовленнєвий процес вимагає від студентів активної розумової діяльності з метою отримання з тексту необхідної інформації.

Професійно орієнтоване читання – ефективний метод отримання додаткових знань з обраної професії, а також один із шляхів використання набутих знань у професійній діяльності. В процесі читання згідно з класифікацією психолога З. І. Кличнікової, відбувається подвійне синхронне перетворення 1) сприйнятого тексту на систему мовних значень і 2) системи мовних значень у смисловий зміст тексту [1, с. 34]. Відповідно, таке перетворення здійснюється за двома основними напрямками: технікою читання та осмисленням читання.

Цілком слушна думка Ф. В. Рожкової, яка вважає, що в професійних навчальних закладах принцип професійної спрямованості навчання має бути провідним методичним принципом, який потрібно враховувати і реалізовувати у процесі вивчення іноземної мови [2, с. 23]. Потрібно наголосити, що саме в процесі навчання читання професійно орієнтованих текстів реалізується професійно пізнавальна спрямованість навчання іноземної мови. Це свідчить про те, що для студентів немовних спеціальностей читання фахових джерел іноземною мовою має бути засобом отримання необхідної інформації і застосування її у спілкуванні із спеціалістами своєї галузі, для збагачення фахової компетентності та професійного вдосконалення.

Опанування фаховою термінологією іноземної мови також має вагоме значення у читанні професійно орієнтованих текстів. У процесі роботи, спрямованої на формування фахової термінологічної компетентності, викладач допомагає студентам визначити і зрозуміти основні значення професійної термінології, підготувати і забезпечити повне розуміння інформації.

Н. К. Скляренко зазначає, що успішно навчити іноземної мови можливо лише на основі обґрунтованої системи вправ. Успішність реалізації навчання читання залежить не лише від відбору професійно орієнтованих текстів, але й від правильно підібраних вправ, послідовності їх застосування на різних етапах навчальної діяльності.

Ефективність процесу навчання читання може бути забезпечена завдяки професійно орієнтованим текстам, а його кінцевий результат – методично обґрунтованій системі вправ [3, с. 28]. Текст багато в чому визначає активність читача, послідовність операцій смислового аналізу, оскільки містить інформацію, що представлена в знаковій формі і підлягає розшифровці. До об'єктних факторів розуміння професійно орієнтованого англомовного тексту відносяться: 1) структурно-семантичні особливості (складність інформації, ключова інформація, сегментація іншомовного тексту, композиція іншомовного наукового тексту, зв’язність); 2) лінгвостилістичні особливості (звороти, вхідні конструкції, цитація, ідентифікація); 3) паралінгвістичні особливості (графіки, ілюстрації, поліграфічне оформлення, схеми, таблиці, понятійно-термінологічна система); 4) прийоми та засоби подачі матеріалу (синонімізація, композиційно-мовні форми, аргументація).

Складність інформації є однією з головних причин нерозуміння англомовних професійно орієнтованих текстів. Під «складністю» іншомовного тексту мається на увазі: по-перше, семантична складність (інформаційна перенасиченість, компресія матеріалу), перевантаженість термінологією, цитацією; по-друге, структурна складність і тому подібне. Автор створює англомовний професійно орієнтований текст, припускаючи, що у суб'єкта, що сприймає його, є певний об'єм спеціальних знань в даній області і навики структуризації інформації. Тому студентам на першому етапі навчання складно сприймати матеріал, що представлений в строго науковій формі, без коментарів, що роз'яснюють терміни, проміжних висновків і графічного виділення ключовій інформації.

Розуміння цілого складається з розуміння його частин. В процесі навчання розумінню іншомовної текстової інформації реципієнт освоює дві взаємозв'язані операції смислового аналізу: виділення ключової інформації і структуризація матеріалу. Ключову інформацію в лінгвістичній і психолінгвістичній науці прийнято позначати термінами «смислові опори», «значущі фрагменти», «ключі», «смислові зони», «смислові віхи» і тому подібне. Різновидом ключових слів в англомовному професійно орієнтованому тексті є терміни. Складність розуміння іншомовного тексту більшою мірою пов'язана з нерозумінням або неповним розумінням даної лексичної групи слів. Таким чином, одним з основних завдань навчання читанню іншомовного тексту є постійна робота по розширенню понятійно-термінологічного словника.

