Гриценко Антон Вадимович

здобувач Університет митної справи та фінансів, місто Дніпро

Чебанова Наталія Василівна

Радник Голови Правління ПАТ «Банк Січ», м. Київ

Жернов Михайло Олександрович

Керуючий відділенням ПАТ «Банк Альянс» м. Київ

ОСОБЛИВОСТІ ОПТИМІЗАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ У СИСТЕМІ СТРАХОВИХ РИЗИКІВ

Здобутки страховиків при розробці стратегій управління різновидами ризиків достатньо освітлені науковцями та носять однозначний характер, тому на нашу думку, проведення порівняльного аналізу управління ризиками з страхових компаній (СК) має наштовхнути створення нових методичних підходів оптимізаційного менеджменту, через те, що страхова система першою реагує на ринкові зміни, запобігає появі варіації ризиків та, що найбільш важливо, слідкує за дотриманням платоспроможності та фінансової реального сектору економіки. Основні проблеми, які виникають в рамках співпраці страховиків з банками та іншими контрагентами є процедура акредитації страховиків, кооперування з недержавними страховими та резервними фондами, та окремими видами фінансових посередників.

Зважаючи на поточний рівень технологій на ринку фінансових послуг та принципи співпраці з материнськими компаніями фінансовими посередниками, системні СК з іноземним капіталом мають довгостроковий досвід функціонування, і тому забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності даних СК не стоїть досить гостро. Хеджуванню їх ризиків сприяє більш досконалий і налагоджений процес моніторингу фінансових показників, перестрахування та відбору клієнтів[4].

Частота взаємодії банків зі страховиками значною мірою узгоджена необхідністю розміщення резервних фондів СК на депозитних рахунках банку. За результатами досліджень на банківських депозитах у 2015 і 2016 рр. було розміщено близько 48,13 і 45,53% технічних резервів. Для резервів зі страхування життя цей показник, відповідно, складає 50,01 і 49,07%. Це свідчить, що банківські депозити є переважним напрямом для розміщення резервів страхових компаній. У зв’язку з загостренням боротьби за фінансові ресурси зацікавленість банківських установ у такій співпраці тільки зростатиме[6].

Останнім часом страхові групи, що функціонують в Україні, розширюють свою діяльність через співпрацю з недержавними пенсійними фондами, які в свою чергу мають статус неприбуткової організації і здійснюють діяльність суто з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду – клієнту страховика, з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснення пенсійних виплат учасникам в разу настання страхового випадку.

Таким чином даний метод є альтернативним лайфовим видом страхування, який діє опосередковано через недержавний пенсійний фонд та є підконтрольним страховику.

Важливі функції у процесі діяльності недержавного пенсійного фонду виконують адміністратор страховик, які діють від імені пенсійного фонду на підставі укладених договорів[3].

Оптимізаційний менеджмент СК направлено на ефективне управління ризиками, що виникають в ході співпраці з партнерами, банками та клієнтами, у ході надання страхових послуг, що у першу чергу запобігає зриву фінансових угод та мінімізації можливостей невиконання своїх зобов’язань однією із сторін.

У системі забезпечення діяльності СК важливу роль відіграють комплекс антикризових заходів менеджменту та взаємодії у ланцюгу «страхова компанія – банк – клієнт – перестрахувальник», що у комплексі дозволяє провадити контроль операцій на відповідність стратегії ризик-менеджменту. Даний підхід зображено на рисунку 1.

