Гашинська Діана Володимирівна

студентка 1 курсу ( науковий керівник – к. і. н. доцент В. О. Хвіст)

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ.

Садиба-музей М.І. Пирогова

Національний музей-садиба М.І. Пирогова розташований в південно-західній частині міста Вінниці, у садибі Вишня, де впродовж останніх двадцяти років (1861-1881) жив і працював видатний вчений, геніальний хірург, анатом, творець воєнно-польової хірургії, засновник Товариства Червоного Хреста, прекрасний педагог і громадський діяч Микола Іванович Пирогов.

Метою діяльності Національного музею-садиби М.І. Пирогова є збереження особливого культурного середовища, яке було за життя вченого.

Вивченням історії музею-садиби займалось багато дослідників. «Національний музей-садиба М.І. Пирогова як центр науково-просвітницької роботи» висупив генеральний директор лауреат Державної премії України у галузі науки та техніки, заслужений лікар України, к.м.н., доцент П.М. Гунько. Професор, проректор, зав. кафедрою ВНМУ ім. М.І. Пирогова д.м.н. Ю.І. Гумінський присвятив свою доповідь темі: «Наукові здобутки М.І. Пирогова та сучасна анатомія» Старший науковий співробітник музею М.І. Юкальчук ознайомила всіх відвідувачів з історією Вишенського маєтку М.І. Пирогова.

Національний музей-садиба М.І.Пирогова—музей у Вінниці, присвячений життю та діяльності Миколи Івановича Пирогова, видатного українського та російського науковця, хірурга та педагога. Садиба Пирогова є пам'яткою ній садибі М.І. Пирогова Вишня, яку він придбав у спадкоємців доктора медицини А.А. Гриколевського на торгах у Києві 1859 року, працюючи на посаді попечителя Київського учбового округу історії національного значення та природоохоронним об'єктом загальнодержавного значення, а також навчальною базою Вінницького національного медичного університету. Музейний комплекс розташований на південно-західній околиці міста Вінниця, в межах східної частини масиву Пирогово (раніше це було село Вишня, до його складу входять)

· будинок, у якому жив М. І. Пирогов, і де розміщена експозиція про його життя та діяльність;

· музей-аптека з інтер'єрами приймальні та операційної

· церква-некрополь, де міститься саркофаг з набальзамованим тілом науковця;

· меморіальний парк, в якому збереглися дерева, посаджені М. І. Пироговим.

