Право / 1. Історія держави і права

Коритко Л.Я.

Івано-Франківський інститут права, економіки та будівництва

Суб'єкти господарювання в сфері фінансів в Західній Україні на початку 20 ст.

На початок 20 ст. територія Західної України (Галичина, Буковина і Закарпаття) перебувала під владою Австро-Угорщини. В цей період діяли різні види суб'єктів господарювання, які займалися фінансовою діяльністю, тобто грошовим та іншим фінансовим посередництвом, страхуванням, допоміжною діяльністю в сфері фінансів і страхування. Серед них можна виділити банки, ощадкаси, страхові товариства, кредитні кооперативи. Вони створювалися і діяли в різних організаційно-правових формах. Банки були приватні, акціонерні, неакціонерні. Кредитні установи створювалися в формі товариства з обмеженою відповідальністю та кооперативу (на пайових засадах). Страхові товариства - приватні та кооперативні.

В 1902 р. у Західній Україні налічувалось всього понад тисячу різних фінансових закладів (включаючи ощадні каси, позичкові товариства, кредитні кооперативи і т. д.) з грошовими ресурсами на суму 370 млн. крон. Власний капітал в них становив не більше 80 млн. крон. Приватних банків та кредитних установ, заснованих на пайових засадах або як товариства з обмеженою відповідальністю, було 69.

На Буковині існувало близько 200 різних кредитних закладів, в тому числі 9 філіалів австро-угорських і румунських банків, 5 місцевих і понад 180 різних приватних та кооперативних кредитних організацій.

На Закарпатті у 1912 р. налічувалося 192 фінансові установи, в тому числі 20 банків, 17 ощадних кас і 155 приватних і кооперативних кредитних закладів.

Найбільшими банками Галичини були «Галицьке земельне кредитне товариство» у Львові, Галицький акціонерний іпотечний банк та Банк крайовий. Ресурси цих банків становили близько 80% грошових засобів всіх банків Галичини.

На Буковині найбільшими кредитними закладами були філіали австрійських банків: Австро-угорського державного банку та Земельного банку, а також буковинський «Крайовий банк».

Австро-угорські банки мали великий вплив на систему ощадних кас, яких було створено небагато порівняно з іншими фінансовими установами. Так, в 1900 р. в Галичині було тільки 44 каси, на Буковині — 4, в Закарпатті —6. Це було лише 1,5% всіх грошових ресурсів ощадних кас в монархії.

В 1903 р. була прийнята постанова Крайового сейму, згідно з якою 40% прибутків ощадних кас повинно було йти у фонд фінансування промисловості. На практиці вона не виконувалась, кредитування промисловості становило невелику частку в операціях ощадних кас.

Варто відмітити, що в 1891р. "Просвіта" статутно поширила свою діяльність на економічний сектор і при читальнях відкривалися позичкові каси. У 1909р. в Галичині було 257 позичкових кас. У 1903р. відкрито в Чернівцях "Селянську касу", яка була організаційним, ревізійним і фінансовим центром для всіх видів української кооперації на Буковині. У 1912р. до "Селянської каси" належало 174 кооперативи, серед них і кредитні кооперативи. Також діяли кредитні кооперативи на Закарпатті.

Суб'єкти господарювання, які надавали послуги по страхуванню, діяли як самостійні юридичні особи і як філії інших, в основному закордонних страхових компаній. Страхові товариства в Західній Україні виникали при активній участі австро-угорських банків.

Особливе місце в історії страхових компаній в Західній Україні займають українські національні страхові компанії «Дністер», «Карпаття», різні товариства по страхуванню худоби, врожаю та інші при читальнях «Просвіти». Загалом, в кінці XIX – на початку XX ст. в Західній Україні було 24 суб'єкти господарювання-страховики. Але їх грошові ресурси були невеликими. Всі вони розпоряджались капіталом приблизно в 15 млн. крон. Найбільшими страховиками були філії закордонних компаній італійського страхового товариства «Адріатика» в Трієсті, американського товариства страхування «Нью-Йорк» та чеської компанії по страхуванню «Слав'я» в Празі. Вони відігравали суттєву роль в системі фінансового капіталу Західної України.

Страхові товариства на західноукраїнських землях активно допомагали зрощуванню банківського капіталу з промисловістю і виникненню на цій основі фінансового капіталу.

Література:

1. Хонігсман Я.С. Проникнення іноземного капіталу в економіку Західної України в епоху імперіалізму( до1918р.) – Львів: В-во Льв. університету, 1971. – 253 с.

2. Шляхами кооперації – до економічного відродження України/ Упор. Пришляк Я. – Монреаль-Стрий: Видан. укр. нар. каси. «Вигода», 1994. – 88с.

Відомості про автора:

П.І.П. Коритко Лілія Ярославівна

Домашня адреса Україна, м. Івано-Франківськ,

вул. Василіянок, буд. 54, кв.4,

індекс 76015

Телефон 8-03422 4-74-03

Місце роботи Івано-Франківський інститут права,

економіки та будівництва

Посада Старший викладач

Особистий підпис