Медицина.13/Подготовка

медицинских работников

в вузах

Поліщук Т.В., Жуков В.І., Кнігавко В.Г., Зайцева О.В.,

Гордієнко Н.О., Бондаренко М.А.

Харківський національний медичний університет

Динаміка моніторингових метаболічних показників адаптаційних механізмів у студентів, що мають різний рівень фізичного навантаження

І. Вступ. Питання адаптації молоді до емоційних та фізичних навантажень має актуальне значення в системі професійної підготовки студентів–медиків до професійної діяльності. Перебування студентів у новому середовищі навчання на різних клінічних базах міста, значна тривалість переїздів, велика кількість нових дисциплін та суттєвий термін навчального процесу потребують відповідної адаптивної реакції організму, яка тісно поєднана з фізичним і психоемоційним станом здоров’я [5].

Динамічний моніторинговий контроль тестування фізичного стану студентів є однією із суттєвих задач забезпечення гомеостатичної функції організму, важлива роль в якій належить інтегративним системам – нервовій, ендокринній та імунній [1,5]. Ці системи в кооперативній взаємодії підтримують основні фізіологічні функції – кровообігу, дихання, терморегуляції, обміну речовин і енергії. а також надійність метаболізму клітин, органів і цілісного організму на оптимальному рівні. Вони обмежують, запобігають і нормалізують порушення, що виникають під впливом різних зовнішніх і внутрішніх факторів, які супроводжують навчальну діяльність студентів і характеризуються високим рівнем психічного навантаження. В цьому зв’язку пошук критеріально–значущих і адекватних показників оцінки стану здоров’я має важливе значення в діагностиці ранніх донозологічних порушень при навантаженнях в системі фізичного виховання і формування сприятливих умов успішної діяльності студентів.

На теперішній час існує гостра проблема наукового обґрунтування шляхів удосконалення процесу фізичного виховання студентів–медиків [2,6]. Вона актуальна за причиною відсутності спеціально розроблених і експериментально апробованих педагогічних технологій, які здатні забезпечити засвоєння студентами важливих теоретичних і методичних знань, сприяти залученню до самостійного фізичного виховання, покращенню психо–фізіологічного стану і загальної професійної підготовки.

Метою роботи була оцінка адаптаційних і захисно-пристосувальних механізмів забезпечення гомеостатичної функції організму у студентів, які займаються фізичним вихованням за загальною вузівською навчальною програмою та тих, що додатково і мотивовано його поєднують з ігровими видами спорту.

ІІ. Матеріали і методи дослідження. В роботі за власним бажанням прийняли участь n=126 студентів 1-го курсу Харківського національного медичного університету (ХНМУ) віком від 18 до 22 років. Було сформовано 2 групи: до першої (І) групи спостереження увійшли n=95 студентів (чоловіки - 50; жінки - 45), які займалися фізичною культурою за загальноосвітньою програмою фізичного виховання. До другої (ІІ) групи (n=31) були включені студенти, які мотивовано мали бажання додатково займатися ігровими видами спорту (чоловіки - 16; жінки - 15) – волейболом і баскетболом.

Програма дослідження передбачала визначення метаболічних показників адаптаційних процесів у студентів на першому курсі восени та на другому курсі весною. Визначали вміст в сечі студентів креатиніну, сечовини, адреналіну, норадреналіну, ДОФА, дофаміну, мелатоніну, натрію і калію.

Концентрації адреналіну, норадреналіну, ДОФА, дофаміну, мелатоніну визначали флоуриметричним методом [4,7]. Концентрації креатиніну, сечовини визначались загальноприйнятими біохімічними методами [3]. Рівні вмісту іонів натрію і калію в сечі визначали методом атомно-абсорбційної фотометрії на спектрофотометрі «Сатурн-3». Отримані дані обробляли методом варіаційної статистики з оцінкою вірогідності розбіжностей за t- критерієм Стьюдента-Фішера.

ІІІ. Результати дослідження і їх обговорення. Результати дослідження моніторингових метаболічних показників наведені у Таблиці. Аналіз показників І групи студентів свідчить, що після двох років навчання вміст креатиніну знижувався на 31,01% і 27,12%, сечовини - на 14,85% і 17,17%, відповідно у чоловіків і жінок відносно до початкових вимірювань. Ці дані дозволяють судити про деяке пригнічення азотистого обміну та енергетичних процесів у студентів 2-го курсу навчання в порівнянні з 1-им. В основі таких змін можуть бути нераціональне харчування студентів, яке супроводжується недостатністю споживання білків та вітамінів, високий рівень психо-емоційного навантаження і гіподинамія, що в комплексі призводили до зниження рівнів сечовини та креатиніну у студентів, які займались фізичним вихованням за програмою вуза. Проте слід зазначити, що у студентів ІІ групи, які додатково і мотивовано займалися ігровими видами спорту (волейболом, баскетболом), дані показники підвищувалися: вміст креатиніну зростав на 22,3% і 19,8%, а сечовини - на 32,57% і 25,02%, відповідно у чоловіків і жінок наприкінці 2-го курсу навчання. Аналізуючи таку динаміку, можна стверджувати, що додаткове фізичне навантаження студентів сприяє покращенню азотистого і енергетичного обміну, активує адаптаційні і захисно-пристосувальні механізми забезпечення гомеостатичної функції організму, що може бути позитивним фактором, який впливає на професійну підготовку студентів та їх фізичний стан.

