Технические науки / 13. Охрана труда

К.т.н. Свяцький В.В., к.т.н. Скрипник О.В.

Кіровоградський національний технічний університет

Резерви матеріальних ресурсів в системі
безпеки життєдіяльності

Ефективність ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру (далі — НС) багато в чому визначається наявністю матеріальних ресурсів. Їхня достатність дозволяє в мінімальний термін локалізувати НС, зменшити масштаби наслідків НС, усунути безпосередню небезпеку для життя і здоров’я людей і, як наслідок, розв’язати головне завдання — врятувати і організувати першочергове життєзабезпечення потерпілих.

Резерви матеріальних ресурсів для ліквідації НС створюються завчасно, є важливим складеним елементом єдиної державної системи цивільного захисту, призначені для невідкладного залучення необхідних засобів у випадку виникнення НС, спрямовані на порятунок життя і збереження здоров’я людей, зниження розмірів збитку навколишньому природному середовищу і матеріальних втрат, а також на локалізацію зон НС, припинення дії характерних для них небезпечних факторів. Усунення безпосередньої небезпеки для життя і здоров’я людей, інші першочергові заходи, пов’язані із забезпеченням життєдіяльності населення, — усе це здійснюється за рахунок матеріальних цінностей, що входять у резерви.

Створення і використання резервів матеріальних ресурсів для ліквідації НС ґрунтується на таких основних принципах:

– визначеність цільового призначення — формуються цільові резерви, що враховують потенційні можливості прояву НС відповідно до регіональних, галузевих і виробничих особливостей;

– раціональність розміщення — забезпечення максимального рівня матеріальних резервів; дислокація їх у місцях, виходячи з оцінки імовірності ризику виникнення в них надзвичайних ситуацій;

– економічність — величина витрат, які виділяються на створення, зберігання, використання і заповнення резервів матеріальних ресурсів для ліквідації НС, повинна визначатися у відповідності із імовірною НС, прогнозованим збитком, програмою і послідовністю проведення невідкладних робіт, специфікою регіону або об’єкта;

– керованість — відповідність системи керування усіма структурами різного рівня під час створення і використання матеріальних ресурсів;

– мобільність — підтримка високого рівня підготовленості резервів до оперативного переміщення в зони НС, а також здійснення приймання, переробки і підготовки матеріальних ресурсів резервів до використання при ліквідації НС;

– достатність — величина резервів, їхня структура, асортименти, якісні показники і характеристики повинні забезпечувати проведення невідкладних робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій відповідно до специфіки регіону або об’єкта, виду НС.

Матеріальні резерви, що використовуються для запобігання ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, створюються:

– Кабінетом Міністрів України — державний резерв (стратегічний резерв) для проведення першочергових робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та надання термінової допомоги постраждалому населенню;

– Державною службою України з надзвичайних ситуацій — оперативний резерв для реагування на надзвичайні події та надання термінової невідкладної допомоги постраждалому населенню;

– міністерствами і відомствами (за специфікою діяльності) — відомчий резерв для запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їхніх наслідків;

– обласними, міськими, районними державними адміністраціями та виконкомами рад міст обласного значення — регіональний та місцевий резерви для виконання заходів, спрямованих на запобігання, ліквідацію надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, і надання термінової допомоги постраждалому населенню;

– суб’єктами господарської діяльності, у власності (управлінні) або у користуванні яких є об’єкт (об’єкти) підвищеної небезпеки, — об’єктовий запас для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, проведення невідкладних відновних робіт.

Номенклатура та норми накопичення запасів резервів у складі державного резерву затверджуються Кабінетом Міністрів України. Місця розміщення резервів, номенклатура, обсяги та норми накопичення визначаються керівниками відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади та підприємств і затверджуються відповідними рішеннями їх керівників.

Нормативними документами [1 – 3] чітко визначено відповідальних за створення резервів матеріальних ресурсів, джерела фінансування, порядок випуску і відшкодування ресурсів, обліку і контролю їх зберігання і витрати, а також рекомендації зі створення резервів матеріальних ресурсів органами виконавчої влади.

Література

1. Кодекс цивільного захисту України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5403-17. – Назва з екрану. – Дата звернення: 06.01.2016.

2. Закон України “Про державний матеріальний резерв” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51/97‑%D0%B2%D1%80. – Назва з екрану. – Дата звернення: 06.01.2016.

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 775 “Порядок створення та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/775-2015-%D0%BF. – Назва з екрану. – Дата звернення: 06.01.2016.