К.е.н. Винниченко Н.В., Шевченко Н.В.

 

Державний вищий навчальний заклад Українська академія банківської справи Національного банку України

 

Проблеми організаційного забезпечення системи контролю виконання бюджетних програм

 

 

Необхідність підвищення ефективності використання бюджетних ресурсів в межах бюджетних програм зумовила зростання інтересу в економічній літературі до питання формування та функціонування системи контролю за їх виконанням. Погіршення фінансово-бюджетної дисципліни, як в країні в цілому, так і на місцях зокрема, спричинено багатьма факторами, в тому числі і недоліками формування і функціонування системи контролю виконання бюджетних програм.

Особлива увага все частіше звертається на відсутність комплексного уявлення про  всі складові цієї системи та невідповідність їх застосування в повній мірі встановленим в міжнародній практиці вимогам та прийнятим положенням. Такими недоліками функціонування зазначеної системи є недосконалість її організаційного забезпечення, що пов’язано з існуванням значної кількості контролюючих органів і відсутністю чіткості у розмежуванні їх повноважень та завдань, а також недостатня незалежність контролюючих органів  при здійсненні аудиту виконання державних програм.

Як свідчить міжнародний досвід така незалежність переважно забезпечується шляхом впровадження в країні незалежних найвищих органів контролю. Так в більшості європейських країн найвищою ланкою контролю виступають   створені організації  найвищих органів фінансового контролю, зокрема Міжнародна (INTOSAI)  та Європейська (EUROSAI) організації контролю, які дозволяють здійснювати незалежний контроль за бюджетними ресурсами. Формування незалежних організацій контролю виконання бюджетних програм є однією з невід’ємних умов формування цілісної системи контролю виконання державних програм.

Наступною умовою забезпечення цілісності системи контролю виконання бюджетних програм, є забезпечення  постійності та всебічності контролю за використанням бюджетних коштів, що можливо тільки за умови чіткого розмежування завдань і повноважень всіх органів такого контролю та виключення суперечностей на законодавчому рівні. У наш час в якості контролюючих органів виступають:

-         Рахункова палата України та Рахункова палата АРК, на які відповідно до ст. 26 Бюджетного кодексу покладається зовнішній контроль [1] (останнім часом все частіше звертається увага на відсутність на урядовому рівні визначення її ролі і місця в системі контролю);

-          Верховна рада України, Державне казначейство України, Міністерство фінансів України, Національний банк України, Державна податкова адміністрація України та інші контролюючі органи в межах  їх повноважень;

-         Головне контрольно ревізійне управління України на яке, покладено обов’язки проведення державного  фінансового аудиту  виконання  бюджетних  програм [2], що безумовно  викликало в економічній літературі підвищений інтерес до зазначеного питання, оскільки застосування в даному випадку терміну аудит суперечить в окремих аспектах Закону України «Про аудиторську діяльність»  (зокрема, по-перше:   аудит проводиться незалежними    особами    (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення; по друге: аудиторська діяльність – це підприємницька  діяльність, а діяльність ГКРУ не відповідає даному критерію; по-третє: аудитором може  бути  фізична особа,  яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну  придатність  на  заняття  аудиторською діяльністю на території України) [3].

Функціонування всіх цих органів  в системі контролю виконання бюджетних програм повинно здійснюватися на умовах тісної взаємодії, що потребує реформування окремих елементів цієї системи, в межах її як єдиного цілого.

Таким чином необхідність реформування такої системи обумовлено багатьма факторами, серед яких основним виступає  її розбалансованість, і не можливість урахування в повній мірі всіх європейських вимог. Крім того, спроби реформування  складових системи контролю виконання бюджетних програм окремо, без урахування принципу комплексності можуть створити передумови для появи нових розбіжностей у нормативному забезпеченні.

 

 

Література:

1.     Бюджетний кодекс України [Електронний ресурс] : кодекс України від 21.06.2001 № 2542-ІІІ із змінами та доповненнями. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

2.     Порядок проведення органами державної контрольно-ревізійної           служби державного фінансового аудиту виконання бюджетних программ [Електронний ресурс]:    затверджений постановою Кабінету Міністрів України  від 10 серпня 2004 р. 1017 . –  Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

3.     Про аудиторську діяльність [Електронний ресурс] : закон України від  22.04.1993 р. 3126-XII. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.