Технические науки. Транспорт

 

К.т.н., доцент Славич В.П.,  Грачов Д.В.

Херсонський національний технічний університет, Україна

 

МОДЕЛЬ ВИБОРУ МЕНШ ВИТРАТНОГО ШЛЯХУ

ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ

 

Одним з найважливіших критеріїв автоперевізників є мінімізація вартості доставки вантажу. Як правило, для цього при виборі відповідного доцільного варіанту перевезень виходять з мінімізації шляху, що має бути здоланий.

Очевидно, що стан шляхів впливає на швидкість перевезення, негативно впливає на роботу автоперевізників, зокрема зменшується термін експлуатації деталей і механізмів транспортних засобів, збільшується споживання пального,  зростає час подолання шляху тощо.  Тому, зрозуміло, що  на основі зібраних даних про стан шляхів безпосередньо від водіїв слід обирати той, що призведене до менших зазначених втрат.

Але такий обраний шлях може бути зовсім не найкоротшим, що призведе до збільшення часу перевезення та виплату штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.

Тому важливою задачею для транспортних підприємств є  побудова моделі, що дозволяє вибирати з зазначених можливих варіантів перевезення такий, що призведе до мінімізації остаточної вартості доставки.

Введемо наступні вхідні параметри моделі:

1) i – шляхи, що сполучають пункт вивезення вантажу з пунктом доставки;

2)    довжина шляху i, км;

3)    середньотехнічна швидкість на шляху i, км/год;

4)  – кількість пунктів простою автомобіля на i-му маршруті;

5)  – фактичний час простою у пункті k маршруту i, год;

6)  – плановий час доставки вантажу, год.

Тоді оптимальним маршрутом буде той, для якого виконується наступний вираз:

.

Тепер введемо додаткові вхідні параметри:

7)   витрати на перевезення при русі шляхом i, грн.;

8)  – штрафний коефіцієнт за несвоєчасну доставку, грн./год;

Тоді обирати слід той маршрут, для якого будуть мінімізуватись сумарні витрати на перевезення), тобто буде виконуватись умова:

Дані викладення рекомендовано до використання при плануванні вантажних транспортних перевезень.

Література:

1.  Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки. – Київ: Вища школа, 1986. – 447 с.

2. Дмитриченко М.Ф. Транспортні технології в системах логістики. // Інформавтодор, 2007. – 676 с.

3. Клінковштейн Г.І. Організація дорожнього руху. Підручник для автомобільно-дорожніх вузів та факультетів. – M.: Транспорт, 2001. – 192 с

4. Транспортна логістика та інтермодальні перевезення : навч. посібник / Под. ред. проф. А. О. Балабанова, проф. И.В.Морозовой, проф. М.Я. Постана. – Одеса : Астропринт, 2004. – 67 с.