Алескерова Юлія Володимирівна,

К.е.н., доцент,

Вінницький національний

аграрний університет

Економічна ефективність вирощування цукрових буряків.

Анотація. Здійснено оцінку ефективності виробництва цукрових буряків та цукру в Україні. Встановлено, що виробництво цукрових буряків необхідно зосередити в найсприятливіших для вирощування цієї культури областях, ґрунтово-кліматичні умови яких забезпечують високі показники урожайності та якості коренеплодів. Визначено шляхи підвищення ефективності цукробурякового виробництва та забезпечення сталого розвитку підприємств галузі, що потребує активізації державної підтримки товаровиробників.

Ключові слова: цукрові буряки, цукор, собівартість, ціна, ефективність виробництва.

 Аннотация. Осуществлена ​​оценка эффективности производства сахарной свеклы и сахара в Украине. Установлено, что производство сахарной свеклы необходимо сосредоточить в наиболее благоприятных для выращивания этой культуры областях, почвенно-климатические условия которых обеспечивают высокие показатели урожайности и качества корнеплодов. Определены пути повышения эффективности свеклосахарного производства и обеспечения устойчивого развития предприятий отрасли требует активизации государственной поддержки товаропроизводителей.

Ключевые слова: сахарная свекла, сахар, себестоимость, цена, эффективность производства.

 Постановка проблеми. Розв’язання проблеми збільшення виробництва сільськогосподарської продукції та поліпшення її якості вимагає радикальних перетворень економічних відносин, прискорення науково-технічного прогресу. Нині вже йде перехід до розвитку агропромислового виробництва на основі різних форм власності і видів діяльності в умовах ринкової економіки.

В економічному розвитку країни сільське господарство відіграє особливе місце. Це одна з основних галузей народного господарства, яка забезпечує виробництво продуктів харчування і є найпершою умовою розвитку суспільства. Продукти сільського господарства і промислові товари, що виробляються із сільськогосподарської сировини, становлять 75% фонду народного споживання.

Провідна роль у розвитку продуктивних сил країни належить галузям промисловості, однак неодмінною умовою економічного прогресу є підвищення ефективності сільського господарства.

Сільське господарство є істотним джерелом нагромадження, воно забезпечує понад 23% загальної суми національного доходу країни.

Україна аграрна країна. Географічне розташування держави дуже сприятливе для вирощування різних сільськогосподарських культур. Здебільшого на території України вирощують зернобобові, цукрові буряки, технічні культури, плоди, ягоди, виноград та ін.

В Україні цукрові буряки єдине джерело сировини для цукрової промисловості. Коренеплоди культивованих в країні сортів та гібридів цукрових буряків містять 17-18% цукру, а при сприятливих умовах його нагромаджується до 20%. При переробці на цукрових заводах вихід цукру з коренеплодів становить 12-15%. Таким чином, при врожайності цукрових буряків 350-400 ц/га можна одержати по 50-60 ц цукру з 1 га.

Бурякоцукровий комплекс України включає 60 цукрових заводи, виробничі потужності яких забезпечують переробку 130 тис. т коренеплодів цукрових буряків за добу. Основними бурякосійними районами України є Вінницька, Хмельницька, Черкаська, Полтавська, Тернопільська, Київська, Харківська та Сумська області, які забезпечують близько 70% валового виробництва цукрових буряків. У структурі посівів сільськогосподарських культур цукрові буряки становлять, у деяких регіонах до 15-19% загальної площі посівів. Отож, як бачимо, в Україні є всі умови для розвитку такої галузі сільського господарства - як цукрові буряки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні, методичні й практичні аспекти механізму підвищення ефектив­нос­ті АПК розглянуті в працях В. Г. Андрійчука, О. А. Бугуцького, М. А. Го­ли­ка, М. І. Кісіля, В. В. Прядка, П. Т. Саблука, О. М. Шпичака та інших вчених. Проте проблема ефективності – одвічна проблема, що завжди була, є і залишатиметься актуальною.

В. Г. Андрійчук [8] трактує ефективність як результативність певного про­це­су, дії, що вимірюється співвідношенням між одержаним результатом і витра­та­ми, що його спричинили.

