К.т.н. Дудін В.Ю.,
магістрант Тимощенко А.М.
Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна
СИСТЕМИ ПРОМИВКИ ДОЇЛЬНИХ УСТАНОВОК
Згідно з ДСТУ 3662-97 «Молоко
коров’яче незбиране» [1] молоко, яке поступає на переробні підприємства, підрозділяється
на сорти залежно від фізико-хімічних і бактеріологічних показників, при цьому
при рівних значеннях інших характеристик визначальною буде бактеріальна
забрудненість.
Як свідчать дані Держкомстату
України, на сьогодні біля 80% корів утримується в господарствах населення (рис.
1, а). Звичайно, молоко, яке отримують в
приватному секторі має досить низьку якість, а, отже, і закупівельну
ціну. В той же час переважаюча більшість ферм сільськогосподарських підприємств
(до 60 %) має поголів’я корів від 50 до 400 голів (рис. 1, б). На таких фермах
для доїння переважно використовують лінійні доїльні установки, що дозволяє підвищити
якість молока, в порівнянні з приватним сектором.


а б
Рисунок 1 - Поголів'я корів (тис.
гол.) та їх розподіл за категоріями господарств (а), групування ферм с.-г.
підприємства за поголів'ям корів (б)
Молоко сорту «екстра» отримують
при використанні доїльних залів, а це в першу чергу, великі ферми, з поголів’ям
від 400 дійних корів.
Ряд дослідників відзначають, що
молоко із вимені виходить практично стерильним (за винятком перших струменів,
що містять «мікробну пробку», та які потрібно здоювати в окремий посуд). У міру
просування по доїльній системі відбувається бактеріальне обсіменіння молока і
на той час, коли воно попадає в молокозбірник, у ньому вже формується певна
мікрофлора. Її кількісний і якісний склад, змінюючись і розвиваючись згодом
залежно від умов зберігання і транспортування молока, визначає
санітарно-гігієнічні показники сировини при здачі на переробку.
Приблизна
динаміка бактеріального обсіменіння молока в доїльно-молочній лінії [2]
представлена на рис. 2, згідно з яким можна відзначити ріст бактеріального
обсіменіння молока в міру просування його по технологічній лінії. На всьому
шляху від виробництва до споживача відбувається мікробне обсіменіння молока.
Швидкість нагромадження і динаміка розвитку певних видів мікроорганізмів залежить
від санітарного стану потенційних джерел контамінації молока, умов його
зберігання і, насамперед, від температурного фактора. Таким чином, можна стверджувати,
що бактеріальна забрудненість молока в першу чергу залежить від якості очищення
молочного обладнання – від доїльного апарату до молочного танка.
На сьогодні існують різні системи
і способи мийки доїльно-молочного обладнання, які можна класифікувати по
способу підготовки доїльних апаратів і молочного обладнання до проведення робіт
з їхнього очищення, по приводу або способу подачі миючої рідини в систему
мийки, по ступеню автоматизації процесів і по інших ознаках (рис. 3).

Рисунок 3 - Класифікаційна
схема систем і способів мийки доїльно-молочного обладнання
Більшість
систем промивки стаціонарних доїльних установок (лінійні з молокопроводом,
доїльні зали) - механізовані циркуляційні які працюють в напівавтоматичному
режимі за рахунок розрідження, створюваного вакуумною системою. При цьому
основна відмінність лінійних доїльних установок - довжина молокопровідної
системи. Тому підвищення якості молока, отримуваного за допомогою таких
установок, потребує удосконалення конструктивно-технологічних параметрів роботи
систем промивки.
Література:
1. ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче
незбиране». - К.: Мін АПК, 1997. – 12 с.
2. Дегтерёв Г.П. Качество молока
в зависимости от санитарного состояния доильного оборудования / Г.П. Дегтерёв
// Молочная промышленность. - 2000. - № 5. - С. 23-26.