Чаплінський Юрій, Романюк Тетяна

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

м. Чернівці

Маркетингові комунікації як інструмент маніпулювання виборцями

В сучасному суспільстві дослідження проблем, пов’язаних з формуванням громадської думки та політичним маніпулюванням виборцями, вельми актуальні, оскільки очевидним є той факт, що виборці відіграють вирішальну роль у політичному житті країни.

Останнім часом все більшого розвитку набувають різні політичні маркетингові комунікаційні технології, що особливо помітно під час виборчих кампаній. У демократичному суспільстві політики мають постійно підтверджувати законність свого перебування на політичній арені, їм доводиться переконувати громадськість у власній правоті.

Метою політичних комунікацій є досягнення конкретних результатів в обмежені терміни. Важливим їх елементом є психологічна спрямованість, що передбачає формування певної соціальної установки, яка б спонукала виборців віддати свої голоси за того чи іншого кандидата. У окремих випадках доцільно сформувати або ж змінити погляди людей, їх політичні переконання, мотиви та інше - на такі, що відповідатимуть задуму кандидата. [4]

Кожен кандидат намагається сформувати у свідомості виборців тільки йому вигідні ідеї. Зробити це досить непросто, адже, як правило, виборча кампанія насичена досить різною за змістом і характером інформацією, яка не завжди адекватно сприймається. В такому випадку вигідно спрямувати вплив на підсвідомий рівень психіки як окремого індивіда так і соціуму загалом. Водночас, політична реклама не повинна створювати враження дорогої, оскільки надмірна трата фінансових ресурсів на несуттєві, з погляду виборця, речі переважно його дратує. Часто цим користуються західні спеціалісти, створюючи демонстративно скромну політичну рекламу. Таку дію також можна вважати тактикою маніпулювання, вона виражається через прибіднення і створення вигляду безкорисливості майбутніх результатів, власне фінансового збагачення кандидата.

Досить часто у комунікаційній кампанії політики вдаються до деяких непотрібних перебільшень існуючих норм впливу на соціум. Такі ситуації трапляються з двох причин. Перша причина пов’язана з тим, що професійні розробники маркетингових комунікацій не завжди правильно розуміють специфіку політичної агітації і нав’язують керівництву компанії звичний для себе стиль комерційної реклами. Друга причина полягає у створені самим керівництвом підприємства позитивного іміджу, який би одразу зробив виборця безперечним прихильником кандидата.

Для успішної комунікаційної кампанії політикам необхідно пройти три основні етапи. Насамперед необхідно визначити соціопсихологічні вподобання виборців щодо максимально ідеального варіанту політичного діяча. Потім слід узагальнити стиль поведінки реального кандидата, сформованого громадськістю на основі його виступів перед виборцями ще до початку політичних виборів. Після теоретичних етапів рекламної кампанії, створений імідж вимагає реалізації, для чого необхідно обрати конкретні засоби масової інформації. Через ЗМІ здійснюється управлінська діяльність пов’язана з обговоренням, підтримкою або критикою різних політичних програм, ідей та пропозицій окремих осіб, громадських формувань, політичних партій, тощо.

Фізіологічні маніпуляції досягають суттєвого впливу на аудиторію, закладаючи відповідну текстову установку, що потрапляє безпосередньо до підсвідомості і керує наступними діями виборця. По-суті, вплив на бажання задоволення першочергових потреб людей можна досягнути і м’якшими, більш соціально прийнятними засобами. Ефективними засобами зміни свідомості є використання звуку та світла певних частот. Вплив на мозок через звук відбувається внаслідок ефекту наслідування частоти. Таким чином, під дією електромагнітних хвиль людське тіло має властивість налаштовуватись на частоту сигналу, який сприймає. Цим зумовлена популярність розміщення реклами на концертах, залучення музикантів до передвиборчих кампаній тощо. [4]. В Україні кандидати часто влаштовують святкування офіційних подій, що є піар-ходом та діють при цьому за старими правилами: спочатку урочисті збори, а потім «народні гуляння». Тобто спочатку тривалий виступ кандидата про його щирість та відданість виборцям, а потім довгоочікуваний виступ запрошених артистів. В результаті такого дійства часто залишаються негативні спогади як про певного роду підкупленність аудиторії передвиборчою програмою кандидата.

Часто у засобах масової інформації зустрічаються повідомлення дещо перекрученого характеру, використовуються певного роду культурні заборони – формування образів діячів які на свідомому рівні не запам’ятовуються, але впливають на підсвідомість та здатні згадуватись у потрібний політику момент часу.

Таким чином, сьогодні використання маркетингових комунікацій у політиці полягає у маніпулюванні не інформацією, а образами. І чим емоційніше повідомлення, тим більший його вплив на підсвідоме запам’ятовування. Враження від інформації такого роду залишаються в пам’яті виборців на порівняно довгий час, що сприяє їх мотивації до прийняття рішення через деякий проміжок часу після отримання комунікаційного звернення.

Список використаних джерел:

1. Зазыкин В. Психология рекламы // Электронный ресурс. Режим доступа : evartist.narodvo.sut.ru/libr/sotciolo/volod/5.htm

2. Виборчі технології як чинник впливу на масову свідомість [Текст] : [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=77&c=1811

3. СергієнкоН. О. Психологічні прийоми в політиці : [Навчальний посібник] – К. : МАУП, 2006.- с.34-40.

4. Буртак С. Політична реклама як маніпулювання громадською думкою. [Текст] : [Електронний ресурс] . – Режим доступу http://www.ji-magazine.lviv.ua/ji-junior/N30-1/burtak.htm