Шишкова В.В., Салюк О.С., Дубовик Л.О., Кушнірова В.І., Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ НА НАСІННЄВУ ПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН КВАСОЛІ

Відомо, що стабілізації та інтенсифікації процесів росту і розвитку рослин сприяє застосування регуляторів росту рослин. Регулятори росту підсилюють обмінні процеси на рівні клітин, підвищують коефіцієнт використання поживних речовин рослинами, підвищують фізіологічну стійкість рослинних організмів до стресових факторів [1, 3, 4].

Регулятори росту і розвитку рослин у сучасних умовах набувають дедалі більшого значення. Їх застосування в землеробстві, рослинництві та лісівництві дає результати, яких неможна досягнути іншими методами. Використання цих препаратів дає змогу повніше реалізувати генетичні можливості, підвищити стійкість рослин проти стресових факторів біотичної й абіотичної природи та в кінцевому результаті збільшити урожай і поліпшити його якість [1]. Застосування фізіологічно активних речовин для регуляції росту й розвитку рослин обумовлене широким спектром їхньої дії на рослини, можливістю направлено регулювати окремі етапи розвитку з метою мобілізації потенційних можливостей рослинного організму, а отже, для підвищення врожайності та якості вирощуваної продукції [2].

Широке застосування на сьогоднішній день у галузі сільського господарства має природний біостимулятор «Епін» – регулятор і адаптоген широкого спектра дії, зі сильною антистресовою дією [5]. Діюча речовина епібрасінолід (природний фітогормон, що відповідає за природний розвиток рослин). Також активно застосовується препарат «Гетероауксин» – це синтезована хімічна речовина високої фізіологічної активності, яка належить до класу ауксинів. Діюча речовина – індол-3-оцтової кислоти калієва сіль. Відноситься до ІІІ-го класу небезпеки (речовини помірно небезпечні).

Літературні дані про вплив регуляторів росту на насіннєву продуктивність рослин квасолі практично не вивчені. В зв’язку з цим, метою нашої роботи було оцінити посівні якості насіння квасолі залежно від передпосівної обробки регуляторами росту – «Гетероауксин» та «Епін».

Дослідження проводилися на рослинах квасолі звичайної сорту Галактика. Насіння квасолі замочували у водних розчинах «Гетероауксин» (0,2 г/л) та «Епін» (0,2 мл/г). Для намочування насіння контрольних зразків використовували водопровідну воду. Схожість і енергію проростання насіння квасолі визначали у 4 пробах із чистої фракції насіння по 50 штук (для великонасінних культур). Насіння квасолі пророщували при постійній температурі 20°С у термостаті в чашках Петрі. Як субстрат використовували фільтрувальний папір.

Відомо, що схожість насіння характеризується кількістю нормально пророслого насіння за певний строк за оптимальних умовах пророщування.

Проведені нами дослідження впливу регуляторів росту на енергію проростання та схожість насіння квасолі сорту Галактика свідчать, що насіння оброблене препаратами відрізнялося інтенсивністю проростання і схожістю (рис. 1).

Встановлено, що за дії регуляторів росту енергія проростання насіння квасолі (4-та доба пророщування) була більшою за контроль у обох варіантах досліду. Однак, найбільш чіткий рістрегулюючий ефект спостерігався за дії епіну. Застосування гетероауксину та епіну призводило до підвищення схожості насіння у порівняні з контролем.

Таким чином, застосування гетероауксину та епіну призводило до підвищення схожості насіння у порівняні з контролем. За дії епіну підвищувалася енергія проростання насіння квасолі сорту Галактика.

Рис. 1. Вплив регуляторів росту на інтенсивність проростання насіння квасолі сорту Галактика

Список використаних джерел

1. Курчий Б. А. Функционально активные группы биорегуляторов / Б. А. Курчий // Физиология и биохимия культ. растений. 1993. Т. 25. № 1. С. 82-92.

2. Легостаєва Т. Вплив регуляторів росту на формування зеленої маси живців верби білої / Т. Легостаєва, А. Крючкова // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2010. Випуск 53. С. 199-203.

3. Ловинська В. Вплив стимулятора росту «Епін» на деякі фізіологічні показники проростків Salvia splendens L. в умовах модерного досліду / В. Ловинська, О. Вербицька // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2011. Випуск 56. С. 255-259.

4. Приймак О. П. Вплив 24-епібрасиноліду на ростові процеси у деяких декоративних квітникових рослин за умов забруднення довкілля викидами автотранспорту / О. П. Приймак // Питання біоіндикації і екології, 2007. Вип. 12. № 1. С. 80-99.

5. Хрипач В. А. Перспективы практического применения брассиностероидов – нового класса фитогормонов : обзор / В. А. Хрипач, В. Н. Жабинский, Ф. А. Лахвич // Сельскохозяйственная биология. Сер. Биология растений. 1995. № 1. С. 3-11.