О. А. Бугуцький визначав суть поняття «ефективність виробництва» як відно­шен­ня одержаних результатів до витрат праці та засобів виробництва у матеріаль­ному виробництві; що ефективність виробництва є комплексною, узагальнюючою економічною категорією, якісна характеристика якої відбивається насамперед у ре­зуль­тативності використання живої й уречевленої в засобах виробництва праці [9].

М. І. Кісіль підкреслює, що ефективність визначається зіставленням еко­но­мічного результату з витратами на досягнення цього резуль­тату [10].

У працях багатьох учених суть ефективності полягає саме в досягненні макси­мальної кількості продукції за мінімальних витрат. Зокрема М. А. Голик під­крес­лює, що економічна ефективність сільського господарства полягає у виробництві максимальної кількості високоякісної продукції з одиниці сільськогосподарських угідь чи від однієї голови худоби за найменших витрат ресурсів з метою най­пов­ні­шого задоволення потреб населення у продуктах харчування і промис­ло­вос­ті, у сировині [11].

Метою статті є аналіз економічної ефективності вирощування цукрових буряків.

Обґрунтування отриманих наукових результатів. Значне падіння обсягів виробництва цукру відбулося протягом 1990 - 1997  рр. - з 6,791 млн. т. до 2,034 млн. т. на рік. У 90-х рр. кількість цукрових заводів скоротилася до 86. У 2012 р. в Україні функціонувало 64 цукрозаводи. Учасники обговорення звернули також увагу і на те, що внаслідок істотного падіння виробництва цукру Україна втратила відповідні позиції на світовому ринку, і сьогодні частка країни у світовому виробництві ледь перевищує 1 відсоток.

За даними Державної служби статистики, в 2012 році цукрові буряки викопані на площі 449 тис. га, середня урожайність склала 407 центнери з гектара, валовий збір цукрових буряків становив 18,3 млн. тонн, виробництво цукру білого бурякового склало 2,23 млн. тонн, потреба внутрішнього ринку на період 2012/2013 маркетингового року дорівнює 1,83 млн. тонн. Підприємствам цукрової галузі вдалося відновити експорт цукру, і з вересня 2011 р. по серпень 2012 р. відвантажено на експорт 150 тис. тонн цукру білого майже у 20 країн світу. Основними країнами-імпортерами українського цукру є Казахстан, Грузія, Ліван, Киргизія, Туркменістан, Узбекистан, Угорщина, Хорватія, Сирія.

Водночас, ситуація на ринку цукру нагадує гойдалку. В дефіцитні роки високий попит на цукор стимулює сільськогосподарські підприємства збільшувати площі посіву цукрових буряків, виникає перевиробництво, ціни падають, виробники цукрових буряків скорочують посіви. В результаті утворюється дефіцит, який Україна намагається покрити за рахунок імпорту білого цукру або цукру-сирцю. Ціни на внутрішньому ринку знову зростають, і сільгоспвиробники знову збільшують площі посівів. В результаті пропозиція цукру знову перевищує попит, і ціни знову падають. Цикл повторюється".

Такий стан справ є результатом відсутності чіткої державної політики на ринку цукру. Наголошувалося також, що у поточному маркетинговому році (вересень 2012 - серпень 2013 рр.) через дефіцит обігових коштів у цукрових заводів, застосування давальницьких схем переробки цукрових буряків, сезонне перенасичення внутрішнього ринку, падіння внутрішнього споживчого попиту і відсутність експорту ціна попиту на цукор на внутрішньому ринку у сезон переробки цукрових буряків щоденно знижувалася і досягла рівня, що не покриває витрат на його виробництво. За словами виступаючих, середні оптово-відпускні ціни на цукор у виробників цього маркетингового року становили близько 4900 грн. за тонну при витратах на його виробництво 6500-7200 грн. з урахуванням ПДВ, і тому збитки виробників цукру уже склали понад 1 млрд. гривень.

Крім цього,  уряд знизив мінімальні ціни на цукор (без урахування ПДВ) на поточний маркетинговий рік (вересень 2012 - серпень 2013 р.) з 4925,14 грн. до 4083,33 грн. за тонну.

