Економічні науки/
Кеверо Людмила
Науковий
керівник : Петращак О. О.
Буковинська державна фінансова академія
Інфляція в Україні та її вплив на добробут населення
В даній роботі досліджено
вплив інфляції на добробут населення у період економічної кризи. Внесено
пропозиції щодо нормалізації рівня інфляції в Україні та підвищення рівня
добробуту громадян.
This article investigates the effect of inflation on the welfare of
communities during the economic crisis. Government policy to reduce inflation
is analysed. Suggestions are brought to normalize the level of inflation in Ukraine and increase the welfare of
citizens.
Прослушать
На
Вступ
Інфляція
є складним соціально-економічним явищем. Раніше інфляція виникала, як правило,
в надзвичайних ситуаціях, то в останні два-три десятиліття стала хронічною.
Сам
термін «інфляція» буквально означає «здуття». Так, фінансування державних
витрат за допомогою паперово-грошової емісії з припиненням розміну банкнот
проводило до «здуття» грошової маси і знецінення паперових грошей.
Постановка проблеми
Головним
завданням переважної більшості централізованих банків є розвиток і підтримання
ефективної фінансової системи в країні, а стратегічною метою – забезпечення
стабільності грошової одиниці.
Оскільки
контроль за інфляцією є не самоціллю монетарної політики, довгострокова цінова
стабільність важлива лише в тому аспекті, коли вона сприяє прискоренню темпів
економічного зростання, підвищенню добробуту населення, зниженню безробіття.
Інфляція
– динамічний процес в умовах невизначеності, на який впливає безліч чинників.
Це явище має різноманітні економічні та соціальні наслідки. Так, незначні темпи
інфляції сприяють підвищенню ділової активності і стимулюють економічний розвиток. Але в міру збільшення,
інфляція стає перешкодою для сталого економічного розвитку, активізуючи
зростання грошової маси, не підкріпленою достатньою кількістю товарів. Це
порушує функціонування грошово- фінансової системи, що загострює економічну і
соціальну напруженість у суспільстві [6, 139].
Аналіз останніх досліджень
і публікацій
Проблеми
впливу інфляції на рівень добробуту суспільства та розробка заходів щодо її
врегулювання достатньо всебічно розглянуті сучасними науковцями : Горбанським
А.Б., Маренем В. С., Діденком В.М., Сердю О, які зазначають, що інфляція в
Україні як основний процес макроекономічної нестабільності має асоціальне
значення для суспільства.
Постановка завдання
Розглянути
стратегію стабільності грошової одиниці та визначити роль впливу інфляції на
рівень добробуту українського соціуму. Для цього необхідно дослідити основні
види, причини й наслідки інфляційних процесів, вивчити систему проведених
органами державної влади заходів, внести антиінфляційні пропозиції і
спроектувати модель нового демократичного суспільства з високим рівнем життя
населення.
Виклад основного матеріалу
На
сучасному етапі розвитку рівень інфляції в Україні досить високий і не
стабільний (таблиця 1), в результаті чого, важко прогнозувати індекси інфляції
на майбутні періоди. Так, «лідерами» зростання
споживчих цін за підсумками вересня 2010 року стали АР Крим, м. Севастополь -
3,6%, Донецька, Луганська та Херсонська області - 3,5%, Миколаївська та Одеська
області - 3,3%.
Порівнюючи вересень 2010 року з груднем 2009 року,
можна зробити висновок, в усіх областях України також зафіксована інфляція, при
цьому споживчі ціни найбільше зросли в Севастополі - на 12%, АР Крим - 8,9%,
Запорізькій області - 8,7%, Одеській області - 8,4%. Найменше ціни зросли у
Вінницькій - 5,6%, Київській - 6,1%, Кіровоградській і Тернопільській областях
- 6,4% [1].
Таблиця 1
Індекси інфляції 2000-2010 рр.
|
|
|||||||||||||
|
|
Сі чень |
Лю тий |
Бере зень |
квітень |
Тра вень |
Чер вень |
липень |
Сер пень |
Вере сень |
Жов тень |
Листо пад |
Гру день |
За рік |
|
|
104,6 |
103,3 |
102,0 |
101,7 |
102,1 |
103,7 |
99,9 |
100,0 |
102,6 |
101,4 |
100,4 |
101,6 |
125,8 |
|
|
101,5 |
100,6 |
100,6 |
101,5 |
100,4 |
100,6 |
98,3 |
99,8 |
100,4 |
100,2 |
100,5 |
101,6 |
106,1 |
|
|
101,0 |
98,6 |
99,3 |
101,4 |
99,7 |
98,2 |
98,5 |
99,8 |
100,2 |
100,7 |
100,7 |
101,4 |
99,4 |
|
|
101,5 |
101,1 |
101,1 |
100,7 |
100,0 |
100,1 |
99,9 |
98,3 |
100,6 |
101,3 |
101,9 |
101,5 |
108,2 |
|
|
101,4 |
100,4 |
100,4 |
100,7 |
100,7 |
100,7 |
100,0 |
99,9 |
101,3 |
102,2 |
101,6 |
102,4 |
112,3 |
|
|
101,7 |
101,0 |
101,6 |
100,7 |
100,6 |
100,6 |
100,3 |
100,0 |
100,4 |
100,9 |
101,2 |
100,9 |
110,3 |
|
|
101,2 |
101,8 |
99,7 |
99,6 |
100,5 |
100,1 |
100,9 |
100,0 |
102,0 |
102,6 |
101,8 |
100,9 |
111,6 |
|
|
100,5 |
100,6 |
100,2 |
100,0 |
100,6 |
102,2 |
101,4 |
100,6 |
102,2 |
102,9 |
102,2 |
102,1 |
116,6 |
|
|
102,9 |
102,7 |
103,8 |
103,1 |
101,3 |
100,8 |
99,5 |
99,9 |
101,1 |
101,7 |
101,5 |
102,1 |
122,3 |
|
|
102,9 |
101,5 |
101,4 |
100,9 |
100,5 |
101,1 |
99,9 |
99,8 |
100,8 |
100,9 |
101,1 |
100,9 |
112,3 |
|
|
101,8 |
101,9 |
100,9 |
99,7 |
99,4 |
99,6 |
99,8 |
101,2 |
102,9 |
100,5 |
102,3 |
104,7 |
107,9 |
Стимулюють
інфляцію: надмірна емісія грошей, дефіцит державного бюджету, недосконалість
інвестиційної та фіскальної політик, низька ефективність кредитного механізму,
монополістичне ціноутворення.
