Право/5. Кримінальне право та кримінологія

К.ю.н., професор Лень В.В.

Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет», Україна

магістр права, Кубрак Р.М.

Перший заступник начальника Дніпровського Центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України

Примусове лікування: європейський досвід

Відповідно до статистичних даних Державної кримінально-виконавчої служби України (далі- ДКВС України) в період з 2004р. по 2017р засуджені з психічними відхиленнями в межах осудності, обмеженої осудності серед загальної кількості, осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк становили від 7% до 12%. В середньому кожна десята особа, яка тримається в УВП має порушення психіки. За даними судової статистики кожного року (2004-2017рр.), судами призначається покарання у виді позбавлення волі на певний строк від 20,4% до 26,5% від загальної кількості засуджених осіб, тобто кожній четвертій, в окремі роки п’ятій особі [1].

Загальною рисою європейських пенітенціарних систем є курс на зменшення кількості осіб, які утримуються в установах виконання покарань (далі-УВП). Наявність системи окремих органів, як правило, структурних підрозділів (департаментів, управлінь) у складі міністерства юстиції, які здійснюють керівництво ОУВП при збереженні широкої автономної компетентності. У більшості держав Європи, в першу чергу в тих, що мають ОУВП в складі міністерства юстиції, паралельно з УВП не один рік функціонує служба пробації. Для держав пострадянського простору ця інституція є новою та перебуває в стадії становлення, в деяких пенітенціарних системах служба пробації взагалі відсутня.

Відповідно до п.47.1. Європейських пенітенціарних правил нагляд та лікування ув'язнених, які страждають психічними розладами або аномаліями, окрім осіб, які страждають на розумові хвороби або стан розумового здоров'я яких несумісний з тюремним ув'язненням, повинні утримуватися в спеціально призначених для цього установах, мусять відбуватися в спеціалізованих пенітенціарних установах або відділеннях, які знаходяться під медичним контролем [ 2 ].

У Фінляндії в системі 17 установ виконання покарань існує психіатрична лікарня в м. Турку, в якій проходять лікування засуджені, в період загострення порушення психіки. В Австрії існує три установи для тримання засуджених, які мають психічні відхилення в межах осудності (Колмсдорф, Відень-Міттерштайг, Відень-Фаворітен). Психіатрична допомога засудженим надається в спеціалізованих установах та окремих психіатричних лікарнях. У Польщі існують окремі установи, в яких функціонують 22 відділення де відбувають покарання засуджені, що мають психічні відхилення та недостатній рівень інтелекту (але не психічні захворювання) і потребують спеціалізованого впливу психологів, медиків. В таких установах утримуються також особи засуджені за злочини на сексуальному ґрунті.

Проте є ряд держав, зокрема це Норвегія, Франція, Англія, Грузія, в яких система охорони здоров'я засуджених єдина із загальнодержавною. В структурі ОУВП не існує власних лікувальних закладів. На наш погляд це надає можливість засудженим користуватися ширшим спектром медичних послуг та забезпечує більш ефективне лікування шляхом залучення до цього процесу кваліфікований практикуючий медичний персонал вузької спеціалізації.

Кримінально-виконавча система Норвегії організована таким чином, що в тюрмах працюють ті ж цивільні служби, які надають послуги звичайним громадянам країни, наприклад охорона здоров'я [3,С.12].

У Франції охорона здоров’я здійснюється медичними службами, що не входять до пенітенціарної адміністрації. Створено 26 медико-психологічних служб, до функцій яких входить організація соматичного та психіатричного лікування ув’язнених, профілактика та підготовка лікарського нагляду після звільнення. Усі ув’язнені, які перебувають у французьких в’язницях, мають соціальне страхування, що надає можливість отримувати необхідне лікування в закладах загальної системи охорони здоров’я [4, С. 168].

Заслуговує на увагу досвід Нідерландів в організації виконання покарання у виді позбавлення волі відносно засуджених з психічними відхиленнями. В Нідерландах в системі керівництва УВП створено окреме управління TBS– установами. В системі 84 УВП існує унікальна мережа з 13 установ-клінік, призначених для відбування в них покарання засуджених з психічними відхиленнями, в яких станом на кінець 2012р. утримувалося 1850 осіб. При загальній наповнюваності близько 15 тис. засуджених. Голландською мовою їх називають абревіатурою ТВS. Це скорочення від слова Terbeschikkingstelling – дослівно «передача в розпорядження». Цій пенітенціарній проблемі приділяється підвищена увага, про що свідчать найбільші витрати на утримання засудженого на день у ТВS в’язницях з психічним нахилом, що становить 500 €, для порівняння на утримання одного засудженого в дорослих в’язницях витрачається 200 €, у в’язницях для неповнолітніх- 400 € [ 5 ].