Наявність термінології в іншомовному тексті розглядається як двоякий чинник: який сприяє сприйняттю і смисловому аналізу інформації, що у ряді випадків перешкоджає їх здійсненню. Так, перенасиченість англомовних професійно орієнтованих текстів термінологією приводить не тільки до їх нерозуміння, спотворення смислу, але навіть до відмови від смислового аналізу іншомовного тексту.

Складність роботи з понятійно-термінологічним апаратом пов'язана ще і з тим, що студенти одночасно освоюють декілька значень одного і того ж терміну, представлені в різних дисциплінах, що приводить до зміщення, нерозрізнення понять, спотворення смислу (наприклад, тлумачення в юридичній, філософській і природно-науковій літературі термінів «закон», «мотивація» та ін.). Тому в процесі навчання на перших курсах викладачам необхідно допомагати систематизувати новий матеріал.

Паралінгвістичні засоби в іншомовному професійно орієнтованому тексті можуть як сприяти (наприклад, в представленні абстрактного матеріалу в графічній формі, або відображення в схемі всього різноманіття відносин між досліджуваними об'єктами), так і перешкоджати сприйняттю і розумінню інформації в цілому (наприклад, порушувати послідовність викладу, цілісність тексту, перенавантажувати текст додатковою інформацією).

Тексти для читання виконують ряд навчальних функцій, які сприяють успішному оволодінню мовою. Виділяють чотири головні функції англомовного професійно орієнтованого тексту:

1. Функція збагачення і розширення знань, головним чином лексичних. У процесі читання студенти отримують завдання знайти певні слова чи словосполучення і визначити їх значення; знайти і виписати слова чи структури за якоюсь конкретною ознакою; назвати слова, які були використані в певній ситуації тощо.

2. Функція тренування, мета якої полягає в тому, щоб засвоїти
лексико-граматичний матеріал, з одного боку, а з іншого – забезпечити вправляння в читанні і використанні певного мовного матеріалу у відповідях на запитання викладача, у процесі вільного переказу змісту чи в переказі, близькому до тексту.

3. Функція розвитку усного мовлення на основі прочитаного тексту: переказ тексту своїми словами, драматизація окремих епізодів, придумування продовження фабули тексту або іншого початку, бесіда за окремими проблемами, які розкриваються в тексті тощо.

4. Функція розвитку смислового сприйняття тексту – його розуміння. Завдання такого характеру спрямовані на перевірку розуміння окремих епізодів та всього тексту, знаходження різних смислових та формальних елементів, які полегшують процес розуміння, виконання вправ, які допомагають переборювати труднощі, що виникають на шляху розуміння тексту.

За формою пошуку інформації можна виокремити три види читання:

1. Ознайомлювальне читання. З метою його розвитку використовуються досить великі за обсягом тексти, легкі для розуміння у мовному та змістовому відношеннях. Його мета – розвивати швидкість читання, формувати способи читання і розуміння тексту.

2. Вивчаюче читання. Використовуються тексти головним чином науково-популярного характеру, невеликого обсягу. Робота виконується спочатку в аудиторії, потім удома. Студентам дається завдання прочитати заголовок, переглянути увесь текст, звернути увагу на перше та останнє речення з метою визначення теми. Після цього студенти повторно читають текст, цього разу уважніше, вникаючи в деталі. Спосіб контролю – письмовий переклад рідною мовою.

3. Переглядове читання. З метою формування прийомів переглядового читання виконуються завдання для ознайомлення із заголовком тексту, швидке читання тексту, пошук нової інформації. Інші завдання: прочитайте текст за 3-4 хв. і визначте, про що в ньому розповідається, знайдіть в ньому інформацію, яка є новою для вас.

