Экономические науки/6.Маркетинг и менеджмент.

Ставицький О.В.

Національний університет харчових технологій, Україна

Аналіз зовнішнього середовища в контексті стратегічного управління підприємством

Під час взаємодії підприємства із зовнішнім середовищем, саме підприємство як економічна система підпадає під трансформації, що призводять до перебудови його внутрішньої структури. Для ефективного розвитку підприємства необхідно щоб стратегічний аспект в управлінні передбачав ефективну адаптацію стратегії розвитку, структури і якості потенціалу і конкурентних переваг до зовнішніх по відношенню до підприємства змін.

Найчастіше менеджмент підприємства обґрунтовує прийняття управлінських рішень, спираючись на результати виробничої діяльності. Поза увагою залишається такий важливий аспект як детальне і постійне вивчення зовнішнього середовища з метою формування адаптивної стратегії розвитку на ринку відповідно до місії створення підприємства.

Стратегічне управління характеризує зовнішнє середовище підприємства такими властивостями, як складністю, взаємопов’язаністю факторів, динамічністю і невизначеністю. Тому в рамках аналізу зовнішнього середовища підприємство повинно визначити рівень звичності, допустимості змін в зовнішньому середовищі, їх темп, передбаченість та критичне значення параметрів, що загрожують стабільному функціонуванню підприємства.

Р. Фатхудінов в роботах виділяє ще середній рівень зовнішнього середовища – інфраструктуру регіону, рівень розвитку котрого відображується на морально-психологічному кліматі, рівні кваліфікації співробітників підприємств.

При порівняльному аналізі щодо складу макрорівня- мікрорівнів зовнішнього середовища підприємства можна виділити наступні компоненти:

1. Фактори макросередовища: економічні, політично-правові, науково-технічні, соціальні.

2. Фактори мікросередовища: товарний ринок, природно-ресурсний ринок, контактні аудиторії.

Є інші варіанти трактовки зовнішнього середовища, які належать И.Ансоффу [1], Киндрацкой.Г.И. [3], Уварову.В.В. [4], Янковському.Н.А. [5]. Але найбільш широку класифікацію надав Віханський О.С. [2].

Одним з проблемних питань управління розвитком підприємства, зокрема в умовах кризи, є оцінка зовнішнього середовища та впливу його на підприємство. В науковій літературі зі стратегічного управління найчастіше висвітлюються наступні методи аналізу оточення:

- SWOT- аналіз, в частині ОТ, що застосовується для визначення можливостей і загроз середовища;

- PEST- аналіз;

- Привабливість стратегічної зони господарювання СЗГ;

- Модель п’яти сил конкуренції;

- Модель „національного ромба”;

- Оцінка життєвого циклу галузі.

Методами дослідження зовнішнього середовища є: сканування, моніторинг, передбачення і оцінка. Сканування являє собою вивчення оточення шляхом ідентифікування ймовірних змін в ньому на ранніх стадіях. В процесі моніторингу відбувається дослідження різних ситуацій в середовищі і виявлення важливих загальних тенденцій. На етапі передбачення складаються прогнози сутності і темпів змін ситуації. Метою оцінки є визначення значущості і можливих наслідків впливу ззовні. До найпоширеніших методів оцінки зовнішнього впливу відносяться методи експертних оцінок і економіко-статистичного моделювання.

Оскільки фактори макрорівня зовнішнього середовища здійснюють непрямий вплив, передбачається можливим визначення його напрямку і сили на основі статистичних даних шляхом поєднання експертної оцінки і таксономічного аналізу. Для факторів мікрорівня вплив визначатиметься експертним методом з причини відсутності єдиної швидкозмінної інформації і специфіки безпосереднього зовнішнього середовища для окремого підприємства, що аналізується.

Як висновок можна додати, що аналіз зовнішнього середовища необхідний для більш повного уявлення, про ринкову інфраструктуру, а також – для адекватної оцінки і передбачення впливу зовнішнього середовища з метою вибору відповідної стратегії розвитку підприємства, яка має бути зорієнтована на використання можливостей для розвитку чи захисту від погроз ззовні, пов’язаних зі змінами в зовнішньому середовищі. Ступінь впливу зовнішнього середовища на підприємство залежить від його розміру, приналежності до певної галузі, та розташування на певній територіальній зоні, а також рівня розвитку стратегічного та інноваційного потенціалів підприємства, які характеризують не тільки здатність його щодо адаптації, а й в змозі проводити зміни в своєму оточенні в бажаних для себе тенденціях.

Література

1. Ансофф. І. Стратегічне управлення: пер з англ./ під редакцією Л.І. Евенко. – М.- Экономіка, 1999.-123с.

2. Віханській.О.С. Стратегічне управління: Учеб.-М.:Інфра-М, 2006.-256с.

3. Кіндрацька. Г.І. Основи стратегічного менеджменту: учбовий посібник.-Львів: Кінапрі ЛТД, 2002.-141с.

4. Уваров В.В. Стратегічний менеджмент: учбовий посібник / В.В. Уваров, А.А. Лаптев . ─ М. : Діло та Сервіс, 2008 . ─ 208с.

5. Янковський Н.А. Стратегічний менеджмент та глобалізация світової економіки : Учбовий посібник для вузів / Під ред.В.В.Уварова; Міжнар.ун-т бізнесу та упр. ─ М. : МУБіУ ; МЗ-Пресс, 2001 . ─ 282с.