Государственное управление/ 3.Взаимодействие разных ветвей власти

Сметанін Р.В.

Донецький державний університет управління, Україна

Якісна оцінка децентралізації в Україні

При відсутності єдиного загальноприйнятого методу виміру децентралізації різні підходи приводять до різних результатів, особливо для країн з перехідною економікою. Високий ступінь агрегірування даних також може призвести до переоцінки ступеня децентралізації.

На основі проведеного дослідження розроблена система якісної оцінки ступеня децентралізації, що дозволяє враховувати також кількісні параметри бюджетного регулювання. За основу була прийнята методика алгоритму Я. Старцева [1] і «Модель оцінки ступеня децентралізації» запропонована В.Романюком [2].

Модель оцінки ступеня децентралізації, запропонований нами (табл. 1), складається з 3 груп факторів процесу децентралізації – політичних, правових і економічних. Крім цього група політичних факторів доповнена також організаційними факторами, оскільки вони також у значній мірі залежать від волі центрального уряду, принаймні, на первісних етапах. Усередині кожної групи фактори логічно розділені на підгрупи. Кожен фактор може бути оцінений по трибальній шкалі, у залежності від того, на якому рівні управління він визначається або виконується та функція, що цей фактор відбиває. Загальна кількість факторів складає - 48. Максимально можлива кількість балів складає - 147, мінімальне – 43 бала, оскільки кілька факторів залежні від інших.

Проведення аналізу факторів після оцінки дозволяє точно визначити, у яких напрямках необхідно починати міри для подальшого розвитку децентралізації.

Проведення якісної оцінки ступеня децентралізації дозволило її всебічне багатофакторне дослідження.Експертна оцінка дала наступний результат. Рівень децентралізації в Україні складає – 68,71%. Незважаючи на всі процеси децентралізації, Україна залишається високоцентралізованою країною.

Таблиця 1

Якісна оцінка ступеню децентралізації в Україні

Функціональні аспекти та фактори децентралізації

Визначають або здійснюють

центральним урядом

разом

самостійно на місцях

1

2

3

4

Політичні та організаційні фактори

1. Повноваження місцевих органів влади

 

 

 

1.1. Сфери повноважень:

 

 

 

- в економічній сфері

 

2

 

- в адміністративній сфері

 

 

3

1.2. Характер повноважень:

 

 

 

- прийняття рішень або виконання

 

2

 

- зміст або забезпечення

 

 

3

1.3. Спосіб визначення повноважень - регулювання

1

 

 

1.4. Розподіл повноважень:

 

 

 

- між органами

1

 

 

- між посадовими особами

 

 

3

1.5. Делегування повноважень – об’єм соціальних функцій держави

1

 

 

1.6. Інституціональна структура управління

 

2

 

2. Органи місцевої влади

 

 

 

2.1. Представницька влада:

 

 

 

- наявність виборних органів

 

 

3

- виборча система – хто визначає порядок виборів

1

 

 

2.2. Виконавча влада – призначення або затвердження вищестоящими органами

1

 

 

2.3. Хто визначає структуру органів влади

 

2

 

2.4. Хто визначає чисельність службовців, їх статус, штатний розклад, рівень оплати

 

 

3

3. Контроль

 

 

 

3.1. Тип контролю

постійний - 1

 

 

3.2. Ступінь контролю:

 

 

 

- контроль законності

1

 

 

- контроль виконання

 

2

 

- політичний контроль

 

2

 

3.3. Наявність органів контролю на місцевому рівні:

 

 

 

- органи адміністративного контролю

 

 

не має – 3

- державна адміністрація

існує – 1

 

 

3.4. Повноваження контрольного органу по зупинці дій/ відміні актів

1

 

 

3.5. Відповідальність:

 

 

 

- форми відповідальності

1

 

 

- роль несудових органів

1

 

 

Правові фактори

4. Можливості лобіювання інтересів місцевого співтовариства

 

 

 

4.1. Участь в роботі вищестоящих органів:

 

 

 

- наявність органу територіального представництва

не має

 