Концентрація виробництва цукросировини у потужних спеціалізованих підприємствах дає можливість вирощувати цукрові буряки за інтенсивними технологіями, що забезпечує істотне підвищення їх урожайності та валового збору. Так, якщо в 2007 р. цукровими заводами та компаніями було зібрано 21,7 % площ цукрових буряків від загального показника в Україні, то в 2012 р. – 66,3 %, відповідно урожайність коренеплодів зросла з 29,42 до 40,3 т/га. На підвищення ефективності виробництва продукції галузі суттєвий вплив здійснює державна підтримка. У 2008 р. вперше в Україні сільгоспвиробники отримали підтримку з держбюджету на виробництво цукрових буряків у розмірі 750 грн. на 1 га [2, с. 42]. Такий захід став необхідним у зв’язку з різким погіршенням в 2007 р. показників ефективності виробництва цукрових буряків (рентабельність -11,1 %). В той же час рівень рентабельності виробництва цукру становив -2,5 % . Основною причиною цього негативного явища стало різке зростання цін на матеріально-технічні ресурси та нестабільність реалізаційних та оптово-відпускних цін на цукрові буряки і цукор, мінімальний рівень яких регламентується відповідними постановами Кабінету Міністрів України, що зумовило низький рівень рентабельності цукрових буряків і цукру з деякими відхиленнями за роками та не забезпечує розширеного відтворення галузі.

Реалізація цукру нижче собівартості у 2012-2013 роках, можливо, призведе до непередбачуваних негативних наслідків, зокрема, площі посіву цукрових буряків у 2013 році можуть скоротитися з 449 до 370 тис. га, що може спричинити закриття 10-12 цукрових заводів, скорочення робочих місць на 12-15 тисяч чоловік і зростання соціальної напруги у цих регіонах.

 Залишається низьким рівень автоматизації окремих технологічних дільниць, що негативно впливає на показники роботи цукрових заводів [5, с. 36]. Так, коефіцієнт виробництва, який характеризує ступінь вилучення цукру з буряків, по Україні становив 0,7869 проти 0,7898 минулого року, а коефіцієнт роботи заводу – відповідно 0,8275 і 0,8329, тобто одержано лише 82,75 % біологічного цукру від введеного в завод. Проте, помітне покращення цих показників у динаміці. Різниця між коефіцієнтами заводу (0,8275) і виробництва (0,7869) – 0,0406 по галузі в цілому є надто високою і свідчить про високі втрати буряків і цукру при прийманні, зберіганні та транспортуванні коренеплодів на цукровий завод. Порівняння показника роботи українських і європейських цукрових заводів, де коефіцієнт заводу становить 0,83-0,89, свідчить про те, що вітчизняні виробники в середньому втрачають 1-6 % цукру. Причинами є переробка цукрових буряків низької технологічної якості, неритмічна робота заводу, морально та фізично застаріле обладнання [6, с. 89]. З метою забезпечення життєздатності сільського господарства, його конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринку, гарантування продовольчої безпеки країни, Кабінетом Міністрів України затверджено Державну цільову програму розвитку.

Зокрема, у разі виконання заходів, передбачених цією програмою, очікується у 2015 р. виробництво 54 млн. т цукрових буряків та 3,1 млн. т цукру. При цьому прогнозований обсяг споживання цукру становитиме 38 кг на одну особу на рік, що цілком достатньо з позицій раціонального харчування. Значення цукрових буряків не обмежується лише виробництвом з них цукру. В процесі заводської переробки буряків одержують жом і мелясу. Жом використовують для годівлі тварин, а також виробництва пектинового клею, що застосовується у текстильному виробництві. Мелясу широко використовують при виготовленні комбікормів. Вона є сировиною для виробництва спирту, гліцерину, харчових дріжджів для хлібопекарської промисловості, молочної та лимонної кислот [8, с. 54]. Враховуючи світовий досвід щодо використання цукросировини для виробництва біоетанолу як альтернативного пального, доцільно було б його впровадити на цукрових заводах України. Потреба у диверсифікації виробництва продукції цукробурякового підкомплексу визначається не тільки високою залежністю країни від імпорту енергоресурсів, а й необхідністю мати резервні потужності для переробки надлишку виробленої продукції, зважаючи на циклічний і ризиковий характер цукробурякового виробництва. На основі розроблених поліноміальних моделей, які описують рівень урожайності цукрових буряків і виробництва цукру в Україні за 1913-2012 рр., здійснено прогноз урожайності цукрових буряків, який передбачає її підвищення на 14 % та збільшення обсягів виробництва бурякового цукру на 18 % . Отже, передумови для впровадження біопального в Україні існують, зокрема шляхом диверсифікації виробництва продукції цукробурякової галузі.

