Вплив забруднення довкілля викидами коксохімічного підприємства на морфометричні показники однорічного пагона деревних рослин

З. В. Грицай

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

У комплексі факторів, що спричинюють деградацію лісових фітоценозів, першочергова роль належить техногенному забрудненню довкілля [1;4]. Одним із важливих критеріїв, який використовують для оцінки стану рослин, є морфометричні показники вегетативних органів. Мета даної роботи – дослідити морфометричні показники однорічного пагона деревних рослин в умовах промислового забруднення.

Об’єктами дослідження були клен гостролистий (Acer platanoides L.), клен несправжньоплатановий (Acer pseudoplatanus L.), клен ясенелистий (Acer negundo L.). Дослідні дерева росли на пробних ділянках санітарно-захисної зони навколо коксохімічного заводу м. Дніпропетровськ, де основними забруднюючими речовинами є диоксид сірки, оксиди азоту, сірководень, фенол, аміак, аерозолі. Контрольна ділянка розташована в умовно чистій зоні, де концентрація забруднюючих речовин не перевищує ГДК.

Проби відбирали з декількох модельних дерев, гілок одного порядку галуження середньої частини крони, з південно-східного боку. Дослідження морфобіометричних показників проводили за загальноприйнятими методиками [2]. Отримані результати опрацьовані статистично [3].

Важливим показником стану рослин, який часто використовують для фітоіндикаційних цілей, є приріст пагонів. Нашими дослідженнями встановлено, що дія промислових викидів на деревні рослини роду Acer спричинює зниження річного приросту пагона. Як видно з табл. 1, цей показник в умовах забруднення довкілля викидами коксохімічного заводу достовірно зменшується у всіх досліджених порід, найсуттєвіше – в A. рlatanoides (на 22,5% порівняно з контролем).

Таблиця 1. Вплив викидів коксохімічного підприємства на морфометричні показники однорічного пагона представників роду Acer

Вид	Контроль	Санітарно-захисна зона навколо коксохімічного заводу	% до контролю	T
Річний приріст пагона, см
A. platanoides	29,8 ± 0,74	23,1 ± 0,96	77,5	5,54
A. pseudoplatanus	28,2 ± 0,83	24,5 ± 0,62	86,8	3,57
A. negundo	47,5 ± 0,61	42,6 ± 0,59	89,7	5,78
Кількість листків на однорічному пагоні, шт.
A. platanoides	10,8 ± 0,22	8,83 ± 0,19	81,8	6,79
A. pseudoplatanus	16,6 ± 0,27	14,2 ± 0,24	85,5	6,67
A. negundo	13,5 ± 0,16	12,4 ± 0,17	91,8	4,78
Площа листкової пластинки, см²
A. platanoides	118,6 ± 2,19	82,7 ± 3,06	69,7	9,55
A. pseudoplatanus	146,3 ± 3,72	103,6 ± 3,54	70,8	8,32
A. negundo	61,2 ± 2,28	49,4 ± 2,23	80,7	3,70
Асиміляційна поверхня однорічного пагона, см²
A. platanoides	1252,7 ± 32,6	719,3 ± 24,7	57,4	13,0
A. pseudoplatanus	2408,0 ± 35,4	1456,2 ± 41,6	60,5	17,4
A. negundo	2423,8 ± 27,2	1848,3 ± 26,4	76,3	15,2

Важливим параметром нормального розвитку рослин, а також їх стійкості до несприятливих чинників довкілля є стан листового апарату. У зв’язку з цим ми проаналізували показники такі як кількість листків, площа листкової пластинки та асиміляційна поверхня однорічного пагона у досліджуваних порід в умовах впливу на дерева викидів коксохімічного підприємства. Отримані дані свідчать про зменшення кількості листків на річному пагоні в дерев дослідної ділянки порівняно з контрольною. У досліджуваних порід за дії промислових полютантів також встановлено зниження площі листкових пластинок. Як наслідок зниження кількості листків і площі листкових пластинок, у всіх об’єктів за дії викидів коксохімічного заводу спостерігається зменшення асиміляційної поверхні однорічного пагона. З табл. 1 видно, що серед досліджених параметрів найсуттєвіше в умовах забруднення знижується площа листкової поверхні. Найбільшу чутливість до промислових токсикантів за всіма показниками, що розглядаються в даному дослідженні, проявляє A. рlatanoides, найменшу – A. negundo.

Зниження асиміляційної поверхні пагона за дії техногенних емісій не дозволяє підтримувати інтенсивність фотосинтезу на достатньо високому рівні. Це може спричинювати пригнічення процесів росту та розвитку рослин у фітоценозах, що розташовані поблизу великих промислових комплексів.

Література:

1. Влияние загрязнителей воздуха на растительность. Причины. Воздействие. Ответные меры / Под общ. ред. Х. Г. Десслера. – М.: Лесная пром-сть, 1981. – 184 с.

2. Клейн Р. М. Методы исследования растений / Р. М. Клейн, Д. Т. Клейн. – М.: Колос, 1974. – 527 с.

3. Лакин Г. Ф. Биометрия. Уч. пос. для биол. спец. вузов. – М.: Высш.шк., 1990. – 352 с.

4. Смит У. Х. Лес и атмосфера. – М.: Прогресс, 1985. – 429 с.