Экономические науки, 13

Одинцов М.М.

Черкаський державний технологічний університет

Методика прогнозування продовольчого попиту

на регіональному рівні

         В останні 15 років напрямок розвитку і структура АПК України і її регіонів складалися в основному під впливом стихійних ринкових відносин, а роль державного регулювання в сфері продовольчого забезпечення зводилася до мінімуму. В сучасних умовах, у зв’язку з підготовкою України вступу до СОТ, виникає об’єктивна необхідність формування нової системи стійкого продовольчого забезпечення населення, визначення її перспективних параметрів і напрямків розвитку.       Одним із напрямків вирішення даної проблеми виступає прогнозування продовольчого забезпечення регіону як базової складової соціально-економічної основи країни.

          В економічній літературі пропонується три основних підходи до прогнозування ємності ринку, кожний з яких реалізується шляхом певних методів прогнозних розрахунків: евристичний, економіко-математичний і нормативний. Внаслідок суттєвих недоліків евристичного підходу, який носить суто суб’єктивний характер, найчастіше перевагу надають економіко-математичному та нормативному підходам, що базуються на виявленні стійких тенденцій зміни сукупного ринкового попиту і передбачають інерційний характер ринкових процесів, перенесення залежностей і закономірностей на майбутні часові періоди. Найбільше розповсюдження в практичній діяльності отримали в даний час способи, що включають методи індексного розкладання на фактори або методи побудови регресійних моделей попиту [1,2,3]  і інші.

Функціональний споживчий попит на продукти харчування визначається, перш за все, доходами населення і цінами на продукти. В нашому підході на макро рівні ми прийняли наближенням доходів населення показник ВВП, який на рівні регіонів прийнято рахувати з 2004 року як валовий регіональний продукт (ВРП) замість валової доданої вартості (ВДВ) раніше. У прийнятій

 

моделі Україна і відповідно регіони розглядаються як закрита економіка, тобто внутрішні ціни на основні продукти харчування не підлягають впливу світових ринків. Враховуючи наведені закономірності функцію сукупного попиту на окремі продукти у вигляді економетричної моделі можна подати у слідуючому вигляді:

di i  /  N) = Ln ( αi + βi  Ln GDPI )   + ∑ εi,J Ln Pi / Ij                             ( 1 )

де Di  - сукупний попит на i-й продукт харчування;

di  - попит  i-го продукту харчування на душу населення; N – чисельність населення; GDPI – індекс ВРП; βj  - еластичність попиту i-го виду продукції в залежності від індексу ВРП; εi,j - еластичність попиту на продукцію i-го виду по ціні продукції j-го виду; Pi  - закупівельна ціна на i-й вид продукції; Ii  - індекс споживчих цін; αi  - константа рівняння.

         Для проведення прогнозних розрахунків по наведеній моделі використовувалися звітні дані Держкомстату Черкаської області, прогнозні оцінки основних макроекономічних і демографічних показників. Параметри моделі оцінювалися економетричними розрахунками за 2001-2005 роки, прогнозний горизонт 2010 рік.

         Використання показників інформаційної бази в формулі моделі прогнозу попиту яловичини на 2006 рік дає наступний результат:

  d= 6 + 0,254 Ln 1,041 – 0,651 Ln(17,53 / 1,063 + 0,339 Ln(25,92 / 1,121) +

       + 0,732 Ln(12,55 / 1,056) + 1,413 Ln(2,58 / 1,134) = 6 + 0,01 – 1,82 + 1,06 +

       + 1,81 + 1,16 = 8,22                                                                                (2)

Результатом даних розрахунків є попит на яловичину на наступний прогнозний 2006 рік, тобто при незначному ринковому коливанні роздрібних цін на продукти та запланованому приросту ВРП ( 7-8 % )  щорічний приріст попиту середньостатистичного черкащанина  на яловичину буде становити 2,2 кг. Попит на яловичину є значно еластичним по доходах населення, які зростають разом із зростанням ВРП. При скороченні доходів населення, перш за все, відмовляється від споживання тваринного білку у вигляді яловичини.

         На основі наведеної моделі прогнозу попиту на яловичину проведені розрахунки попиту на інші продукти тваринного походження. Результати розрахунків наведені в таблиці 1.                                                                                                                                                                             Таблиця 1

                        Прогнози  душового попиту на основні продовольчі

                                 товари населення Черкаської області

 

Види продуктів

                                                 Роки

 

2005

 

2006

 

2007

 

2008

 

2009

 

2010

2010 в % до 2005

Яловичина

6,0

8,2

9,4

10,6

11,8

13,0

216,6

Свинина

31,2

35,3

39,0

43,0

47,0

51,0

163,5

М’ясо птиці

13,8

14,0

14,2

14,4

14,6

14,8

107,2

Молоко

248,4

253,0

257,6

262,2

268,8

273,4

110,1

Яйця, тис. шт.

221

221

221

221

221

221

100,0

 

         Проведені розрахунки переконливо доводять, що стимулювання попиту на продукти харчування населення, зокрема тваринного походження, знаходиться в тісній залежності від доходів населення, особливо тієї категорії, доходи якої знаходяться в межах нижче  прожиткового мінімуму. В свою чергу зростання попиту стимулює пропозицію, тобто нарощування виробництва сировини для харчової і переробної промисловості в особі сільськогосподарського виробництва.

         В умовах формування ринкової економіки роль соціально-економічного прогнозування як необхідної бази для вироблення оптимальної стратегії регулювання функціонування економічної системи суттєво зростає. Особливо важливу роль воно набирає у вирішенні питань формування і розвитку ефективної системи продовольчого забезпечення країни і її регіонів, проведення гнучкої і збалансованої політики, спрямованої на досягнення пріоритетів її продовольчої безпеки.

Література:

1. Монахов А.В. Математические методы анализа экономики. – СПб.: Питер,

    2002. – 176. (с. 44-60).   

2. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. – М.;

    Финансы и статистика, 1996. – 288 с. (с. 119-141).  

3. Наконечний С.І., Терещенко Т.О., Романюк Т.П. Економетрія: Навчальний

    посібник. – К.: КНЕУ, 1997. – 352 с. (с. 20-24).