ЧОРНИЙ АНДРІЙ

Студент групи Фм – 52

Науковий керівник: к.е.н., в. о. доцента, Скляр Є.В.

 

СЕГМЕНТИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ОДИН З ВАЖЛИВИХ ФАКТОРІВ ЕФЕКТИВНОЇ РОБОТИ ПІДПРИЄМСТВА

 

На пострадянських теренах уявлення про організаційну культуру з’явилися із приходом іноземних компаній. Сучасна ситуація ставить перед керівниками підприємств задачі організації управлінського процесу за новими правилами.  Менеджмент сучасних українських підприємств характеризується проявом все більшого інтересу до організаційної культури як інструменту управління, що може забезпечити появу переваг,  необхідних для успішної конкуренції підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Як відомо, висока організаційна культура допомагає підприємству двома способами.  По-перше,  вона визначає поведінку робітників. Вони знають що від них очікують і як діяти в ситуації, що склалася.  По-друге, дає робітникам відчуття цілі,  стратегії її досягнення, філософії та спонукає їх добре ставитись до свого підприємства.  Вони знають,  чого їх підприємство бажає досягти і як вони в цьому повинні йому допомогти.

Розробці теоретичних і методичних основ формування організаційної культури присвячені праці як зарубіжних,  так і вітчизняних дослідників.  Так Шейн Е.  описує структурні рівні організаційної культури:  артефакти,  проголошувані цінності,  базові уявлення. Діл Т. та Кенеді А головними елементами організаційної культури називають ділове середовище, цінності, героїв, обряди, ритуали, системи культурної комунікації. Ними розроблена концепція організаційної культури як найважливішого чинника,  що впливає на організаційну поведінку і корпоративний розвиток.  Вивченню факторів, що впливають на стан організаційної культури присвячені роботи Льюіса Р.Д., Усачьовой В.В. та інших. Проте, питання щодо змісту організаційної культури, а також факторів, що впливають на її стан потребують уточнення.

Метою написання даної статті є уточнення складу організаційної культури, а також визначення основних факторів її формування на підприємстві.

Корпоративна культура підприємства - це система колективно поділених цінностей, переконань, традицій і норм поведінки працівників. Вона  виражається в символічних засобах духовного й матеріального оточення людей, що працюють у даній організації.

Культуру організації характеризують наступні атрибути:

-     поділені цінності, тобто, що люди цінують у своєму
 житті, в організації: своє положення, титули, просування по
 службі, саму роботу;

-     віра в керівництво, в успіх, у свої сили, у взаємодопомогу,
 в етичну поведінку, у справедливість тощо;

-     комунікаційна  система і  мова спілкування,  тобто використання усної, писемної, невербальної комунікації, абревіатури, жестикуляції тощо;

-     усвідомлення часу, ставлення до нього і його використання;

-     взаємовідносини  між  людьми, що   розрізняються  за віком і статтю, статусом й владою, досвідом й знаннями, релігією й громадянством, а також шляхи й методи вирішення виникаючих конфліктів;

-     процес   розвитку   працівника   і   навчання:  порядок   участі   в   навчальних програмах, значення процесу підвищення кваліфікації, що використовується в організації;

-     трудова етика й методи стимулювання: ставлення до роботи й відповідальність за доручену справу; поділ праці й виконання  посадових обов'язків; оформлення  і  чистота робочого місця; якість роботи; оцінка роботи і винагорода; шляхи просування по службі;

-      зовнішній   вигляд,   одяг,   що   і   як   їдять   працівники, подання себе на роботі, діловий стиль.

На формування організаційної культури,  її змісту і окремих параметрів впливає ряд чинників зовнішнього і внутрішнього оточення підприємства (рис. 1).

C:\Documents and Settings\Andrew.Black\Рабочий стол\Безымянный.bmp

 

Рис. 1.  Фактори,  що впливають на формування організаційної культури підприємства

 

Як свідчить практика, зовнішнє середовище значно впливає на організаційну культуру підприємства, проте,  як свідчить практика,  дві організації,  що функціонують в одному і тому ж оточенні, можуть мати культури які значно відрізняються одна від одної. Пояснити це явище можна впливом факторів внутрішнього середовища.

Серед усієї сукупності факторів на організаційну культуру найбільший вплив мають:  національний,  особистість керівника,  стадія життєвого циклу підприємства, сфера діяльності підприємства, рівень компетенції персоналу, розмір підприємства.

Таким чином, організація може формувати і змінювати її культуру двома способами:

•       перетворюючи й демонструючи необхідні норми, цінності й
 принципи;

•       формуючи   й  змінюючи  «вторинні»  ознаки   культури (деталі реального життя в організації).

Перший спосіб може реалізовуватися через публічні заяви, виступи й особистий приклад, що свідчать про послідовний інтерес керівництва до первинних цінностей. Якщо щоденні дії менеджерів в організації відповідають цінностям, що заявлені ними, то це, безумовно, сприяє розвитку культури і її вдосконаленню. Керівники можуть відкрито виступати із заявами в засобах масової інформації і на спеціальних зборах, розкриваючи встановлені цінності. Останні не повинні бути секретом компанії або організації.

Другий спосіб припускає можливість через маніпулювання зовнішніми атрибутами культури організації впливати на базові припущення. У рамках цього способу відбувається створення й вироблення зразків поведінки, введення крок за кроком умов взаємодії людей.

На підставі вивчення наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених можна встановити реактивні та проактивні елементи організаційної культури підприємства.

Реактивна частина організаційної культури включає артефакти –  зовнішні прояви; проголошувані цінності –  норми і правила поведінки,  що використовуються носіями даної культури для її уявлення;  базові уявлення –  глибинні підсвідомі.  Проактивними елементами організаційної культури виступають співробітники підприємства.  Всі елементи організаційної культури характеризуються наявністю прямих і зворотних зв'язків завдяки чому формується її цілісність.

Таким чином, на підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що організаційна культура відіграє одну з визначальних ролей в розвитку  організації. Якість управління залежить від того, на якому рівні та як були використані окремі інструменти організаційної культури.

 

Література

1. Капитонов Э.А. Корпоративная культура: теория и практика / Э.А. Капитонов, Г.П. Зинченко, А.Э. Капитонов. – М.: Альфа-Пресс, 2005. – 352 с.

2. Пилипенко В.Є. Людина в ринковому суспільстві :  орієнтації, поведінка, культура / В.Є. Пилипенко. – К.: ПУ “Фоліант”, 2005. – 224 с.

3.  Дробіленко О.О. Організаційна культура підприємств і організацій: [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://intkonf.org/drobilenko-oo-organizatsiyna-kultura-pidpriemstv-i-organizatsiy.

4. Кислинська В.О. Корпоративна культура підприємства – один із факторів його конкурентоздатності: [Електронний ресурс] - Режим доступу:  http://www.rusnauka.com/CCN/Economics/10_kislins_ka%20v.o.doc.htm