Лобода А.О.

Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара, Україна

Перспективні напрями використання ресурсного потенціалу регіону

Сучасна концепція розміщення продуктивних сил орієнтується на досягнення їх сталого розвитку і передбачає, перш за все, подолання існуючих диспропорцій у територіальній структурі національної економіки та удосконалення спеціалізації регіонів з урахуванням загальнодержавних інтересів. Якісні структурні перетворення у народногосподарському комплексі, спрямовані на посилення його соціальної орієнтованості та екологізацію галузей [1].

Ресурсний потенціал зумовлює здатність регіону розвиватися. Тому прийняття рішень щодо стратегічних напрямів розвитку галузей регіону, визначення слабких та сильних ланок, співставлення ресурсних можливостей розвитку окремих територій та галузей є на сьогодні одним з основних завдань регіональної політики. На нашу думку, перш за все, необхідно проводити оцінку наявного потенціалу певного виду ресурсу в регіоні, що дасть змогу проаналізувати напрями розвитку регіону як на даному етапі, так і на перспективу.

Для аналізу пропонується застосовувати експертний метод бальної оцінки певного виду ресурсу, що розглядався вже деякими авторами, за яким:

Ri = (1)

де Ri – середнє статистичне значення експертних оцінок;

n – кількість експертів, що брали участь в оцінюванні і-го виду ресурсу;

bki – бальна оцінка і-го виду ресурсу k-им експертом [2].

Для оцінювання компонентів ресурсного потенціалу автором пропонується застосовувати шестибальну шкалу bki = [1,6], за якою відносна оцінка потенціалу певного виду ресурсу буде відповідати відповідній кількості балів (таблиця 1).

Таблиця 1

Оцінка компонентів ресурсного потенціалу регіону

Бали	Оцінка потенціалу певного виду ресурсу	Характеристика
1	Майже відсутній	Ресурс практично відсутній і не має ніякого впливу на розвиток регіону. Потенціал ресурсу такий мізерний, що не дозволяє залучити його до забезпечення стабільного розвитку регіону
2	Дуже незначний	Потенціал ресурсу є настільки недостатнім для забезпечення динамічного розвитку регіону, що ним також можна знехтувати, як і в попередньому випадку
3	Задовільний	Ресурс спостерігається в незначних обсягах, але є достатнім для відносно комплексного розвитку регіону
4	Помітний	Потенціал ресурсу здатний забезпечити помітний вплив на розвиток регіону
5	Значний	Спостерігається дуже великий надлишок даного ресурсу, що дозволяє виділити його, як основний серед сукупного ресурсного потенціалу
6	Потужний	Потенціал ресурсу є ядром розвитку регіону

Вид ресурсу, що отримав найвищу оцінку, є ресурсною домінантою, спроможною стати поштовхом для забезпечення соціально-економічного розвитку регіону, а також визначити подальші перспективні напрями його розвитку.

Для реалізації поставлених завдань, на наш погляд, доцільно утворити Обласний комітет регіонального розвитку, який би формував і реалізував державні регіональні програми з урахуванням ініціативи регіонів. Першочерговим завданням є також обґрунтування рівнів регіонального управління — загальнодержавного, регіонального, локального, а також чітке розмежування їх функцій.

На загальнодержавному рівні управління визначається генеральний напрям соціально-економічного розвитку країни та її регіонів, розробляється Державна програма комплексного соціально-економічного розвитку та розміщення продуктивних сил країни, великі регіональні програми. Держава поширює свою діяльність на всю територію країни в економічній, соціальній, культурній і політичній сферах, у тій їх частині, що має загальнодержавне значення [3].

Регіональний рівень управління повинен охоплювати господарські комплекси основних мікрорайонів та адміністративних областей. У межах цих територій визначається загальна стратегія розвитку господарства на основі виконання державних регіональних програм, узгоджуються напрямки використання ресурсного потенціалу в регіоні. Для кожного макрорайону має складатися прогнозно-індикативний план і схема розвитку та розміщення продуктивних сил.

Місцевий рівень управління повинен забезпечувати реалізацію всіх рішень від макро- до мікрорівня на підзвітній території. Місцеві органи мають здійснювати управління локальним комплексом мікрорайону, контролювати використання всіх видів природних ресурсів, забезпечувати їх охорону, провадити в життя ефективну соціальну, економічну й екологічну політику. На локальному рівні має розроблятися прогнозно-індикативний план соціально-економічного розвитку території, схема і проект районного планування та інших інноваційних форм територіальної організації господарства.

Місцеве самоврядування мусить поступово набути широких прав, фінансової автономії і нести всю відповідальність за стан розвитку відповідних територій, а також раціонального використання їх ресурсного потенціалу.

Література:

1. Розпутенко, І.В. Ефективність державного управління [Текст]: Монографія / І.В. Розпутенко, Ю.М. Бажан, О.І. Кілієвич, О.В. Метес. – К.: КІС, 2002. – 420 с.

2. Монастирський, Г. Методологія аналізу ресурсного потенціалу [Текст] / Г. Монастирський // Наукові записки. - 2005. - №14. – С. 23-27.

3. Хвесик, М.А. Стратегія соціально-економічного розвитку регіону [Текст]: Монографія / М.А. Хвесик, Л.М. Горбач, Н.В. Вишневська, Ю.М. Хвесик. – К.: Кондор, 2004. – 376 с.