Інфляція приводить до таких
соціально-економічних наслідків:
1.
Не прогнозований розподіл національного багатства між
різними групами суспільства, економічними і соціальними інститутами;
2.
Збільшення ризику бізнесу: обсяг інвестицій зменшується,
збільшується частина спекулятивних операцій – в майбутньому, це може призвести
до зниження добробуту нації;
3.
Зниження політичної стабільності суспільства, зростання
соціальної напруги;
4.
Зниження конкурентоспроможності національних товарів,
зростання безробіття;
5.
Збільшення відпливу капіталу за кордон і спекуляції на
валютному ринку;
6.
Зменшення реальних доходів держави, збільшення дефіциту
державного бюджету та державного боргу;
7.
Погіршення стану платіжного балансу країни [5].
Отже,
вплив інфляційних процесів на рівень добробуту суспільства є сильним і має
комплексний характер, властивий особливому стану економіки.
Серед
стратегічних антиінфляційних заходів можна виділити наступні:
1)
погашення інфляційних очікувань, насамперед цінових;
2) введення жорстких лімітів на щорічний приріст грошей;
3) скорочення бюджетного дефіциту;
4)
зведення до мінімуму впливу на національну економіку
зовнішніх інфляційних імпульсів.
Тактичні
інфляційні заходи дають максимальний результат тоді, коли збільшують пропозицію
без збільшення попиту або знижують поточний попит без зниження пропозиції,
серед них виділяють:
1. Забезпечення державної підтримки збільшення товарообігу підприємства. Для
цього слід запровадити пільгове оподаткування виробників, організувати продаж
побічних продуктів і послуг.
2. Організація ефективної приватизації державної власності.
3. Підвищення норми зберігання, що приведе до припливу в банк заощаджень від
населення.
4. Стримування зростання доходів населення внаслідок замороження заробітної
плати, введення прогресивного оподаткування, законодавчого встановлення зв’язку
росту фонду заробітної плати зі збільшенням обсягу виробництва [6, 145].
Розкриваючи
сутність антиінфляційної політики, варто зазначити, що повністю подолати
інфляцію неможливо, тому антиінфляційна політика повинна бути спрямована не
стільки на припинення інфляції, скільки на звернення її до прийнятного рівня,
за якого можна зробити її інструментом стимулювання економічного розвитку [3,
65].
Висновки
Підсумовуючи,
можна сказати, що інфляція є великою загрозою державі і добробуту суспільства,
загострює економіко-соціальне становище у суспільстві, а також збільшує
товарний дефіцит, який спричиняють недосконала інвестиційна та фіскальна
політики держави, неефективний кредитний механізм і надмірна емісія грошей.
Вважаємо
за необхідне звернути увагу на те, що суттєво поліпшити ситуацію можна лише за
умов комплексного впровадження заходів антиінфляційного регулювання. Саме тому,
без системного підходу та комплексного оздоровлення фінансової ситуації, що
мають бути узгоджені з конкретними національними особливостями і змінами
процесів у кожній ланці економічної системи країни, розв’язання даної проблеми
неможливе. Інакше, якщо засоби щодо оздоровлення економічної ситуації
використовуються не постійно, то результат буде частковий.
Здійснення
оздоровлення фінансової ситуації в Україні надасть змогу зупинити негативні
процеси в економіці – падіння рівня виробництва, знецінення грошей, дефіцит
держбюджету – та забезпечити передумови для подальшого економічного росту.
Країни,
що рішуче пішли шляхом ринкових перетворень, частково вже мають певні позитивні
результати, які відображаються, передусім, у стримування інфляційних процесів,
зростанні обсягів виробництва, підвищенні рівня життя населення. Безперечно, що
й Україна, маючи значний економічний потенціал, здатна забезпечити умови
“керованості” інфляційним факторам, що надасть їй змогу зайняти належне місце
серед інших економічно та соціально розвинутих країн Європи.
Література
1.
Горбанський А. Б. Ідентифікація типу інфляційного процесу
в Україні / А. Б. Горбанський // Держава та регіони. Серія: Економіка і
підприємництво. – 2010. – № 1. – С. 76-81.
2.
Долматов В. М. Прогнозування процвітання інфляції в
Україні / В. М. Долматов // Економіка та держава. – 2010. – № 5. – С. 64-66.
3.
Діденко В. М. Аналіз інфляційних процесів в Україні /
В.М. Діденко // Науковий вісник БДФА. Економічні науки : Збірник праць / Мінфін
України, БДФА. Чернівці, Технодрук 2009. – Вид. 2. – С. 101-110.
4.
Маруш В. М.
Міркування щодо особливості антиінфляційної політики в Україні/ В. М.
Маруш // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 1. – С. 93-102.
5.
Офіційний сайт державного комітету статистики [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.