Оцінка обміну катехоламінів та їх попередника ДОФА у студентів І групи спостереження виявила зниження концентрації адреналіну, норадреналіну, дофаміну і ДОФА під кінець 2-го курсу навчання. Так, рівень адреналіну знижувався на 22,23% і 22,30%, норадреналіну - на 14,87% і 23,57%, дофаміну - на 12,70% і 14,19%, ДОФА - на 22,17% і 20,03%, відповідно у чоловіків і жінок.

Відомо, що катехоламіни мають широкий діапазон ефектів, який дозволяє їм активізувати процеси вивільнення енергії, збуджувати нервові клітини, прискорювати скорочення м’язів, підвищувати периферичний опір ряду судинних областей. Все це здійснює мобілізуючий вплив на організм, забезпечуючи його підготовку до активної дії. Отримані результати дають змогу судити, що у І групи студентів спостерігається зниження активності симпато-адреналової системи та функції мозкового шару наднирників, які в комплексі свідчать про пригнічення ерготропної функції організму. На відміну від І групи, у студентів ІІ групи в умовах додаткових занять ігровими видами спорту, концентрації катехоламінів підвищувались: адреналіну - на 24,68% і 32,86%, норадреналіну - на 27,01% і 30,5%, дофаміну - на 17,92% і 12,85% і ДОФА - на 41,9% і 47,88%, відповідно у чоловіків і жінок. Така динаміка рівнів катехоламінів може вказувати на стимуляцію у даної групи студентів глікогенолізу, ліполізу як результат активації адаптивних і захисно-пристосувальних механізмів, важливу роль в яких відіграє центральна нервова система (ЦНС). Будучи одночасно гормонами мозкового шару наднирників (адреналін) і медіаторами нервової системи (норадреналін, дофамін), катехоламіни приймають участь у створенні необхідних умов для забезпечення життєдіяльності при стресових навантаженнях. Результати показали, що додаткові фізичні навантаження ігровими видами спорту сприятливо впливають на загальну резистентність організму до стрес-факторів навколишнього середовища.

В останні роки все більший розвиток отримують дослідження ролі епіфіза і гормона мелатоніна в адаптивних і захисно-пристосувальних реакціях організму. Вони відіграють важливу функцію в координації нейроендокринних сигналів, здійснюючих контроль біологічних ритмів. Дослідження вмісту мелатоніну у І групи студентів виявили зниження цього показника в сечі наприкінці другого курсу навчання на 21,8% і 14,3%, тоді як у ІІ групи студентів, вміст мелатоніну підвищувався на 74,39% і 18,83%, відповідно у чоловіків і жінок. Аналіз динаміки обміну катехоамінів і гормону мелатоніну вказує, що у студентів І групи спостереження відмічається наявність хронічного стресу, порушення адаптивних і захисно-пристосувальних механізмів, які супроводжуються дисфункцією гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової нейроендокринної системи.

Оцінка вмісту іонів металів в сечі студентів, що займалися за програмою вуза фізичним вихованням, виявила підвищення концентрації натрію і калію під кінець 2-го року навчання. Так, рівень натрію зріс на 10,97% і 9,5%, калію - на 6,5% і 7,5%, відповідно у чоловіків і жінок. Протилежна динаміка вмісту іонів металів спостерігалась у тих студентів, які мотивовано займалися додатково ігровими видами спорту: концентрація натрію знижувалася на 18,3% і 21,02%, калію - на 11,8% і 10,6%, відповідно у чоловіків і жінок. Проведені дослідження вказують на можливе порушення функції наднирників у студентів І групи, які поєднані з пригніченням енергетичних і синтетичних процесів, як результат значних психо-емоційних навантажень і гіподинамічного стану, що супроводжується зростанням рівнів іонів натрію і калію. Навпаки, у студентів, що додатково займаються фізичним навантаженням, відмічалось зниження в сечі кількості іонів натрію та калію. Така динаміка концентрацій іонів натрію і калію може бути пов’язана з використанням їх для забезпечення енергетичних і синтетичних метаболічних процесів і віддзеркалює підвищення адаптаційних і захисно-пристосувальних механізмів.

