Педагогічні науки/5. Сучасні методи викладання

к. пед. н. Недосєкова Н.С.

Українська інженерно-педагогічна академія

КРЕАТИВНІ УМІННЯ СТУДЕНТІВ ЯК ОСНОВА КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ ХАРЧОВОГО ПРОФІЛЮ

На сучасному етапі постійного зростання вимог до випускників інженерно-педагогічних ВНЗ поняття «фахівець» передбачає формування узагальнених професійних умінь, що лежать в основі готовності до професійної діяльності, які впродовж цієї діяльності перетворюються на здатності компетентної особистості. Це означає, що майбутній інженер-педагог не повинен обмежуватися чітким алгоритмом виконання окресленого кола дій, бо він тоді не буде задовольняти сучасним вимогам ринку праці. На нашу думку, фахівцю повинні бути притаманні ще й креативність, нестандартність, творчість у розв’язуванні виробничих завдань. Професійна діяльність майбутніх інженерів-педагогів пов’язана з необхідністю відходу від традиційних рішень, з пошуком нових творчих шляхів під час досягнення навіть традиційних цілей. То ж діяльність фахівця повинна бути спрямована на створення якісно нових, креативних, невідомих раніше цінностей, та спиратися на стійкі узагальнені та систематизовані знання і зміст своєї діяльності у створенні кінцевого продукту.

У психології креативність трактується як здатність до створення нових ідей, не схожих на існуючі, відходження від стереотипного мислення. Цей процес передбачає перетворення набутих раніше знань для створення нового продукту творчої діяльності через оригінальність прийнятих рішень, уяву, фантазію. Креативність є здатністю особистості оперативно та різноманітно використовувати задану інформацію, створювати нові продукти діяльності, формувати нові навички. Цю думку підтверджує О.С. Чашечникова [1, с. 54], яка вважає, що в основі креативності лежить оперативність мислення, що характеризується нею як здатність особистості з отриманої раніше бази знань знаходити ті, які уможливлять швидке орієнтування у визначених завданням умовах та сприятимуть знаходженню більш раціонального розв’язку запропонованої проблеми.

Крім того, за думкою О.С. Чашечникової [1, с. 83], креативність передбачає розвиток гнучкості, яка вказує на швидкий «… перехід від одного поняття (способу роботи) до іншого», інтегративності, що охоплює всебічне вивчення проблеми, включаючи науковий характер, цілісність, глибину розкриття, аналіз і синтез як окремих фактів, подій, явищ, так і пошуку шляхів розв'язання та практичної реалізації поставленого завдання, що не можливо без початкового предметного досвіду.

Розвиток таких здатностей особистості можливий лише за умови набуття студентами-практикантами у процесі виробничої практики креативних умінь, які визначають можливість створення студентом нової, невідомої раніше страви або кулінарного виробу на основі початкового досвіду, теоретичних знань з дисциплін харчового профілю.

Отже, під час розв’язання системи технологічних задач або розробки творчих проектів студенти, спираючись на початковий досвід, отримані раніше теоретичні знання технологічного процесу приготування та подавання страв, шукають з різноманітності варіантів, той, що сприяє раціональному розв’язанню поставленої виробничої проблеми, тобто швидко оперують сформованими уміннями (швидко орієнтуватися у розв’язуванні поставлених завдань) та застосовують їх у пропонованій виробничий ситуації.

Література

1. Чашечникова О. С. Систем компонентів творчого мислення, що можуть діагностуватися в процесі навчання математики. Дидактика математики: проблеми і дослідження. Міжнародний збірник наукових робіт / Чашечникова О. С. – Видавництво Донецької фірми наукоємних технологій НАН України, 2004. – Вип. 22. – С. 81–87.