СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ PEST-АНАЛІЗУ

Баранова Д. В.

магістр 1 року навчання

фінансового факультету ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація. Розглянуто такий метод стратегічного планування, як PEST – аналіз, призначений для аналізу зовнішнього середовища. Визначено основні фактори впливу зовнішнього середовища на підприємства енергетичної галузі. Виділено головні стратегічні напрями розвитку  енергетичної промисловості в Україні.

Аннотация. Рассмотрен такой метод стратегического планирования, как PEST - анализ, предназначенный для анализа внешней среды. Определены основные факторы влияния внешней среды на предприятия энергетической отрасли. Выделены главные стратегические направления развития энергетической промышленности в Украине.

Annotation. The article deals with strategic planning method such as PEST – analysis intended for the analysis of external environmental. The main factors of influence of the environment on the enterprise of the energy industry were identified. They were identified the main strategic directions of development of the energy industry in Ukraine.

Ключові слова: PEST – аналіз, енергетична галузь, стратегічний аналіз, зовнішнє середовище.

Для функціонування будь-якого підприємства повинна бути вироблена чітка стратегія поводження. Зміни ситуації на макрорівні й на фінансовому ринку роблять коректування як фінансової, так і загальної стратегії розвитку підприємства. Правильно обрана стратегічна політика підприємства у фінансовому аспекті не тільки допоможе закріпити позиції на ринку, але й буде сприяти тенденції розвитку підприємства в цілому.

При формуванні фінансової стратегії, у першу чергу, необхідно врахувати і оцінити її зовнішнє та внутрішнє середовище. Оскільки призначення ефективної стратегії полягає в такій організації діяльності підприємства, за якої напрямок його розвитку найбільшою мірою відповідає тенденціям змін в оточенні підприємства, та здійснення аналізу його внутрішнього середовища з метою визначення того, чи володіє підприємство достатніми внутрішніми силами, щоб скористатися такими зовнішніми можливостями.

Дослідження зовнішнього середовища діяльності підприємств енергетичної галузі доцільно здійснювати за допомогою PEST- аналізу. За допомогою PEST- аналізу здійснюється аналіз макросередовища підприємства, що в значній мірі дозволяє розробити фінансову стратегію, яка була б адекватною до умов макросередовища.

Питанням вивчення зовнішнього середовища приділяли увагу чимало вітчизняних та закордонних науковців, а саме: І. А. Бланк, О. С. Віханський, Дж. Гейбл, У. Ділл, П. Друкер, Є. Ю. Духонін, М. Портер, В. О. Рибінцев, А. Томпсон та ін.

У стратегічному аналізі використається принцип угруповання факторів макрорівня, розглянутий у системі PEST-аналізу (ця система концентрує стратегічний аналіз тільки на факторах макрорівня). Групи таких факторів розділяють макросередовище функціонування підприємства на наступні чотири її різновиди, що характеризуються абревіатурою PEST: Р - політико-правове середовище [polіtіcal and legal envіronment]; E - економічне середовище [economіc envіronment]; S - соціокультурне середовище [socіocultural envіronment]; T - технологічне середовище [technologіcal envіronment]. Розглянемо склад найважливіших факторів системи PEST-аналізу, які грають найбільш важливу роль у стратегічному розвитку підприємств галузі енергетики.

Метою PEST-аналізу є відстеження (моніторинг) змін макросередовища за чотирма вузловими напрямками і виявлення тенденцій, подій, непідконтрольних підприємству, але здійснюючих вплив на прийняття стратегічних рішень.

Політичний фактор зовнішнього середовища вивчається в першу чергу для того, щоб мати чітке уявлення про наміри органів державної влади відносно розвитку суспільства й про засоби, за допомогою яких держава припускає запроваджувати в життя свою політику.

До політичних факторів, які негативно впливають на розвиток енергетики України можна віднести такі:

зосередження основних запасів в політично нестабільних регіонах, зонах військових конфліктів;

загроза терористичних актів на енергетичних об’єктах, у т.ч. на територіях країн;

геополітичні інтереси країн;

економічні загрози (несприятлива кон’юнктура ринку);

екологічні (масштабні аварії на об’єктах ПЕК, викиди парникових газів, що загрожують всій планеті);

енергетична бідність (відсутність доступу до достатньої кількості енергії);

спекуляції в засобах масової інформації, що є негативним проявом сучасного глобалізованого світу (штучне створення паніки, що веде до дестабілізації енергетичних ринків).

Головним негативним політичним фактором для галузі енергетики України є військова агресія, бо велика кількість енергогенеруючих підприємств розміщена в зонах воєнних конфліктів. Це ставить під загрозу діяльність цих підприємств.

Аналіз економічного аспекту зовнішнього середовища дозволяє зрозуміти, як на рівні держави формуються й розподіляються економічні ресурси. Для більшості підприємств це є найважливішою умовою їхньої ділової активності.

Головними відштовхуючими факторами в економічному аспекті є нестабільна політична і економічна ситуація в Україні. Незважаючи на очевидний прогрес, актуальною все ще залишається проблема інфляції і стабільності національної валюти. Крім того, негативно впливають на інвесторів такі фактори, як неплатежі за електроенергію, заборгованість споживачів.

