Ткаченко Сергій Анатолійович

к.е.н., доцент, в.о. ректора ВНЗ МТУ «Миколаївська політехніка», Україна

Особливості економетричного апарату забезпечення функціонування підсистеми економічного моніторингу

Економетричний апарат забезпечення як комплекс мовних і програмних засобів накладає суттєві обмеження на підсистему економічного моніторингу та багато в чому визначає ефективність її функціонування. Загальне економетричне забезпечення функціонально розвинутих систем стратегічного регулювання регіональної структури і територіальної організації агропродовольчої сфери, яке пов`язане з використанням конкретної машини електронної цифрової, не зазнає якихось змін у процесі формування та впровадження економічного моніторингу територіально-виробничих систем. Спеціальне ж економетричне забезпечення функціонально розвинутих систем стратегічного регулювання регіональної структури і територіальної організації агропродовольчої сфери виступає проблемно-орієнтованим та спрямоване на реалізацію основних функцій регулювання. Отже, спеціальне економетричне забезпечення функціонально розвинутих систем стратегічного регулювання регіональної структури і територіальної організації агропродовольчої сфери має включати в себе комплекс таких мовних та програмних засобів, сукупність яких забезпечувала б найбільш ефективну реалізацію алгоритмів вирішення завдань.

Це означає, що при створенні спеціального економетричного апарату забезпечення підсистеми моніторингу за кожним завданням моніторингу, насамперед, необхідно знати перелік реалізованих її алгоритмів, основні характеристики цих алгоритмів, раціональні області їх використання, чутливість алгоритмів до повноти і точності початкових даних; мати в своєму розпорядженні набір досить простих методів розрахунку параметрів окремих алгоритмів. Процес алгоритмічного опису інформації та процедур її обробки – один із найбільш важливих і трудомістких етапів при підготовці до вирішення завдань моніторингу на машинах електронних цифрових. При цьому досить часто для вирішення однієї і тієї ж обліково-економічної та аналітичної задачі доводиться складати декілька різних алгоритмів з тією метою, щоб вибрати алгоритм, який був би більш раціональним як з точки зору машинної електронної цифрової обробки інформації, так і з точки зору програмування, ін.

Практика регіональних структур та територіальних організацій суб’єктів агропродовольчої сфери країни, проведені теоретичні дослідження наукових праць, показують, навіть незначні зміни в алгоритмічної структурі підсистеми економічного моніторингу вимагають певних витрат на доопрацювання її програмного комплексу, тому повинна забезпечуватися можливість створення гнучкого економетричного апарату забезпечення, що дозволяє розробляти, корегувати і експлуатувати програми завдань підсистеми моніторингу та інше.

Ефективний економетричний апарат забезпечення підсистеми моніторингу може бути створений тільки інтегровано на базі існуючих методик економічного моніторингу, економетричних методів моніторингу, моделювання, способів отримання, обробки і виведення інформації, мов програмування, стандартного економетричного апарату забезпечення відповідних обчислювальних засобів та інше. Як показує практика, спеціальне економетричне забезпечення підсистеми моніторингу внаслідок великої кількості вирішуваних завдань досить складне і громіздке. Це визначається тим, що воно повинно бути достатньо повним, щоб охоплювати всі ділянки обробки інформації, а також передбачати можливість локальної роботи окремих програм та їх різного поєднання в процесі досягнення поставлених цілей і інше.

Вся сукупність алгоритмів завдань економічного моніторингу, розглянута у взаємозв`язку з потоками циркулюючої інформації і яка задовольнить завданим цілям функціонування, являє собою алгоритмічний комплекс підсистеми економічного моніторингу. Для підсистеми економічного моніторингу характерна наявність не однієї, а, як правило, декількох кінцевих цілей, тому економетричний апарат забезпечення підсистеми регулювання, перш за все, повинен задовольняти вимогам обраної стратегії їх досягнення. У цьому зв`язку всі алгоритми підсистеми, а всередині її окремі блоки обліково-економічних та аналітичних завдань, об`єднуються керуючим алгоритмом в єдиний комплекс, який визначає послідовність реалізації алгоритмів окремих завдань в залежності від ситуації, що складається в регулюванні при створенні і функціонуванні територіально-виробничих систем. Зокрема, в підсистемі моніторингу повинні бути передбачені керуючі алгоритми наступних визначальних рівнів: 1) керуючий алгоритм, організуючий роботу підсистеми регулювання в цілому; 2) керуючі алгоритми, що організують роботу окремих обліково-економічних та аналітичних блоків; 3) керуючі алгоритми, що організують роботу обліково-економічних і аналітичних комплексів завдань, ін.

За допомогою керуючого алгоритму першого рівня організовується спільна робота програм різних обліково-економічних і аналітичних блоків підсистеми регулювання. За допомогою керуючих алгоритмів другого рівня організується взаємодія програм різних обліково-економічних та аналітичних комплексів всередині одного блоку підсистеми регулювання. І керуючі алгоритми третього рівня організують спільну реалізацію програм завдань, що входять до складу одного обліково-економічного та аналітичного комплексу, ін.

Велика кількість зовнішніх зв`язків підсистеми економічного моніторингу у функціонально розвинутих системах стратегічного регулювання регіональної структури та територіальної організації агропродовольчої сфери визначає необхідність у ній керуючих алгоритмів, що організують її спільну роботу з паралельними підсистемами функціонально розвинутих систем регулювання спеціального призначення при створенні і функціонуванні територіально-виробничих систем та системами верхнього і нижнього рівнів регулювання і ін.

Крім керуючих алгоритмів до складу алгоритмічного забезпечення підсистеми регулювання входять робочі та типові стандартні алгоритми. Робочі алгоритми дозволяють «програвати» різні варіанти вирішення завдань підсистеми економічного моніторингу. Типові стандартні алгоритми з необхідними доповненнями служать для вирішення певного виду обліково-економічних і аналітичних завдань. Звідси однією із особливостей економетричного апарату забезпечення підсистеми моніторингу виступає уніфікація та стандартизація методів обробки інформації і окремих алгоритмів.