Фізичні особи
та юридичні особи

Інтелектуальна та матеріальна відповідальність

Страхові премії

Страхові виплати

КЛІЄНТИ:

Банки партнери в яких акредитовано страховика

Цільовий сегмент партнерів та контрагентів:

приватний та бізнес-сектор

хеджування господарських та фінансових ризиків підприємництва

Заходи ризик-менеджменту керівного органу

Фінансовий
результат

контроль операцій на відповідність стратегії ризик-менеджменту

взаємозалік фінансових послуг та потоків;

надання на страхування частини портфелю активів банку у відповідності до обсягу розміщених коштів СК у банку

– Систематизація підвидів ризиків;

– Комплексні методи протидії ризиків при паралельному розвитку подій;

– Формування резервних фондів;

– Оперативне втручання в урегулювання раптової операції з високим рівнем ризику

– Звітування щодо пріоритетів розвитку СК;

– Реалізація партнерських програм, зокрема у перестрахуванні;

– розподіл фінансового результату від
інвестиційної діяльності

Страховик якому перекладаються ризики

СТРАХОВА КОМПАНІЯ

Джерело: складено автором на основі [2,3]

Рис1. Система оптимізаційного менеджменту СК при взаємодії з банком

Відповідно до ст. 34 Закону України “Про недержавне пенсійне страхування” така можливість передбачена для банку стосовно управління активами створеного ним корпоративного пенсійного фонду.

У межах фінансових груп зазвичай функціонують корпоративні і відкриті недержавні пенсійні фонди, а зберігачами їхніх пенсійних активів є СК та банки цієї ж фінансової групи. Окрім того, через ці ж самі СК та банки здійснюються усі операції з пенсійними активами, в тому числі накопичувальні програми подібні лайковим. У контексті даної системи оптимізаційного менеджменту СК хеджує ризики банку, недержавний пенсійний фонд хеджує ризики страховика.

Співпраця між недержавними пенсійними фондами і банками і СК не обмежується сферою зберігання пенсійних активів, а може передбачати і управління активами пенсійного фонду з боку банку та довірчого товариства або компанією по управління активами В будь якому випадки цільовим сегментом всіх названих партнерів та контрагентів є клієнти, що мають відношення до приватний бізнесу та підприємництво[4].

Недостатньо вирішеною лишається проблема класифікації нормативів резервування для представників малого та середнього бізнесу, які хоч можуть вести свою господарську діяльність за уставом на свій страх та ризик, проти повинні упорядковано підходити до питання забезпечення своїх зобов’язань у разі настання раптових ризикових операцій[5].

Деталізація процедур по формуванню та використанню резервних фондів підприємствами представниками малого та середнього бізнесу для забезпечення стабільної комерційної діяльності у разі настання раптових ризиків забезпечить двосторон3ній прогреста убезпечення відносин у форматі співпраці «бізнес-страховик», «банк- клієнт-страховик». Роль взаємодії банку та страховика у даному випадку є ключовою і такою, що має виключити вплив ризикового середовища при обслуговуванні клієнтів[1].

Список використаних джерел:

1. Кузьменко О. В. Економіко–математичне забезпечення функціонування перестрахового ринку: монографія / О. В. Кузьменко. – Суми: Університетська книга, 2015. – 431 с.

2. Кремень В. М. Діяльність міжнародних фінансових конгломератів на фінансовому ринку України [Текст] / В. М. Кремень // Шевченківська весна: Економіка: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених; [За заг. ред. проф. В. Д. Базилевича]. – Вип. VII . – К. : Сталь, 2009. – С.426-430.

3. Кремень В. М. Консолідація регулювання фінансового ринку: світова практика та перспективи в Україні [Текст] / В. М. Кремень // Економіка: проблеми теорії та практики. Вип. 246. Т. IV : Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2008. – С. 914-923.

4. Мазур Т.А. Державні цільові позабюджетні фонди: поняття та правова природа//Підприємництво, господарство і право. - 2006.- №12.- С.36-38.

5. Ніколайчук М. В. Контролінг ризиків в діяльності українських підприємств / М. В. Ніколайчук // Сучасний соціокультурний простір 2008 : матеріали П’ятої Всеукраїнської науково-практичної конференції. Київ, 25–27.09.2008 р. – Ч. 2. – К.: Інститут наукового прогнозування, 2008. – С. 64–66.

6. Страхування фінансових ризиків [Електронний ресурс]: матеріал з Вікіпедії // Вікіпедія: Вільна енциклопедія. — Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/ Страхування_ фінансових_ризиків (назва з екрану).