Сімейна садиба

У1861році, після звільнення з посади попечителя Київського навчального округу, Микола Іванович Пирогов оселився в садибі Вишня поблизу Вінниці, яку придбав у спадкоємців доктора медицини А.А.Гриколевського на торгах у Києві 1859 року. В 1866-му він збудував тут цегляний півтораповерховий будинок і1 аптеку, впорядкував парк, де також вирощував і лікарські рослини. У цій садибі Микола Пирогов жив до останніх днів, вів наукову роботу і лікарську практику, саме тут і помер у 1881. На четвертий день після його смерті, тіло було набальзамовано петербурзьким лікарем Д.І.Виводцевим і згодом перенесено до родинної усипальниці, над якою 1885 року, за проектом В.І.Сичугова, була побудувана церква і освячена на честь Святого Миколая Чудотворця. Точних даних про спосіб бальзамуваня немає, але дослідники вважають, що ймовірніше за все Давид Ілліч Виводцев, учень Пирогова, виконав бальзамування за власною методикою — мінімально-інвазивного бальзамування, не здійснюючи розтин тіла і залишивши усі внутрішні органи, які збереглися й до сьогодні. До 1902 року садибою опікувалася вдова науковця, Пирогова Олександра Антонівна. Після її смерті— спочатку молодший син Володимир, а потім внучки М.І.Пирогова (дочки старшого сина Миколи)— Л.М.Мазірова та О.М.Гершельман. Після подій 1917 року вони зі своїми сім'ями виїхали за кордон, залишились там назавжди і тривалий час садиба була занедбаною. Тоді ж відбулося пограбування поховання М.І.Пирогова: викрали шпагу (подарунок австрійського імператора Франца Йосифа) і металевий хрест, які були при покійному. 1920 року напівзруйнований будинок був наданий для проживання американським робітникам, які утворили тут комуну ім. Джона Ріда. Згодом садиба перейшла у підпорядкування дослідній сільськогосподарській станції, а з 1936 року— Вінницькій обласній інфекційній лікарні. За розпорядженням Ради Народних Комісарів СРСР від 27 жовтня 1944 року тут був створений музей М. І. Пирогова, який об'єднав усі об'єкти в єдиний комлекс і тільки тоді розпочалися роботи з впорядкування парку, звільнення та ремонт приміщень, які все ще займала інфекційна лікарня. Урочисте відкриття музею відбулося 9 вересня 1947 року і було присвячене 100-річчю з дня застосування М.І.Пироговим, вперше в історії світової медичної практики, ефірного наркозу на полі бою. Одночасно тут було відкрито і пам'ятник науковцю — погруддя на гранітному постаменті. У наступні роки експозиція музею вдосконалювалася та доповнювалася об'єктами. До 150-річчя від дня народження Миколи Пирогова (у 1960 році) були відтворені його робочий кабінет і аптека, придбані деякі особисті речі та рукописи. У пострадянський час — відреставровано інтер'єр церкви-некрополя, відновлено та переобладнано операційну, приймальну, аптеку. Також було обладнано спеціальну лабораторію, де з 1994 року проводяться періодичні ребальзамізації тіла Пирогова. Територію музею-садиби було передано у загальнодержавну власність розпорядженням Вінницької обласної держадміністрації від 22 грудня 1995 року. Указом Президента України від 10 червня 1997 року музей отримав статус Національного, а за Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 червня 2003 року— статус природоохоронного об'єкта. Експозиційна площа музею-садиби становить понад 1,2 тис. м² і містить 1,5 тис. експонавтів. У музеї представлені всі відомі праці Миколи Пирогова, його рукописи й особисті речі, а також література про нього, медичні інструменти, що використовувалися в практиці лікарів тих часів. Загальна кількість об'єктів, що зберігаються у фондах — понад 16,5 тисяч. Головним корпусом музею-садиби є будинок, де жив Микола Іванович Пирогов. Збудований 1866 року, на сьогодні, він має статус пам'ятка архітектури і містобудування місцевого значення. Експозиція розміщується у десяти залах і , вестибюлі змальовуючи життя та діяльність Пирогова . Аптека, яку відкрив у 1870 році на території своєї садиби Микола Іванович Пирогов, була першою на Поділля. Окрім продажу ліків, виготовлених, зокрема, і за власноручними рецептами Пирогова, тут здійснювався прийом хворих, а також проводилися операції. Сучасна експозиція музею-аптеки є реконструкцією аптеки М.І.Пирогова за часів її функціонування. Її основними елементами стали фігури персонажів, виготовлені з медичної пластмаси, у відтворених інтер'єрах: аптекаря, фельдшера, хворих і самого Миколи Пирогова. Експозиція також містить старовинні терези, копії рецептурних бланків, підручники з фармакології. Біля входу до будинку висаджено основні лікарські рослини, які вчений використовував у практиці лікування. Будівля аптеки є пам'яткою архітектури і містобудування місцевого значення.

Написавши цю статтю, я дослідила історію розвитку музею-садиби ім. Пирогова у своїй рідній Вінницькій області. Роблячи висновки, можна сказати про те, що національний музей-садиба М.І.Пирогова є одним із організаторів проведення наукових форумів, присвячених видатному вченому. Матеріали, що зберігаються у його фондах, використовуються для написання наукових праць, а також зйомок документальнихта художніх фільмів. Крім того, музей є навчальною базою Вінницького національного медичного університету: тут проводяться заняття з історії медицини, засідання студентських наукових гуртків.
Використана література

· Г.С. Собчук, П.А. Кланца, О.П. Кланца Національний музей-садиба М.І. Пирогова. Путівник. — Вінниця: Антекс-УЛТД, 2009. — 60 с.

· В. Болгов. Хто є хто на Вінниччині. Видатні земляки. — Київ, 2002. — Т. 3. — С. 112-113.

· А.Н. Максименко. Николай Иванович Пирогов: его жизнь и встречи в портретах и иллюстрациях. — Медгиз, 1961. — 210 с.