1

Продовження табл.. 1

- його повноваження

3

 

 

4.2. Ініціативи місцевих органів:

 

 

 

- законодавча ініціатива

 

 

існує – 3

- інші форми обов’язкових для розгляду пропозицій

не має - 1

 

 

4.3. Роль територій в прийнятті конституційних законів, проведенні референдумів та інше

не значна – 1

 

значна

4.4. Виборча система/ система політичних партій

 

 

розвинена-3

4.5. Сумісництво посад

(відсутня – 3)

 

можливо -1

4.6. Роль груп впливу:

 

 

 

- асоціації та союзи місцевих властей

 

 

існують – 3

- ступінь їхнього впливу

не значна – 1

 

 

5. Практика застосування норм та використання можливостей місцевими органами

 

 

 

5.1. Виконання конституційних та законодавчих прав, гарантій та ін.

 

2

 

5.2. Реальне лобіювання проектів

 

 

існує – 3

5.3. Використання черезвичайних заходів

не викори-стовується – 1

 

 

5.4. Частота використання

рідко – 1

 

 

Економічні фактори

6. Фінансово-економічні умови

 

 

 

6.1. Доходи

 

 

 

6.1.1. Характер власних доходів місцевих органів:

 

 

 

- закріплення особистих доходів

 

2

 

- право самостійного введення податків

відсутнє - 1

 

 

- право самостійного встановлення ставок податків

 

2

 

6.1.2. Доля власних доходів в бюджеті

до 10%

10 – 80% - 2

більше 80%

6.1.3. Співвідношення цільових та загальних трансферів

більше 70% - 1

 

 

6.1.4. Регулювання об’ємів трансферів

 

2

 

6.2. Видатки

 

 

 

6.2.1. Доля обов’язкових видатків в об’ємі бюджету

до 10%

10 – 80% - 2

більше 80%

6.2.2. Способи усунення бюджетного дефіциту

 

2

 

6.3. Комунальна власність

 

 

 

6.3.1. Визначення об’єктів комунальної власності

 

 

3

6.3.2. Форми та методи управління комунальною власністю

 

 

3

6.4. Фінансові повноваження

 

 

 

- можливість залучення позики

 

 

існує - 3

- розміри та умови залучення позики

 

 

3

Разом:

101

 

Експертні оцінки підтвердили висновки кількісної оцінки фахівців Управління з питань бідності й економічного менеджменту Регіонів Європи і Середньої Азії Світового Банку [3].

Якісна оцінка рівня децентралізації в Україні демонструє необхідність реформування політичної, правової й організаційної систем. Фінансова децентралізація не вирішить усіх питань, що стоять перед державою.

Представлена оцінка дозволяє знайти залежність ступеня самостійності місцевих органів управління (фактично рівень децентралізації) і ефективності системи суспільного управління. Чим вище загальна кількість балів, тим більша частина місцевого бюджету буде розподілена на місцевому рівні, тим вище буде кількість і/або якість послуг, одержуваних місцевим населенням. Що стосується податкової частини, то тут не слід забувати про ефект Лаффера (скорочення обсягу стягнутих податків при перевищенні визначеного рівня ставок оподатковування). Місцевим органам управління не слід зловживати інструментами стягування податків, причому треба пам'ятати про існування прямого впливу на кількість діючих підприємств і величину обсягу виробленої ними продукції.

Литература:

1. Старцев Я.Ю. Курс лекций "Государственное и муниципальное управление в зарубежных странах". Тема 5. Формы государственного устройства. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: Социально-гуманитарное и политологическое образование http://www.humanities.edu.ru/db/msg/49365

2. Романюк В. Разработка модели децентрализации государственного управления в РК. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.romanyuk.com/

3. Вдосконалення міжбюджетних відносин і стратегії державних видатків у сферах охорони здоров'я та освіти в Україні: вибрані питання./ Управління з питань подолання бідності та економічного менеджменту Регіон Європи та Середньої Азії. 28 лютого 2008 р./ Документ Світового банку. - ДП «Видавничий дім “Козаки”», 2008