Медицина/1. Акушерство и гинекология

 

Д.мед.н. Кравченко О.В., Варвус Е.В.

ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», Чернівці

Корекція первинної плацентарної дисфункції

в ранні терміни гестації

 

Сьогодні порушення функції плаценти є однією з основних причин перинатальної захворюваності та смертності [2].

Адекватне формування системи мати-плацента-плід залежить від імплантації плідного яйця, цитотрофобластичної інвазії, а також наступної трансформації спіральних артерій [3].

При фізіологічній вагітності спіральні артерії зазнають гестаційну перебудову: втрачають гладком’язеві елементи і стають нечутливими до дії пресорних агентів, що перетворює їх в судини з низькою резистентністю. Основною причиною зниження притоку крові у міжворсинчастий простір є відсутність чи недостатність гестаційної перебудови міометральних сегментів спіральних артерій. При цьому частіше розвивається первинна плацентарна дисфункція, яка проявляється порушенням васкуляризації і гіпоплазії ворсин хоріону, порушенням будови, розміщенням та прикріпленням плаценти [1, 4].

Відсутність чіткої систематизації даних щодо особливостей вищеозначених патологічних процесів при первинній плацентарній дисфункції обумовлює необхідність подальшого поглибленого вивчення деяких ланок патогенеза цього ускладнення вагітності.

Нами запропоновано у жінок (30 пацієнток) з первинною плацентарною дисфункцією використання мікроіонізованого прогестерону Лютеіна по 50 мг 3-4 рази на добу, починаючи з 5-7 тижня гестації в сублінгвальній або по 100 мг 2 рази на добу у вагінальній формі застосування. Контролем слугували вагітні з дисфункцією плаценти (20 пацієнток), які отримували негормональну симптоматичну терапію. Дослідженим пацієнтам проводилось повне клініко-лабораторне обстеження, ультразвукове і допплерометричне дослідження.

За допомогою допплерометричних досліджень були отримані спектри кривих швидкості кровотоку в спіральних артеріях, артеріях жовтого тіла, розраховувались систило-діастолічне співвідношення (СДС), індекс резистентності (ІР), пульсаційний індекс (ПІ), а також пульсова систолічна швидкість (ПСШ), кінцева діастолічна швидкість (КДШ), середня діастолічна швидкість (СДШ), пікова швидкість усереднена за часом (ПШУЧ) [5].

Таблиця1

Кількісна характеристика кровоплину в спіральних артеріях

в І триместр гестації, M±m

Досліджувані показники

Основна група (n=30)

Контрольна група (n=20)

СДС

2,5±0,9

2,7±0,9 *

ІР

0,5±0,1

0,6±0,1 *

ПІ

0,9±0,3

1,2±0,4 *

Пульсова сист. шв. (ПСШ), см/с

41,7±23,4

33,4±22,8

Кінцева діаст. шв. (КДШ), см/с

19,1±12,8

16,2±14,1

Середня діаст. шв. (СДШ), см/с

18,5±12,2

14,1±10,8

Пікова шв. усеред. за часом (ПШСЧ), см/с

32,6±24,1

21,3±15,2 *

 

Як показали дослідження (табл. 1) в спіральних артеріях всі індекси резистентності (СДС - 2,7±0,9, ІР - 0,6±0,1, ПІ - 1,2±0,4) у жінок з первинною плацентарною дисфункцією, які не отримували гормональну терапію були вище в порівнянні з вагітними, які отримували мікроіонізований прогестерон Лютеіна  (СДС - 2,5±0,9, ІР - 0,5±0,1, ПІ - 0,9±0,3; р<0,05), а швидкості кровотоку – нижче в порівнянні з основною групою (статистична достовірна різниця ПШСЧ - 21,3±15,2 та 32,6±24,1, р<0,05), що може свідчити про неповноцінну трансформацію стінок спіральних артерій при плацентарній дисфункції і порушення кровообігу плацентарного ложа, що формується у жінок, які не отримують адекватну гормональну підтримку.

При оцінці кровотоку в жовтому тілі яєчника нами встановлено, що у жінок контрольної групи майже в 2 рази рідше (45%), ніж у жінок, які отримували гормональний препарат Лютеіна (83,3%) реєструвався кровотік у вигляді суцільного судинного кільця, тоді як у вигляді окремих кольорових локусів в 55% випадках, у вагітних, що отримували гормональну терапію лише 16,7%. Візуалізація кровотоку в жовтому тілі яєчника у вигляді суцільного периферичного судинного кільця за даними різних авторів можна розцінювати як наявність нормального кровопостачання гормонально-активної структури, важливішою функцією якої в І триместрі вагітності є підтримка достатнього для її прогресування рівня гормонів.

Отже, застосування мікроіонізованого прогестерону Лютеіна при первинній плацентарній дисфункції в І триметрі призводить до зниження індексів резистентності в спіральних артеріях та підвищення швидкості кровотоку, а також, покращує кровотік в жовтому тілі яєчника, що на нашу думку, забезпечує випереджаючий ріст екстраембріональних структур та покращує прогноз вагітності.

Література:

1.       Краснопольский В.И. Возможности прогнозирования осложнений беременности при допплерометрии в І триметре гестации / В.И. Краснопольский, В.А. Туманов, Л.И. Титченко // Российский вестник акушера-гинеколога. – 2003. - №3. – С. 5-9.

2.       Сидорова И.С. Клинико-диагностические аспекты ФПН / И.С.Сидорова – М.: МИА, 2005.

3.       Милованов А.П. Внутриутробное развитие человека / А.П. Милованов, С.В. Савельев // Руководство для врачей. – М.: МДВ, 2006. – 384 с.

4.       Intervillious and uteroplacental circulation in normal early pregnancy and early pregnancy loss assessed by 3-dimensional power Doppler angiography / Merce L.T., Barco M.J., Alcazar J.L. [et. al.] // American Journal of Obstetrics and Gynecology. – 2009/ - Mar. 200(3). – P. 315.

5.       Kurjak A. Three-dimensional and power Doppler in the study of angiogenesis / A. Kurjak, S. Kupesic, T. Zoclan // Ultrasound Obstet. Gynecol. -2001.-Vol. Okt. №18 (4).