Економічні науки /1. Банки і банківська система

К.е.н. Гузенко О.П., Мстоян К.В., Узлов А.І.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ « Криворізький національний університет», Україна

Дослідження рольового аспекту ризику в банківському секторі економіки країни

Банківський сектор економіки України виступає пріоритетною ланкою розвитку. Проте динамічні зміни, які відбуваються в суспільстві, значні інфляційні коливання, стрибки валютних курсів викликаючи порушення в її розвитку, стає зрозумілим, що без визначення рівня ризику котрий виникає майже у всіх ланках управління банківською системною неможливо приймати більш реалістичні, обґрунтовані та виваженні рішення. Таке явище засвідчує необхідність та актуальність дослідження рольового аспекту банківського ризику з огляду на сучасний стан економіки взагалі.

Практики та науковці доволі часто звертають увагу на вивчення сутнісної характеристики банківських ризиків, їх видової структури та методології оцінювання. Проте доволі обмежено висвітлюється його реальне значення як в загальній банківській системі України, так і в діяльності окремо обраного комерційного банку. Серед науковців варто відмітити: Л.О.Примостку, П.М.Чуб, Г.Т.Карчева та ін.[1]; А.О.Єпіфанова, І.А.Васильєву, С.М.Козьменко, та ін.[2] Однією з ключових тем дослідження залишається пошук шляхів мінімізації банківських ризиків. На думку фахівців банківської справи, банківські ризики потребують поглибленого дослідження так, як суттєво впливають на весь цикл управління доходами, витратами, прибутком та іншими ланками функціонування. Так, на думку Л.О.Примостки, П.М.Чуб, Г.Т.Карчевої та інших[1] ризики мають значний вплив на стабільність банківської сфери. Разом з тим, науковці констатують, що «… у передкризовий період банківський сектор через недосконале регулювання та контроль, накопичив такий обсяг індивідуальних ризиків, що виявися некерованою ланкою фінансових систем країн світу».

В свою чергу А.О.Єпіфанова, І.А.Васильєва, С.М.Козьменко та інші[2] відводять доволі значну увагу банківському ризику та підкреслюють «… навчитися оцінювати ризики адекватно відображати їх в управлінській інформації та свідомо керувати ними призводить до певної мірі їх мінімізації». Стає зрозумілим, що успішне вирішення поставленої проблеми можливо лише за умови використання сучасних стратегій, методів і систем управління ризиком. У зв’язку з вище викладеним варто додати, що з кожним етапом розвитку країни зростає рольова складова такої науки як ризикологія, що підкреслює актуальність напрямку дослідження. В цілому науковці [1,2] пропонують категорію «ризикологія» трактувати як «… науку про основні закономірності, принципи та інструментарій виявлення, врахування, оцінювання та управління ризиком, який відображає особливості сприйняття заінтересованими суб’єктами господарювання об’єктивно існуючих невизначеності конфліктності оцінювання, управління об’єктами ризику, котрі обтяжені і можливими загрозами та невикористаними можливостями».

О.І.Скаско пропонує розглядати роль банківського ризику через необхідність підвищення фінансової стійкості та конкурентоздатності банківської системи. На погляд науковця ризикологія представляє собою науку, яка розкриває те, що необхідно робити зараз і в майбутньому, щоб досягти успіху за мінімальних зусиль. При цьому він зауважує, що позитивне в управлінні банківським ризиком слід вважати наявність постійно діючих підрозділів у комерційних банках, які вирішують питання аналізу та управління ризиками[4]. Практична діяльність комерційних банків доводить, що на даний час слід переосмислити рольовий аспект ризику. Крім того процес управління банківським ризиком слід зробити безперервним. Разом з тим, варто залучати зарубіжний досвід з позиції адаптації стрес-опитування. На даний час ключовими методами стрес-опитування є: тестування сценаріїв розвитку подій; тести максимального шоку та одно факторні стрес-тести. Як вважає О.І.Скаско [4] суттєвого значення набуває необхідність розроблення макроекономічного тестування, яке забезпечувало б банківському нагляду оцінку фінансової стійкості банківської системи в межах особливих макроекономічних змін в країні. Таким чином, рольовий аспект банківського ризику підтверджується на основі розгортання та посилення кризових явищ в економіки країни. Кожен комерційний банк має розробити новацію для циклів управління ризиком шляхом адаптації методів стрес-опитування. В Україні виникає нагальна потреба більш предметно вивчати ризики банківських установ взагалі та з позиції формування і реалізації банківського продукту зокрема.

Література:

1. Примостка Л.О. Управління банківськими ризиками: [навчальний посібник] / Л.О.Примостка, П.М.Чуб, Г.Т.Карчева та ін. / За заг. ред. д-ра екон. наук; проф. Л.О.Примостки . – [вид. 2-ге, без зміни]. – К. : КНЕУ, 2009. – 600с.

2. Управління ризиками банків: [монографія] / у 2т. Т.1: Управління ризиками базових банківських операцій / А.О.Єпіфанова, І.А.Васильєва, С.М.Козьменко та ін. / За ред. д-ра екон. наук, проф. А.О.Єпіфанова та д-ра екон. наук. проф. Т.А.Васильєвої – Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2012 – 2012. – 283с.

3. Стратегія інноваційного розвитку України 2010-2020 роки в умовах глобалізацій них викликів / Комітет з питань науки і освіти: [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://kno.rada.gov.ua.

4. Скаско О.І. Удосконалення системи управління в банках України / О.І.Скаско // Бізнесінформ – 2014. - №1- С. 274-279.