Читання та розуміння іншомовної текстової інформації розглядається як процес взаємодії суб'єкта (реципієнта) і об'єкта (іншомовного професійно орієнтованого тексту). Отже, до об'єктних чинників, що визначають необхідність дослідження структурних і семантичних особливостей англомовного професійно орієнтованого тексту, що реалізовує зворотну дію на читача, відносяться: 1) складність, інформаційна насиченість тексту; 2) великий об'єм; 3) наявність зв'язності (смислова зв'язність і формально-структурна зв'язність, що реалізовуються за допомогою граматичних, лексичних і інтонаційних засобів мови); 4) наявність цілісності (ієрархії смислових предикатів); 5) подільність (ділення на смислові відрізки, абзацне розчленовування); 6) структурованість англомовного професійно орієнтованого тексту (наявність традиційних композиційних сегментів); 7) композиційно-логічна структура англомовного професійно орієнтованого тексту (співвідношення логічних, структурних і емоційно-оцінних елементів); розташування інформації в тексті (позиція); 8) абстрактність; 9) смислові опори; смислові категорії, реалізовані в тексті; 10) стиль викладу; 11) способи подачі матеріалу, аргументації; 12) специфіка риторичних прийомів психологічної дії; 13) лінгвістичні засоби оформлення іншомовної наукової інформації; мовні засоби виразу смислових відношень, що розкриваються в іншомовному тексті; 14) особливості використання термінологічного апарату та ін.; 15) вид тексту (розуміння різних видів текстів ставить різні завдання, вимагає різної глибини аналізу і узагальнення); 16) наявність додаткової інформації (коментарів, висновків); 17) інваріантність, об'єм підтексту; 18) потенціальна інтерпретованість тексту; 19) діалогізованність структури; 20) адресованість (спрямованість на фахівця); 21) ступінь наближення лексики, граматики і стилю мови читця до лексики, граматики і стилю автора; 22) ілюстрованість матеріалу (наявність компресії інформації в графічній формі: таблиці, графіки, схеми і так далі); 23) поліграфічне оформлення англомовного професійно орієнтованого тексту.

Таким чином, структурно-семантичні, мовностилістичні особливості іншомовного професійно орієнтованого тексту є сукупністю об'єктних чинників, важливість яких не можна недооцінювати при роботі над формуванням «апарату розуміння» у студентів.

До суб'єктних, що пов'язані з суб'єктом пізнавальної діяльності (реципієнтом), відносяться: 1) психофізіологічні особливості пізнаючого (функціональний стан аналізаторів та ін.); 2) біосоціальні особливості (вікові, гендерні); 3.) психосоціальні особливості (приналежність до певної професійної групи, роль, статус в групі); 4) індивідуально-особові (особливості характеру, темпераменту); 5) особливості розвитку пізнавальних процесів: мислення (економічність, самостійність або критичність мислення, гибкість/ або інертність мислення); уваги (ступінь концентрації уваги на сприйманій інформації) і т.д.; 6) рівень інтелектуального розвитку; розвиток ряду інтелектуальних операцій (здатність до узагальнення і абстрагування ознак та ін.); 7) рівень інтелектуальної активності, пізнавальної активності; 8) індивідуальний досвід; 9) об'єм наочно-змістовних і методологічних знань; 10) спрямованість особи, установка, особливості мотиваційної сфери особи (потреби, мотиви і цілі, що спонукають звернутися до даного тексту); 11) рівень сформованості уміння працювати з текстом: знання стратегій, моделей текстового аналізу; володіння технікою, прийомами читання; 12) особливості емоційної сфери особи (емоційна підготовленість, емоційний настрій під час сприйняття інформації, здібність до емоційного читання тексту); 13) суб’єктність оцінок, співвідношення з ціннісно-нормативними уявленнями особи; 14) стиль пізнавальної діяльності; 15) психофізіологічний стан реципієнта у момент читання.

Література:

1. Клычникова З. И. Психологические особенности восприятия и понимания письменной речи (Психология чтения): Автореферат диссертации доктора психологических наук / З. И. Клычникова. – М., 1975. – 34 с.

2. Рожкова Ф. М. Вопросы обучения иностранным языкам в средних профессионально-технических училищах Ф. М. Рожкова. – М.: ｫНаукаｻ, 1984. – С. 23.

3. Скляренко Н. К. Сучасні вимоги до вправ для формування іншомовних мовленнєвих навичок та вмінь / Н. К. Скляренко // Іноземні мови . – 1999. – № 3. – 28 с.