Медицина/1. Акушерство и
гинекология
Д.мед.н. Кравченко О.В., Варвус Е.В.
ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», Чернівці
Корекція
первинної плацентарної дисфункції
в ранні
терміни гестації
Сьогодні порушення
функції плаценти є однією з основних причин перинатальної захворюваності та
смертності [2].
Адекватне формування
системи мати-плацента-плід залежить від імплантації плідного яйця,
цитотрофобластичної інвазії, а також наступної трансформації спіральних артерій
[3].
При фізіологічній
вагітності спіральні артерії зазнають гестаційну перебудову: втрачають
гладком’язеві елементи і стають нечутливими до дії пресорних агентів, що
перетворює їх в судини з низькою резистентністю. Основною причиною зниження
притоку крові у міжворсинчастий простір є відсутність чи недостатність
гестаційної перебудови міометральних сегментів спіральних артерій. При цьому
частіше розвивається первинна плацентарна дисфункція, яка проявляється
порушенням васкуляризації і гіпоплазії ворсин хоріону, порушенням будови,
розміщенням та прикріпленням плаценти [1, 4].
Відсутність чіткої
систематизації даних щодо особливостей вищеозначених патологічних процесів при
первинній плацентарній дисфункції обумовлює необхідність подальшого
поглибленого вивчення деяких ланок патогенеза цього ускладнення вагітності.
Нами запропоновано у
жінок (30 пацієнток) з первинною плацентарною дисфункцією використання
мікроіонізованого прогестерону Лютеіна по 50 мг 3-4 рази на добу, починаючи з
5-7 тижня гестації в сублінгвальній або по 100 мг 2 рази на добу у вагінальній формі застосування. Контролем
слугували вагітні з дисфункцією плаценти (20 пацієнток), які отримували
негормональну симптоматичну терапію. Дослідженим пацієнтам проводилось повне
клініко-лабораторне обстеження, ультразвукове і допплерометричне дослідження.
За допомогою допплерометричних
досліджень були отримані спектри кривих швидкості кровотоку в спіральних
артеріях, артеріях жовтого тіла, розраховувались систило-діастолічне
співвідношення (СДС), індекс резистентності (ІР), пульсаційний індекс (ПІ), а
також пульсова систолічна швидкість (ПСШ), кінцева діастолічна швидкість (КДШ),
середня діастолічна швидкість (СДШ), пікова швидкість усереднена за часом
(ПШУЧ) [5].
Таблиця1
Кількісна
характеристика кровоплину в спіральних артеріях
в
І триместр гестації, M±m
|
Досліджувані
показники |
Основна
група (n=30) |
Контрольна
група (n=20) |
|
СДС |
2,5±0,9 |
2,7±0,9 * |
|
ІР |
0,5±0,1 |
0,6±0,1 * |
|
ПІ |
0,9±0,3 |
1,2±0,4 * |
|
Пульсова
сист. шв. (ПСШ), см/с |
41,7±23,4 |
33,4±22,8 |
|
Кінцева
діаст. шв. (КДШ), см/с |
19,1±12,8 |
16,2±14,1 |
|
Середня
діаст. шв. (СДШ), см/с |
18,5±12,2 |
14,1±10,8 |
|
Пікова
шв. усеред. за часом (ПШСЧ), см/с |
32,6±24,1 |
21,3±15,2 * |
Як
показали дослідження (табл. 1) в спіральних артеріях всі індекси резистентності
(СДС - 2,7±0,9, ІР - 0,6±0,1, ПІ - 1,2±0,4) у жінок з первинною плацентарною дисфункцією, які не
отримували гормональну терапію були вище в порівнянні з вагітними, які
отримували мікроіонізований прогестерон Лютеіна (СДС - 2,5±0,9, ІР
- 0,5±0,1, ПІ - 0,9±0,3; р<0,05), а швидкості
кровотоку – нижче в порівнянні з основною групою (статистична достовірна
різниця ПШСЧ - 21,3±15,2 та 32,6±24,1,
р<0,05), що може свідчити про неповноцінну трансформацію стінок спіральних
артерій при плацентарній дисфункції і порушення кровообігу плацентарного ложа, що
формується у жінок, які не отримують адекватну гормональну підтримку.
При
оцінці кровотоку в жовтому тілі яєчника нами встановлено, що у жінок
контрольної групи майже в 2 рази рідше (45%), ніж у жінок, які отримували
гормональний препарат Лютеіна (83,3%) реєструвався кровотік у вигляді
суцільного судинного кільця, тоді як у вигляді окремих кольорових локусів в 55%
випадках, у вагітних, що отримували гормональну терапію лише 16,7%.
Візуалізація кровотоку в жовтому тілі яєчника у вигляді суцільного периферичного
судинного кільця за даними різних авторів можна розцінювати як наявність
нормального кровопостачання гормонально-активної структури, важливішою функцією
якої в І триместрі вагітності є підтримка достатнього для її прогресування
рівня гормонів.
Отже, застосування мікроіонізованого прогестерону Лютеіна при первинній
плацентарній дисфункції в І триметрі призводить до зниження індексів
резистентності в спіральних артеріях та підвищення швидкості кровотоку, а
також, покращує кровотік в жовтому тілі яєчника, що на нашу думку, забезпечує
випереджаючий ріст екстраембріональних структур та покращує прогноз вагітності.
Література:
1. Краснопольский В.И.
Возможности прогнозирования осложнений беременности при допплерометрии в І
триметре гестации / В.И. Краснопольский, В.А. Туманов,
Л.И. Титченко // Российский вестник акушера-гинеколога. – 2003. -
№3. – С. 5-9.
2. Сидорова И.С.
Клинико-диагностические аспекты ФПН / И.С.Сидорова – М.: МИА, 2005.
3. Милованов А.П.
Внутриутробное развитие человека / А.П. Милованов, С.В. Савельев
// Руководство для врачей. – М.: МДВ, 2006. – 384 с.
4.
Intervillious and uteroplacental circulation in normal early pregnancy and early pregnancy loss assessed by 3-dimensional power Doppler angiography / Merce L.T., Barco
M.J., Alcazar J.L. [et. al.] // American Journal
of Obstetrics and Gynecology. – 2009/ - Mar. 200(3). – P. 315.
5.
Kurjak A. Three-dimensional and power Doppler in the
study of angiogenesis / A. Kurjak, S. Kupesic, T. Zoclan //
Ultrasound Obstet. Gynecol. -2001.-Vol. Okt. №18 (4).