Медицина/12 Інфекційні хвороби

Мироник О.В., Давиденко О.М., Костіна Н.В.*

Буковинський державний медичний університет

* обласна клінічна лікарня м. Чернівці

Застосування «Лактіалє» в комплексному лікуванні

хворих на ангіну

 

Вступ. Людський  організм є екологічним середовищем для багатьох видів мікроорганізмів, причому велика кількість їх знаходиться в травному каналі. Нормальна мікрофлора виявляє антагоністичну реактивність по відношенню до патогенних мікроорганізмів і тим самим попереджує розвиток інфекції [1,2]. Під впливом низки зовнішніх та внутрішніх факторів, зокрема неправильного ритму харчування, недодержання санітарно-гігієнічних норм, дії фізичних факторів, вживання антибактеріальних препаратів призводять до порушення динамічної рівноваги мікробних асоціацій в організмі людини [3,5,7]. Антибактеріальні препарати, навіть за умови їх застосування у терапевтичних дозах, можуть спричинювати зміни співвідношення видів ендогенної флори в організмі, викликати, як правило, ранній та виражений дисбаланс нормальної мікрофлори[4,6,8].  Особливо це стосується антибіотиків широкого спектру дії, які і використовуються в комплексному  лікуванні хворих на ангіну.

При лікуванні ангін антибіотиками може виникнути дисбіоз кишечнику. З метою відновлення нормальної мікрофлори  застосовуються пробіотики та пребіотики. Одним з таких є «Лактіалє».  «Лактіалє» - сучасний синбіотик (пробіотик + пребіотик), який складається з комплексу семи найважливіших корисних бактерій - біфідобактерій, лактобактерій та ентерокока, які в нормі присутні в мікрофлорі кишечнику здорової людини. Кожна капсула містить 7 корисних штамів пробіотичних мікроорганізмів: Lactobacillus casei, Lactobacillus rhamnosus, Streptococcus thermophylus, Bifidobacterium breve, Lactobacillus acidophylus, Bifidobacterium longum, Lactobacillus bulgaricus - сумарно 1,00 x108 на капсулу.

          Метою роботи є вивчення клінічної ефективності застосування «Лактіалє» для профілактики розвитку дисбактеріозу у хворих на ангіни.

          Матеріал та методи. Обстежено 32 хворих із середньотяжким перебігом ангіни віком 18-32 років. Осіб чоловічої статі було 12, жіночої – 20. Пацієнти були розподілені на дві групи: основна - налічувала 17 пацієнтів, контрольна - 15  осіб. Обидві групи були рандомізовані за статево-віковим складом і тяжкістю перебігу захворювання. Всі хворі отримували антибактеріальну терапію препаратами широкого спектру дії (бензилпеніциліну натрієву сіль, ампіокс, ампіцилін, цефтріаксон) впродовж 7 днів. Враховуючи, що антибіотики володіють певним імуносупресивним ефектом, спричиняють пряме пригнічення клітинних і гуморальних факторів імунітету, справляють опосередкований несприятливий вплив на баланс мікрофлори (зниження її колонізаційної резистентності, втрата імуномодулюючої функції), доцільним є призначення пробіотиків. 

«Лактиале» містить ліофілізовані  живі ослаблені штами нормальної мікрофлори кишечнику, які після прийому  усередину через 1-3 години (час необхідний для виходу бактерій з анабіозу) заселяють кишечник і починають проявляти свою дію (адгезію, антагонізм). Усувають умови для розмноження умовно-патогенної мікрофлори в кишечнику. Бактерії, що активізувалися в кишечнику, продукують оцтову й молочну кислоти, створюючи кисле середовище, яке пригнічує гнильні й газоутворюючі мікроорганізми (клостридії, протей  та ін.). Збільшується кількість бактерій, що володіють антагоністичною активністю у відношенні патогенних і умовно-патогенних бактерій. Крім того, лактобактерії, що входять до складу «Лактіалє», синтезують антибактеріальні речовини, що гальмують розмноження умовно-патогенних бактерій і збудників кишкових інфекцій. Вони виділяють молочну кислоту, лізоцим, лактоцини, лактоцидін і ацидолін, які мають антибактеріальний ефект. Під дією «Лактіалє» вдається  усунути диспептичні прояви: абдомінальний біль, метеоризм, нудоту, здуття живота, нормалізувати процеси травлення й усмоктування в кишечнику, підвищити місцевий імунітет слизової кишечнику й знизити чутливість кишкового епітелію до патогенних бактерій.

