ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ

Навколишнє середовище - це атмосферне повітря, вода, ґрунт, рослинний і тваринний світи, які нерозривно пов'язані з життям і діяльністю людини. Проте, внаслідок урбанізації, високих темпів науково-технічного прогресу, концентрації промислового виробництва, відбувається забруднення навколишнього середовища і порушення рівноваги в біосфері. Під його забрудненням розуміють надходження в біосферу будь-яких твердих, рідких і газоподібних речовин або видів енергії у кількостях, що шкідливо впливають на людей, тварин і рослини як безпосередньо, так і непрямим шляхом.

Понад 80 % населення проживає в містах з вираженим техногенним навантаженням, близько 40% території області знаходиться під промисловим використанням. Питома вага екологічного навантаження Дніпропетровщини для України досягає близько 30%. В області діє понад 600 підприємств, що забруднюють атмосферу, приблизно 1 млрд.тонн шкідливих викидів протягом року. Останніми роками їх кількість знижується, а трохи менше 70% викидів із стаціонарних джерел уловлюється і знешкоджується. Зниження викидів в цілому по області відбувається за рахунок зменшення обсягу виробництва продукції, а також за рахунок виконання природоохоронних заходів. Але практично не очищуються викиди, що містять діоксиди сірки, азоту, вуглеводні. Залишається не вирішеним питання детоксикації автомобільних газів, питома вага яких в об'ємі забруднення повітря міст досягає 90%.

У деяких мікрорайонах області концентрація пилу, фенолу, діоксиду сірки перевищує допустимі норми в 1,3-3 рази, концентрації аміаку досягають 3,4-8,6 ГДК, сірководню - 3,5-8,1 ГДК, формальдегіду - 1,7-2,6 ГДК. Перевищуються ГДК марганцю, свинцю, хрому.

Зниження якості атмосферного повітря небезпечне для здоров'я міських мешканців. Найбільш поширеною шкідливою домішкою повітряного середовища є моно оксид вуглецю або чадний газ. Надмірна кількість цього газу у повітрі призводить до швидкої стомлюваності людини, головного болю, запаморочення, ослаблення пам'яті, порушення діяльності серцево-судинної та інших систем.

Надзвичайно небезпечні діоксини, бенз(а)пірен - канцерогени, які містяться в будь-якому димі вогнища, особливо коли в ньому спалюють полімерні упаковки, вихлопні автомобільні гази, промислові викиди. Ці речовини викликають онкологічні захворювання.

Особливо небезпечним є забруднення джерел водопостачання населення. Адже у водоймища області щорічно поступає понад 2 млн.куб.м стічних вод, з яких третина - забруднених, чверть - без очищення і знезараження. Адже загальна потужність каналізаційних очисних споруд забезпечує очищення тільки половини стоків. Велика частина очисних споруд перевантажена і не гарантує необхідних параметрів очищення. Не здійснюється дезінфекція небезпечних в епідеміологічному відношенні господарчо-побутових стоків, бактеріальна забрудненість яких приблизно у 20 разів перевищує санітарні норми. Скидання забруднених або недоочищених стоків призводить до зростаючого хімічного і мікробіологічного забруднення водоймищ поблизу питних водозаборів, місць масового відпочинку. Встановлена невідповідність якості води водоймищ санітарним вимогам у 69 відсотках проб за фізико-хімічними і в 16,8 відсотках проб - за бактеріологічними показниками. Особливе занепокоєння викликає наявність у питній воді триголаметанів, бо вони є канцерогенами. Вони утворюються у результаті хлорування води і її високого органічного забруднення. У водопровідній воді Дніпропетровщини вміст хлороформу часто у 3-4 рази перевищує допустиме значення, а чотирихлористого вуглецю - у 9 і більше разів.

Занепокоєння викликає стан земельних ресурсів області. Питома вага ріллі становить в області 79,1 при 57 процентах по Україні. Близько мільйона гектарів сільгоспугідь схильні до водної та вітрової ерозії, 258 тис. га сільськогосподарських угідь засолені і осолонцьовані. За 50 років площа сільгоспугідь зменшилась на 121,6 тис. га, з них близько 600 — ріллі. За обсягами виснажених земель Дніпропетровщина займає перше місце в Україні.

Природні екологічні мережі збереглися лише на 0,3% території області.

Наростає забруднення ґрунту у житлових зонах і на віддаленні від промислових центрів до 15 км. У області накопичено 2,3 млрд. тонн промислових відходів, до них щорічно додається ще близько 80 млн.тонн, значна частина яких високотоксична. Лише 13 % з них знешкоджується або утилізується. Кожна п'ята проба ґрунту, відібрана на території Дніпропетровська, не відповідає санітарно-хімічним і санітарно-бактеріологічним вимогам.

Темпи росту загальної захворюваності за останнє десятиріччя зросли на 35-40%, переважно за рахунок злоякісних пухлин, серцево-судинних хвороб, бронхіальної астми, цукрового діабету, алергій.

Сьогодні перед Україною дуже гостро постала проблема екологічного захисту її громадян, зріс інтерес уряду до екологічних питань. Українці намагаються перебудувати свої взаємини з природою: застосовують програми щодо економного використання природних ресурсів, контролюють рівень забруднення біосфери відходами виробництва, проводять оздоровчо-гігієнічні заходи, поглиблюють наукову й виховну роботу з екології. Однак зрозуміло, що цього буде замало, якщо кожен із нас не налаштується на дбайливе ставлення до неї, на усвідомлення себе її частиною. Тому припинення забруднення навколишнього середовища, відновлення його цілісності і збалансованості повинні стати головним завданням держави і кожного громадянина, а фінансування природоохоронних заходів повинно здійснюватися не за залишковим принципом.

Література:

1. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2013 році

Режим доступу: http://www.menr.gov.ua