Висновки. Вирішення продовольчої проблеми та підвищення добробуту населення України значною мірою залежить від розвитку сільського господарства, зростаючої його ефективності. Обмеженість виробничих ресурсів, що використовуються в сільському господарстві, та необхідність задоволення зростаючих потреб населення об’єктивно вимагають підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Цього можна досягти створенням регульованої ринкової економіки, відповідно механізму регулювання господарюваня та забезпечення усіх форм власності.

Провідною галуззю сільського господарства є галузь буряківництва. Де з 1 га можна одержати по 50-60ц цукру, при врожайності 350 ц/га і при цукристості коренеплодів 12-15%

Основним напрямком збільшення виробництва цукрових буряків і підвищення його ефективності є інтенсифікація галузі. Головне завдання - значне підвищення врожайності і цукристості коренеплодів цукрових буряків.

Виробництво цукрових буряків в Україні необхідно зосередити в найсприятливіших для вирощування цієї культури областях, грунтово-кліматичні умови яких забезпечують високі показники урожайності та якості коренеплодів. Підвищення ефективності виробництва цукрових буряків та цукру можливе шляхом зниження собівартості й збереження оптимального рівня ціни для рентабельного виробництва, розв’язання проблеми забезпечення виробників матеріально-технічними ресурсами та диверсифікації виробництва продукції, що потребує певної державної підтримки товаровиробників галузі.

Для підвищення виробництва цукрових буряків потрібно проводити такі заходи:

·       впровадження системи машин для комплексної механізації буряківництва;

·       повне забезпечення мінеральними добривами;

·       подальший розвиток селекції і поліпшення насінництва цукрових буряків;

·       удосконалення технології і організації виробництва;

·       розвиток агропромислової інтеграції в буряковому комплексі АПК.

 

Список використаних джерел.

1.                 Роїк М. В. Буряки / М. В. Роїк. – К. : ХХI вік-РІА ТРУД-КИЇВ, 2001. – 320 с.

2.                 Про внесення змін до пункту 2 Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва : Постанова Кабінету Міністрів України від 25.06.2008 р. № 584 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 48. – С. 42.

3.                  Про заходи щодо підтримки виробників цукру : Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. № 1108 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 81. – С. 15.

4.                  Про законодавче забезпечення розвитку бурякоцукрового комплексу в Україні та заходи щодо його покращення – К. : Парламентське вид-во, 2005. – 144 с.

5.                  Ярчук М. М. Доповідь Голови правління НАЦУ «Укрцукор» Ярчука М. М. / М. М. Ярчук // Матеріали міжнар. наук.-техн. конф. цукровиків України [«Цукробурякове виробництво в умовах реформування національної економіки»], (м. Київ, 27–28 берез. 2012 р.). – К. : Цукор України, 2012. – С. 24-58.

6.                  Ярчук М. М. Аналітична інформація про підсумки роботи Національної асоціації цукровиків України в 2009 р. / М. М. Ярчук // матеріали наук.-техн. конф. цукровиків України [«Цукровий бізнес в умовах національного та світового ринку»], (м. Київ, 23–24 берез. 2010 р.). – К. : Цукор України, 2010. – С. 79-100.

7.                  Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року : Постанова Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. № 1158 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 73. – С. 7. – (Бібліотека офіційних видань).

8.                  Цукробурякове виробництво України: проблеми відродження, перспективи розвитку : [монографія] / [Саблук П. Т., Коденська М. Ю., Власов В. І. та ін.] ; за ред. П. Т. Саблука, М. Ю. Коденської. – К. : ННЦ ІАЕ, 2007. – 390 с.

9.                 Бугуцький О. А. Аналіз економічної ефективності сільськогосподарського вироб­ниц­тва / О. А. Бугуцький. – К. : Урожай, 1976. – 264 с.

10.            Кісіль М. І. Критерій і показники економічної ефективності малого і середнього біз­не­су на селі / М. І. Кісіль // Економіка АПК. – 2001. – № 8. – С. 59–64.

11.            Голик М. А. Підвищення ефективності тваринництва / М. А. Голик. – К. : Урожай, 1981. – 104 с.