Вивчення соціального компонента зовнішнього оточення спрямоване на те, щоб усвідомити й оцінити вплив на бізнес таких соціальних явищ, як відношення людей до праці і якості життя, мобільність людей, активність споживачів й ін.

Серед соціальних факторів галузі енергетики слід виділити зниження привабливості праці на підприємствах енергетичної галузі, через високий рівень небезпеки для життя та здоров’я працівників.

Аналіз технологічного компонента дозволяє передбачати можливості, пов'язані з розвитком науки й техніки, вчасно переорієнтовуватися на виробництво й реалізацію технологічно перспективного продукту, спрогнозувати момент відмови від використовуваної технології.

До технологічних факторів енергетичних підприємств слід віднести інтенсивний розвиток інформаційних технологій та рівень інновацій та технологічного розвитку галузі.

Таким чином, на основі розглянутих найголовніших факторів макроекономічного середовища було складено узагальнюючу матрицю PEST-аналізу (табл. 1).

Таблиця 1

Матриця PEST-аналізу енергетичної галузі України

Політичні фактори (Р)	Економічні фактори (Е)
Ступінь впливу держави на галузь	Слабке залучення інвестицій в галузь.
Недосконалість законодавства	Неефективне використання наявних фінансових та інвестиційних ресурсів для реалізації інноваційного розвитку
Нестабільність політичної ситуації	Низька рентабельність виробництва
Військова агресія
Державна підтримка енергетичної галузі	Ріст цін на сировину
Митне регулювання	Курси головних валют
Майбутні зміни в законодавстві	Зміни у налоговому законодавстві
Інвестиційний клімат в галузі	Економічна ситуація в країні
Соціальні фактори (S)	Технологічні фактори (Т)
Рівень умов праці та техніки безпеки	Знос основних фондів
Зниження привабливості праці на підприємствах енергетичної галузі, через високий рівень небезпеки для життя та здоров’я працівників	Інтенсивний розвиток інформаційних технологій
Значний розрив між рівнем заробітної плати та рівнем потреб працівників, враховуючи фактор небезпеки праці	Рівень інновацій та технологічного розвитку галузі
Низька престижність праці у виробничій сфері.	Проведення науково-технічних робіт
Зростання мобільності населення	Доступ до новітніх технологій

Таким чином на основі проведеного PEST – аналізу енергетичної галузі України визначено головні загрози макроекономічного середовища.

В Україні вже існують позитивні зрушення в напрямку боротьби з цими загрозами, які відображені у відповідних урядових актах, зокрема, Енергетичною стратегією України до 2030 р., за якими потрібно здійснити технічне переоснащення енергетичних підприємств новим високопродуктивним і надійним устаткуванням, ресурс якого у 2—3 рази має перевищувати нинішній.

Враховуючи вище наведені проблеми стану та розвитку енергетичної галузі можливо виділити головні стратегічні напрями розвитку  енергетичної промисловості в Україні:

створення дієвих правових умов для залучення недержавних інвестицій у розвиток енергетичної галузі;

раціональне використання сировини за рахунок докорінного технологічного оновлення виробництва;

покращити фінансові можливості реконструкції енергетичних підприємств;

структурні перетворення у галузі за рахунок чіткого розмежування функцій між суб’єктами управління на всіх ієрархічних рівнях;

впровадження наукової складової та нарощення і ефективне використання ресурсного забезпечення інноваційного розвитку національної економіки, насамперед інвестиційних ресурсів.

Для реалізації стратегічних напрямів розвитку енергетичної галузі України в зазначених площинах необхідно побудувати досконалий механізм державної політики інноваційного  розвитку. До складу цього механізму будуть входити економічні, адміністративні, фінансові механізми, методи законодавчо-нормативного регулювання та модель інноваційного розвитку. Ефективність впровадження зазначених методів та механізмів багато в чому залежить від фінансового забезпечення інновацій на фоні загального дефіциту фінансових ресурсів, тому до складу механізму доцільно включити важель створення інвестиційних інституцій інноваційного розвитку.

Енергетична галузь залишається пріоритетом в економіці України, а її економічна ефективність та стабільний динамічний розвиток пов’язані з формуванням ефективної інноваційної політики. Для подальшого інноваційного розвитку галузі необхідно розробити й впровадити систему заходів підвищення ринкової конкурентоспроможності енергетичної продукції, впровадити новітні науково-технологічні розробки вітчизняної науки у виробництво наукоємної продукції, що виробляється на спільних підприємствах паливно-енергетичного комплексу з залученням іноземних фахівців, збільшити залучення приватного капіталу в діяльність суб’єктів енергетичної галузі.

Література: 1. Енергетична стратегія України на період до 2030 року: Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 р. № 145-р. [Електронний ресурс] / Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. — Режим доступу : http//www.kmu.gov.ua. 2. Ковалик Л. Н. Потенціал інноваційного розвитку економіки / Л. Н. Ковалик // Фінанси України. –2010. – №3. – С. 17-26. 3. Програма розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні: постанова Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. №389 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=389-2011-%EF.