Хворим основної групи до комплексного лікування ангіни  додатково призначали «Лактіалє»  з розрахунку по 2 капсули один раз на добу після прийому їжі впродовж 4-х тижнів.  Усім пацієнтам до початку дослідження та після курсу лікування проводились традиційні  клінічні дослідження (скарги, анамнез, об’єктивне обстеження, визначення імунного статусу).

Результати та їх обговорення. Під впливом антибіотикотерапії у хворих контрольної групи вже з 3-го дня лікування спостерігали порушення нормального функціонування шлунково-кишкового тракту, які тривали весь період лікування. Так, у 45,7% пацієнтів погіршився апетит, у 17,2% з’явилась нудота, у 29,4% - закрепи,  у 16,7% - спостерігався нестійкий характер випорожнень, у 85,2% - схильність до метеоризму, у 32,4% - відчуття неповного спорожнення кишечнику. Слід зазначити, що у хворих основної групи, яким до комплексного лікування включали «Лактіалє», дисбіотичних явищ не спостерігалось.

Імунологічне дослідження дозволило відзначити, що вихідні показники імунного статусу до початку лікування, у пацієнтів обох груп, характеризувалися Т-лімфопенією у 50,3±1,3% пацієнтів та деяким зниженням числа Т-хелперів. Стан гуморальних факторів імунітету характеризувався високим рівнем ЦІК, показник яких був у 2,3 рази вищим за норму (4,37±0,12 г/л).

Застосування «Лактіалє» у  комплексному лікуванні хворих на ангіни сприяє відновленню та зміцненню місцевого імунітету травної системи та імунної резистентності організму в цілому. У зв’язку з чим у хворих основної групи наприкінці лікування загальне число Т-лімфоцитів та рівень Т-хелперів досягали нижньої межі норми, а також відбувалось зниження рівня ЦІК до верхньої межі норми. Одночасно у пацієнтів контрольної групи зберігалась помірна Т-лімфопенія та висока концентрація ЦІК, що свідчило про збереження у пацієнтів імунодефіцитного стану.

Висновки. Таким чином, включення до комплексного лікування хворих на ангіни препарату «Лактіалє» попереджує розвиток дисбіотичних  явищ, опосередковано впливає на нормалізацію імунологічних порушень.

Література.

1.     В.В.Гебеш. Дисбиоз как общемедицинская проблема. – Здоров’я України. – 2006. - №6 (139). – С. 42 – 43.

2.     А.Н.Маянский. Дисбактериоз: современный взгляд на проблему. – Новые медицинские технологии. – 2002. - №2. – С.28-30.

3.     Мироник О.В., Давиденко О.М. Застосування біфі-форму в комплексному лікувані  хворих на ангіни.//       Сучасні наукові дослідження-2006, Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції, Том 12 Медицина, лютий 2006, Днепропетровск.-C. 36-37.

4.     С.В.Бельмер. Антибиотик-ассоциированный дисбактериоз кишечника. – Русский медицинский журнал. – 2004. – том 12, №3. – С.26.

5.     Goldin B. R. Clinical Indications for Probiotics: An Overview / B. R. Goldin, S. L. Gorbach // Clinical Infectious Diseases. — 2008. — Vol. 46. — P. 96—100.

6.     Immunomodulatory Effects of Probiotics in the Intestinal Tract /Delcenserie, D. Martel, M. Lamoureux [et al.] // Curr. Issues Mol. Biol. — 2008. — Vol. 10. — P. 37—54.

7.     Probiotics for treating acute infectious diarrhoea / Allen S. J., Martinez E. G., Gregorio G. V., Dans L. F. // Cochrane Database of Systematic Reviews. — 2010. — Issue 11

8.     Richard N. Fedorak. Probiotics and Prebiotics in Gastrointestinal Disorders / Richard N. Fedorak, Karen L. Madsen // Curr Opin Gastroenterol. — 2004. — Vol. 20 (2).