Лариса Черчик, д.е.н., професор, Вікторія Подлесна, магістрант

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Збалансований розвиток національної економіки є, з одного боку, однією з найважливіших умов благополуччя, самостійності, незалежності держави, з другого, формує передумови забезпечення системної безпеки, оскільки виробництво, розподіл і споживання матеріальних благ у сприятливих екологічних умовах визначають якість життєдіяльності суспільства. Тому як у наукових колах, так і в практичній діяльності актуалізувалась проблема забезпечення еколого-економічної безпеки.

Значна частина науковців розглядає екологічну безпеку як складову національної, економічної, соціальної, ототожнює її з технологічною, тощо [1, 2]. При обґрунтуванні сутності еколого-економічної безпеки найчастіше визначають її з позиції сталості, захищеності та стійкості, а саме:

- як здатності певної системи адекватно реагувати на зовнішні та внутрішні чинники впливу так, щоб зберегти внутрішню організацію системи і забезпечити досягнення цілей розвитку. Цей підхід (на засадах сталості) поєднує економічні, соціальні, політичні вимоги й екологічні умови функціонування суб’єктів різних ієрархічних рівнів: підприємства, регіону, держави;

- як стан захищеності діяльності об’єкта господарювання від негативних впливів внутрішнього та зовнішнього середовища, зокрема природних екологічних факторів та негативних природних процесів, а також здатність швидко усунути різноманітні загрози або пристосуватися до існуючих умов, що можуть негативно позначитися на показниках його діяльності (стійкість системи);

- як тип динамічної рівноваги, що полягає у підтримці суттєво важливих для збереження системи параметрів в прийнятних межах [1, 2].

А. Тендюк узагальнила підходи до тлумачень екологічної безпеки з позиції урахування у ньому ключових об’єктів екологічної безпеки: антропоцентричний, біоцентричний та ресурсний. [1, с.12-13].

Проте поняття еколого-економічної безпеки дещо по-іншому розставляє акценти: діалектичний взаємозв’язок між соціально-економічним розвитком та станом довкілля. Розгляд соціальних, економічних і екологічних параметрів у комплексі є неодмінним, при цьому соціальна та економічна складові мають зумовлювати високу якість життя населення. Водночас, якість життя значною мірою зумовлюється екологічним чинником, тобто станом навколишнього середовища [2].

Тому вважаємо, що еколого-економічна безпека повинна враховувати такі аспекти: захищеність економічних інтересів від можливих загроз; стійкість та стабільність екосистем, соціальних та екологічних систем, їх можливість швидко адаптуватись до внутрішніх та зовнішніх загроз; забезпечення гідного рівня життя; створення умов для нормальної життєдіяльності; стабільність; збереження та розвиток людського, економічного, природноресурсного потенціалу; досягнення в суспільстві соціальної злагоди і цілісності.

1. Герасимчук З. В. Екологічна безпека регіону: діагностика та механізм забезпечення : монографія / З. В. Герасимчук, А. О. Олексюк. – Луцьк : Надстир’я, 2007. – 280 с.

2. Соціоекологоекономічна безпека та її вплив на відтворення населення : монографія / Н. В. Коленда, Л. М. Черчик, О. Ю. Гаврилюк. – Луцьк : Терен, 2013. – 264 с.