ІV. Висновки. Таким чином, аналіз досліджень вказує, що традиційне виховання студентів за загальноосвітньою програмою фізичної підготовки нездатне підвищити адаптаційні і захисно-пристосувальні механізми, які були б спрямовані на забезпечення гомеостатичної функції організму в умовах значного психо-емоційного навантаження та гіподинамії. Важливим ланцюгом порушення адаптаційних можливостей організму є формування гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової дисфункції, пригнічення стану симпато-адреналової системи. Додаткове і мотивоване запровадження в якості фізичного виховання ігрових видів спорту сприяє підвищенню енергетичних і обмінних процесів, активності симпато-адреналової системи, що виступає в ролі важливого фактору мобілізації адаптаційних і захисно-пристосувальних механізмів, які спрямовані на покращення здоров’я і успішності в навчальній діяльності студентів.

Таблиця

Моніторингові метаболічні показники у сечі студентів

на 1-му та 2-му курсах навчання

Показники	Группа спостереження, термін навчання (М + m)
	Стать	І		ІІ
		1-й курс - осінь	2-й курс - весна	1-й курс - осінь	2-й курс - весна
Креатинін (мМ/добу)	чол.	12,9 + 0,93	8,9 + 0,80 *	12,1 + 0,96 *	14,8 + 1,13 *
	жін.	11,8 + 0,87	8,6 + 0,73 *	11,6 + 0,85 *	13,9 + 0,92 *
Мочевина (мМ/добу)	чол.	384,4+15,3	323,5+17,4	367,8+16,2	487,6+ 21,3
	жін.	368,7+16,5	305,4+14,8	370,5+18,6	463,2+ 19,5 *
Адреналін (нМ/добу)	чол.	32,4+ 1,75	25,2 + 1,34 *	31,6 + 2,10 *	39,4 + 2,3 *
	жін.	28,7 + 1,63	22,3 + 1,46 *	28,3 + 1,76 *	37,6 + 1,86 *
Норадреналін (нМ/доб)	чол.	142,6 + 7,3	121,4 + 6,3 *	140,3 + 7,4 *	178,2 + 8,3 *
	жін.	134,5 + 6,8	102,8 + 5,6 *	129,8 + 6,5 *	169,4 + 7,8 *
ДОФА (нМ/добу)	чол.	94,3 + 5,7	73,4 + 5,2 *	96,4 + 6,8 *	136,8 + 7,3 *
	жін.	85,4 + 4,6	68,3 + 4,2 *	87,5 + 6,3 *	129,4 + 6,5 *
Дофамін (нМ/добу)	чол.	2836,4+125,3	2476,3 +105,7	2864,8+ 124,5	3378,4+143,6
	жін.	2620,3+118,4	2248,6+98,3	2654,3+ 107,6	2995,6+116,7
Мелатонін (нМ/1 мл)	чол.	12,5 + 0,72	9,78 + 0,62 *	11,76+ 0,80 *	15,8 + 0,96 *
	жін.	8,4 + 0,65	7,20 + 0,53 *	8,2 + 0,74 *	14,3 + 1,12 *
Натрій (мМ/л)	чол.	139,4 + 8,5	154,7 + 9,3 *	142,4 + 9,5 *	116,3 + 8,2 *
	жін.	135,7 + 6,2	148,6 + 7,1 *	137,6 + 8,4 *	108,6 + 5,7 *
Калій (мМ/л)	чол.	92,4 + 2,5	98,4 + 2,2 *	94,6 + 2,3 *	83,4 + 2,1 *
	жін.	90,8 + 1,9	97,6 + 2,4	92,3 + 2,2 *	82,5 + 1,9 *

Примітка: * - різниця показників між початковим (осінь) і кінцевим (весна) терміном дослідження вірогідна, р < 0,05.

Література

1. Артеменков А.А. Изменение вегетативных функций у студентов при адаптации к умственным нагрузкам / А.А. Артеменков // Гигиена и Санитария. – 2007. – №1 . – С.24-26.

2. Горелов А.А. Нервно-эмоциональное напряжение и методы повышения устойчивости студентов к его воздействию / А.А Горелов., А.А.Третьяков //. – Белгород: ИПЦ «Политера», 2012. – 240с.

3. Жуков В.И. Фториды: биологическая роль и механизм действия / В.И.Жуков, О.В.Зайцева, В.И.Пивень [и др]. – Белгород, 2006. – 252 с.

4. Колб В.Г. Справочник по клинической биохимии / В.Г.Колб, В.С.Камышников .– Минск, 1982. – 362с.

5. Марчук С.А. Некоторые аспекты сохранения здоровья студенческой молодежи / С.А. Марчук // Теория и практика физической культуры, – 2004. – №4. – С.13-15.

6. Москаленко Н. Мотивационные приоритеты студентов на занятиях физической культурой и спортом / Н.Москаленко, Т.Сычева // Спортивный весник. –2010. –№2 . – С.10-13.

7. Blask D.E. Melatonin and cancer : basic and clinical aspect. / D.E.Blask, S.M.Hill.// Oxford; – 1988. – Р.128-173.