Реабілітація ТВS може бути призначена судом як під час звичайного тюремного ув’язнення, так і замість нього, а терапевтичні методи – поведінкова терапія, психомоторна терапія, творча, музична терапія, а в окремих випадках і медикаментозна – не можуть бути засудженому нав’язані, призначені примусово. Примусовим є лише фізичне утримання в реабілітаційній ТВS-клініці. Потрапляючи в ТВS установи, засуджений не знає скільки часу він там буде, все залежить від успішності терапії. Кожні два роки термін може продовжуватись, але максимальним вважається термін 6 років. У ТВS установах для засуджених із психічними відхиленнями засуджені не працюють. [ 5 ].

Особливості виконання покарань відносно засуджених з психічними відхиленнями ряду європейських країн мають спільні риси. Установи поділяються відповідно до ступеню ізоляції на рівні безпеки в залежності від категорій засуджених та їх суспільної небезпеки. В УВП працюють на постійній основі психіатри, що передбачено Європейськими в’язничними правилами. Для засуджених з психічними відхиленнями запроваджуються індивідуальні психокорекцій програми, які реалізуються під час відбування кримінальних покарань в УВП та деякі з них після звільнення. До роботи із даною категорією засуджених долучаються волонтери та соціальні служби, які здійснюють соціальний супровід засуджених даної категорії як під час відбування покарання так і під час звільнення, що надає можливість значно зменшити ризик вчинення повторних злочинів. Важлива роль відводиться професійно-технічній освіті засуджених, набуттю ними виробничих навичок, отримання професійної кваліфікації. Система виконання покарань в першу чергу спрямована на ресоціалізаційний вплив на засуджених і тим самим забезпечення охорони громадян від повторних протиправних посягань. Кара, як відплата за завдану шкоду злочином, є вторинним елементом.

Як показує досвід низки Європейських країн, зокрема скандинавських Норвегії, Швеції, Данії раціонально організована співпраця із соціальними службами та службою пробації, залучення до процесу реінтеграції засуджених в суспільство, підтримання їх після звільнення дає непоганий результат зниження рівня злочинності. У вищевказаних держав протягом тривалого часу спостерігається стала динаміка щодо зменшення рівня рецидивної злочинності та кількості засуджених, які відбувають покарання в умовах ізоляції від суспільства порівняно з іншими державами світу.

Досвід на наш погляд, успішних пенітенціарних систем показав дієвість запровадження ефективних методик роботи з ресоціалізації колишніх засуджених, адаптації їх до повноцінного життя за межами установи, необхідним є також створення центрів, які б спеціалізувалися на реабілітації колишніх ув’язнених з порушеннями психіки. Вкрай важливим є спостереження за такими особами та постійний їх супровід після відбування кримінального покарання.

Список використаних джерел

1.Судова статистика [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/169EB9789B839EF9C2257B4B002E5ABD– Загол. з екрану.

2.Європейські пенітенціарні правила (Рекомендація № R (2006)2 Комітету Міністрів держав учасниць): прийнято Комітетом Міністрів 11 січня 2006 року на 952 зустрічі Заступників Міністрів[Електронний ресурс].– Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_032

3.Й.Укерманн. Реформировании уголовно-исполнительной системы Норвегии // Обеспечения процесса реформирования процеса исполнения наказания в Российской Федерации: сб. материалов Междунар. науч.-практ. конф., Рязань 20-30 октября 2009 г./ под общ.ред. А.А.Реймера.- 2-е изд., доп.- Рязань, Академия ФСИН России, 2010г.-394с.

4.Калашник Н.Г. Пенологія: виконання покрань у світі/Н.Г.Калашник, Н.С.Калашник.- Запоріжжя: КСК-Альянс, 2014.- 260с.

5.Нідерландські в’язниці – це установи з найсучаснішими в Європі засобами охорони та психіатричної реабілітації засуджених// За матеріалами звіту делегації Державної пенітенціарної служби України про закордонне відрядження до Королівства Нідерландів у період з 25 по 30 листопада 2012 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kvs.gov.ua/peniten/ control/main/uk/publish/article/660950;jsessionid=E236C691D0A4EC5D102377E0BD32A60A – Загол. з екрану.