Подорожна  А.С., Карабан  О.М.

Харківський  державний  медичний  університет, кафедра епідеміології

Характеристика  показників  імунної системи у дітей під впливом гострого вірусного гепатиту  А

 

          На теперішній час  в Харківській області та в Україні в цілому залишається складна ситуація по захворюваності  на вірусні  гепатити. Актуальною задачею на сучасному етапі  являється  удосконалення  протиепідемічних  заходів стосовно  вірусного гепатиту А. Аналіз етіологічної  структури  по  Україні  показав, що  на частку вірусного гепатиту А  приходиться  86%  усіх  випадків захворювань цієї групи інфекцій. В державі  кожен рік  реєструються  приблизно 60 тисяч  випадків. Однією з характеристик  епідемічного процесу  являється  формування  показників захворюваності  серед дитячого населення. Вмісті  з багатьма факторами, які  впливають на активізацію цієї хвороби, має без сумніву стан імунологічної  резистентності організму  до  ВГА. Ряд  авторів публікують висновки  стосовно того, що у хворих  вірусним гепатитом  А  можуть змінюватись  як клітинні, так і гуморальні показники  імунітету.

       Нами  було проведено дослідження окремих показників імунної системи у дітей віком від 1 до 3 років, хворих на гострий  вірусний гепатит А. Для  вивчення характеру та тривалості  впливу  ВГА на імунітет, дослідження  проводились  в динаміці: I період нагляду –при  госпіталізації; II  період –при випискі зі стаціонару; III період –через 6 місяців після клінічного одужання та виписки з клініки. В вище зазначеній віковій групі було обстежено в I  періоді -17 чоловік, в II  періоді -14 чоловік, в III періоді -11 чоловік. Була представлена група порівняння здоровими дітьми  у тому ж  віці  кількістю 15 чоловік.

       При  обстеженні хворих дітей  в першому  періоді  були зафіксовані  зміни  імунного статусу  у порівнянні з показниками здорових дітей. Гострий період хвороби  характерізувався  депресією Т- та В-систем  імунітету. Кількість СД3 лімфоцитів у  дітей  з групи нагляду  було на 12,3% менше, ніж  у групі  порівняння  та складало 51,73 ± 0,64  та 59,0 ± 0,93 (р <0,001). Вміст СД4 лімфоцитів  дорівнювало 35,33 ± 0,85  у групі нагляду та 38,78± 0,79 (р<0,05) – у групі порівняння. Кількість СД8 у  хворих дітей  на гострий  ВГА було 20,10 ± 0,84, а  у здорових -19,33 ± 0,65 (р<0,01). Співвідношення  СД4/СД8  складало 1,82: 2,01.

        Проявленням пригнічення  В –системи  імунітету  у хворих  дітей на  ВГА  було зменшення  вмісту СД22  лімфоцитів (на 19,3%) відносно  групи  порівняння. Такий  показник  складав -17,66 ± 0,84 у дітей хворих, та 21,89± 0,75 (р<0,01) у здорових. Крім  того, у групі нагляду  відмічалась дисімуноглобулінемія  за рухунок  підвищеного вмісту  IgM  ( у 1,7 рази) ніж  у групі  порівняння. Концентрація  IgM  у хворих дітей  складала 1,27± 8,83, а у здорових  - 0,74± 4,08 (р<0,001). Але кількість імуноглобулінів  класу  А та G  не мали  суттєвих  змін  між групами  порівняння.

      Період  клінічного  одужання  після  ВГА  у  дітей  супроводжувався  ще більшою депресією  імунної  системи, особливо, клітинної  ланки. Так, кількість СД3 лімфоцитів  у перехворілих дітей  зменшилась на 12,4%  проти гострого періоду хвороби, а дефіцит  СД3 лімфоцитів  відносно  групи  порівняння  складав  23,2%.  У перехворівших на ВГА дітей перед випискою зі стаціонару вміст СД3 лімфоцитів  складав -45,33± 1,01, а у здорових  дітей -59,0± 0,93 (р<0,001). Співвідношення  СД4/СД8  також  зменшилось у  1,3 та  1,4 рази  в порівнянні з I  періодом  нагляду та складало 1,89:2,01. Вміст  СД4 лімфоцитів  визначався на рівні -26,66± 0,71 у групі нагляду та  38,78±0,79 (р<0,001)- у  групі  порівняння, а  СД8 лімфоцитів – 14,13± 0,86 та 19,33± 0,65 (р<0,001) відповідно.

У II періоді  нагляду  показник  імуноглобуліну М  знизився у 1,5 рази  відносно  гострого періоду хвороби, але ж  у 1,1 рази вищій ніж у групі  порівняння. Концентрація IgM  у дітей перед  випискою зі стаціонару, як і у  I періоді нагляду, достовірно не відмічався  від показників  групи  порівняння – 9, 16± 0,22 та  9,63± 0,26  (р<0,05)  відповідно.

           Проведенні  дослідження через 6 місяців після  клінічного одужання  та 

виписки  зі   стаціонару, виявили  нормалізацію показників імунітету Т – та  В –

системи. Але  вміст  IgG  у  дітей –реконвалісцентів після  хвороби  збільшився на  22,3%  у  порівнянні з  періодом  клінічного одужання. Концентрація  IgG  у перехворівших дітей на  ВГА  складав 11,79± 0,51, а у  групі  порівняння - 9,63± 0,26 (р<0,01).

        Таким  чином, дані  проведених досліджень дозволяють робити висновки  про те, що  у  дітей  хворих  та  перехворілих на  вірусний  гепатит  А  відзначались  дезінтегріруючи  процеси  зі  зміненням  показників  як  гуморальної,  так і  клітинної  ланки  імунітету. Збільшення  субпопуляції  Т –супресорів та  підвищення  кількості  IgG  у  період  реконвалісценції ( через 6 місяців) характерізує    період  персістенції  вірусу  гепатиту  А  в організмі  дітей.