Экономические науки / 6.Маркетинг и менеджмент
Доц., к.е.н. Бобровнича Н.С., Євсюков В.А.
Oдеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова
Форми інтеграційних взаємодій
на ринку інфокомунікацій України
Інфокомунікаційний
сектор національної економіки займає особливе місце в сучасному ринковому
господарстві, оскільки його розвиток безпосередньо в останні десятиліття
впливає на зміни виробництва у традиційних галузях України.
В умовах
інтенсифікації економічної інтеграції в Україні структурні зміни проявляються
також і в сфері послуг, в т.ч. і в сфері інфокомунікацій. Інтеграційна
взаємодія характеризується необхідністю реорганізації діяльності операторів
зв’язку [1].
Реорганізація представляє собою повну або часткову
заміну власників корпоративних прав підприємства, зміну організаційно-правової
форми організації бізнесу, ліквідацію окремих структурних підрозділів або
створення на базі одного підприємства кількох, наслідком чого є передача або
прийняття його майна, коштів, прав та обов’язків правонаступником.
Необхідною передумовою реорганізації суб'єктів
господарювання є відповідне рішення власників (чи інших уповноважених на це
органів), яке приймається після детального економіко-правового обґрунтування
менеджментом підприємства доцільності такої операції. Доведення до носіїв
рішень переваг реорганізації здійснюється в ході доповіді про реорганізацію, у
якій акцентується увага на основних завданнях та мотивах реорганізації, в
загальних рисах описується реорганізаційний процес та його фінансово-правові наслідки
для власників.
Особисте значення у процесі реорганізації діючого
підприємства є визначення основних причин її здійснення.
У разі реорганізації підприємства також варто враховувати
певні законодавчі передумови і вимоги.
Загальновідомо, що ключовою метою діяльності підприємства
є збільшення вартості компанії та добробуту її власників. При цьому у більшості
випадків зазначене зростання вартості досягається за рахунок збільшення
масштабів діяльності організації. У пошуках джерел зростання можливий один з
двох варіантів: а) мобілізація внутрішніх ресурсів організації шляхом
розширення і дозавантаження власних потужностей і збільшення продуктивності
праці або б) придбання потужності іншого підприємства. У більшості випадків
зростання шляхом придбання діючих компаній істотно випереджає розширення за
рахунок внутрішніх факторів. Всю сукупність процесів з об'єднання та придбання
одним підприємством контролю над іншим об'єднує поняття «корпоративна
інтеграція», аналогом якого в зарубіжній літературі є усталене у нашій країні
словосполучення «злиття і поглинання». Доведено, що для компаній, які
здійснюють діяльність у сфері зв'язку, угоди злиття і поглинання є основним
інструментом розвитку. Визначено, що такі фактори, котрі обмежують ринкові
позиції операторів зв'язку є залежність від державних органів, а саме наявність
ліцензій на роботу в даному регіоні і на певному діапазоні радіочастот, і
високо витратне і довгострокове будівництво базових станцій. Їх дослідження
займає визначальну роль при прийнятті рішень про ефективність угод злиття як
єдиної можливості виходу на потенційний ринок.
Згідно статистичних даних обсяг інвестицій у 2014 році в
економіку України склав 259,9 млрд. грн., в т.ч. іноземними інвесторами
вкладено 52,3 млрд. грн. прямих іноземних інвестицій. Результати огляду
перспектив світових інвестицій, по показниках індексу залучення іноземних
інвестицій, засвідчили покращення рейтингу України з 54 місця у 2011 році, 47 у
2012 році до 38 – у 2013 році з 141 країни світу [2]. Інвестиційне забезпечення
сталого розвитку вітчизняної інфокомунікаційної галузі пов’язано із збільшенням
капітальних вкладень з боку іноземних інвесторів.
Відмітимо, що структура прямих іноземних інвестицій у
сферу інфокомунікацій в Україні як джерела зовнішнього фінансування, на протязі
останніх трьох років змінилася. Значні притоки капіталу надійшли головним чином
у формі злиття та поглинання операторів телекомунікацій, що характеризується
активізацією процесів консолідації активів у телекомунікаційному секторі.
Свідома взаємодія операторів телекомунікацій та
координація своєї діяльності в рамках мережі породжують зовнішні мережеві
ефекти, переваги від яких отримують як вони самі, так і суспільство в цілому.
Стійкий ріст інфокомунікаційного ринку, з підвищенням
попиту користувачів на надання послуг у єдиному технологічному рішенні, виступає
важливим стимулом розвитку як вітчизняної, так і світової економіки в цілому.
Як наслідок виникаючих нових економічних відносин і організаційних
взаємозв'язків, в умовах конвергенції інфокомунікацій та підвищення вимог
користувачів, зростаючого значення набувають інноваційні рішення щодо послуг та
розвитку їх пакетування, що забезпечує не тільки інтеграцію і
конкурентоздатність сервісів, а й формування мережевих форм інтеграційний
взаємодій операторів зв’язку.
Література:
1.
Павлюк А. Щодо тенденцій та напрямів стимулювання інвестиційної діяльності
в Україні в післякризовий період. Аналітична
записка [Електронний ресурс] / А. Павлюк, М. Янович // Національний інститут
стратегічних досліджень при Президентові України. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/639/
2.
Україна у цифрах у 2014
році: статистичний збірник / ред. О.Г. Осауленко, П.П. Забродський. – К. : ДП
«Інформаційно-аналітичне агентство», 2014. – 259 с.