К.т.н. Дудін В.Ю.,

магістрант Тимощенко А.М.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна

 

СИСТЕМИ ПРОМИВКИ ДОЇЛЬНИХ УСТАНОВОК

 

Згідно з ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче незбиране» [1] молоко, яке поступає на переробні підприємства, підрозділяється на сорти залежно від фізико-хімічних і бактеріологічних показників, при цьому при рівних значеннях інших характеристик визначальною буде бактеріальна забрудненість.

Як свідчать дані Держкомстату України, на сьогодні біля 80% корів утримується в господарствах населення (рис. 1, а). Звичайно, молоко, яке отримують в  приватному секторі має досить низьку якість, а, отже, і закупівельну ціну. В той же час переважаюча більшість ферм сільськогосподарських підприємств (до 60 %) має поголів’я корів від 50 до 400 голів (рис. 1, б). На таких фермах для доїння переважно використовують лінійні доїльні установки, що дозволяє підвищити якість молока, в порівнянні з приватним сектором.

 

              а                                                                 б

Рисунок 1 - Поголів'я корів (тис. гол.) та їх розподіл за категоріями господарств (а), групування ферм с.-г. підприємства за поголів'ям корів (б)

 

Молоко сорту «екстра» отримують при використанні доїльних залів, а це в першу чергу, великі ферми, з поголів’ям від 400 дійних корів.

Ряд дослідників відзначають, що молоко із вимені виходить практично стерильним (за винятком перших струменів, що містять «мікробну пробку», та які потрібно здоювати в окремий посуд). У міру просування по доїльній системі відбувається бактеріальне обсіменіння молока і на той час, коли воно попадає в молокозбірник, у ньому вже формується певна мікрофлора. Її кількісний і якісний склад, змінюючись і розвиваючись згодом залежно від умов зберігання і транспортування молока, визначає санітарно-гігієнічні показники сировини при здачі на переробку.

Приблизна динаміка бактеріального обсіменіння молока в доїльно-молочній лінії [2] представлена на рис. 2, згідно з яким можна відзначити ріст бактеріального обсіменіння молока в міру просування його по технологічній лінії. На всьому шляху від виробництва до споживача відбувається мікробне обсіменіння молока. Швидкість нагромадження і динаміка розвитку певних видів мікроорганізмів залежить від санітарного стану потенційних джерел контамінації молока, умов його зберігання і, насамперед, від температурного фактора. Таким чином, можна стверджувати, що бактеріальна забрудненість молока в першу чергу залежить від якості очищення молочного обладнання – від доїльного апарату до молочного танка.

На сьогодні існують різні системи і способи мийки доїльно-молочного обладнання, які можна класифікувати по способу підготовки доїльних апаратів і молочного обладнання до проведення робіт з їхнього очищення, по приводу або способу подачі миючої рідини в систему мийки, по ступеню автоматизації процесів і по інших ознаках (рис. 3).

 

Рисунок 3 - Класифікаційна схема систем і способів мийки доїльно-молочного обладнання

 

         Більшість систем промивки стаціонарних доїльних установок (лінійні з молокопроводом, доїльні зали) - механізовані циркуляційні які працюють в напівавтоматичному режимі за рахунок розрідження, створюваного вакуумною системою. При цьому основна відмінність лінійних доїльних установок - довжина молокопровідної системи. Тому підвищення якості молока, отримуваного за допомогою таких установок, потребує удосконалення конструктивно-технологічних параметрів роботи систем промивки.

Література:

1. ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче незбиране». - К.: Мін АПК, 1997. – 12 с.

2. Дегтерёв Г.П. Качество молока в зависимости от санитарного состояния доильного оборудования / Г.П. Дегтерёв // Молочная промышленность. - 2000. - № 5. - С. 23-26.