Педагогические
науки.
Современные
методы преподавания
старший
викладач Щербаченко В.К.
Національний
технічний Університет України
«Київський
політехнічний інститут ім. І. Сікорського»
Навчальна мотивація студентів-початківців у вищому
навчальному закладі.
У сучасній
психолого-педагогічній літературі приділяється багато уваги щодо розробки нових
напрямків у сфері формування позитивних мотивацій студента-початківця вищого навчального
закладу. Адже мотивація характеризується, як сукупність чинників, що яскраво
виявляють змістовність особистості, її обраний життєвий шлях, направлення, мета
та цілі.
Мотиви у
навчальній діяльності класифікують: за спрямованістю; за модальністю; за
локалізацією поведінки; за процесуально-результативною орієнтацією та іншими
специфічними аспектами, які в свою чергу можуть бути притаманні відповідному вищому навчальному закладу. У поєднанні
багатьох мотивацій, залежить
ефективність навчальної діяльності студента, особливо студента-початківця, який
тільки розпочав свій шлях у світі, де здобувають вищу освіту [1].
Одними із
найбільш застосованих засобів визначення рівня сформованості мотивації є бесіди
викладача зі студентом, опитування та анкетування. Вони дозволяють бачити яке
місце у навчальній групі посідають учні, що мають зацікавлене ставлення до обраного виду спорту і до навчання взагалі,
який процент нестійкого або ситуативного ставлення до занять та процент
оптимального – підвищено-пізнавального інтересу. Також, тим часом, викладач
виявляє і студентів, які мають незадовільний стан навчальної мотивації. Це може
бути пов’язано з багатьма факторами - з втратою інтересу до занять з фізичного
виховання, з втомою, з негативними відносинами у середині групи та безліч інших
поважних або надуманих причин, які не дозволяють отримати задоволення від
навчання.
Робоча
програма та система навчання, у дисципліні фізичне виховання, орієнтує студента
на позитивне відношення і ставлення, у сьогоденні та майбутньому, до занять з
фізичної культури, ведення здорового способу життя та активного відпочинку, розвитку особистих якостей не тільки фізичного
стану організму, а також якостей спілкування, відповідальності, усвідомлення
значущості набутих знань тощо. Враховуючи специфіку вищого навчального закладу,
викладачу необхідно постійно корегувати, доповнювати та впорядковувати систему
мотивів, що дозволить відноситися до занять з радістю, завзяттям та нескінченим інтересом. Тому оптимальну мотиваційну основу навчальної
діяльності для студента-початківця, викладач визначає із сукупності таких компонентів як:
-пізнавальних це прагнення оволодіти різними видами
рухів, пересувань, технічних ударів, розширити кругозір уявлення вибраного виду
спорту;
-комунікативна мотивація це прагнення до партнерського
спілкування, продуктивної міжособистісної взаємодії під час проведення занять або змагань;
-процесуальних мотивів – прагнення здобувати перемогу,
бути успішним, досконалим, заслуговувати схвалення з боку рідних та оточуючих
людей;
-самовдосконалення – це усвідомлення власних позитивних
надбань та свідоме прагнення постійно підтримувати і підвищувати рівень своїх
досягнень[2].
У
навчальному процесі з фізичного виховання поєднуються різні форми проведення
занять від групової до індивідуальної,
але перевага надається саме груповій
формі і вона може бути розподілена за наступними напрямами:
- за рівнем навчальних
можливостей студентів наприклад це показники складання попередніх підготовчих
тест-нормативів, з визначенням розвинення фізичних якостей студента, його
функціональний стан серцево-судинної та дихальної системи;
- за особливостями розподілу навчального матеріалу це
можуть бути однакові завдання для всієї групи, диференційовані для більш
сильніших і спроможних студентів та інші.
У ході спільної діяльності спрацьовують специфічні важеля
регуляції пізнавальних процесів, розширюються обсяги індивідуальних можливостей
кожного студента окремо та групи в цілому, що придає ще більшої зацікавленості
до обраного виду спорту[3]. Психологічні умови групової
діяльності значно впливають у розвиток міжособистісного сприйняття людей, яке
виявляється у ідентифікації особистості, прояви симпатій та позитивного настрою
до соціуму. Забезпечення стійкого емоційного мікроклімату, комфортних умов у
поєднанні з оптимальним навчальним матеріалом, підвищують показники
самоствердження, самовдосконалення, відповідальності та стимулюванні
пізнавальної активності студентів у процесі колективного вирішення поставлених
завдань.
Література
1.Ильин Е.П. Мотивация и мотивы /Е.П.Ильин
– СПб: Питер, 2002 – 212 – 214 с.
2.Овчаренко Т.Г. Система самостійної роботи
студентів у курсі «Теорія та методика фізичного виховання» навч.посібник
Т.Г.Овчаренко – Луцьк: «Вежа»,2002 – 43 с
3. Барчукова
Г.В. Теория и методика настольного тенниса / Г. В. Барчукова, В. М.
Богушас, О.В. Матыцин Москва - Издательский центр «Академия»-