Економічні науки / 15. Державне управління економікою

К.е.н., доц. Даценко Г.В., Мельник І.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Повноваження органів державної влади щодо здійснення бюджетного контролю

 

В сучасних умовах господарювання, одним із основних факторів стабільного економічного розвитку країни є досконале здійснення бюджетного процесу. Роль Державного бюджету України все більше зростає, за рахунок того, що він покликаний забезпечити ефективне функціонування держави та виконання всіх її завдань. В даному контексті, дуже важливе значення займає бюджетний контроль, який покликаний забезпечувати виконання державною її функцій. Бюджетний контроль є важливим фактором підвищення ефективності функціонування фінансів, діяльності органів влади і дотримання законності та доцільності в бюджетній сфері.

Дослідженню сутності, правового регулювання, методів та засобів здійснення бюджетного контролю в Україні, приділили свої праці багато вітчизняних вчених, серед яких можна виділити: Монаєнко А. О. [7], Гетманец О. П. [5], Коваль Л. С. [6], Форкун І. В., Шацька В. М., Фролова Н. Л. та ін.

Проте бюджетний контроль як багатогранне, складне явище, правовий інститут, система методів, функцій відповідних суб’єктів, а також засіб дотримання законності у бюджетній сфері ще не отримав остаточного наукового визначення.

Метою даної роботи є дослідження сутності бюджетного контролю як одного із видів державного фінансового контролю в Україні та визначення повноважень органів державної влади щодо його здійснення.

Здійснення бюджетного контролю безпосередньо пов’язане із бюджетним процесом. Відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України: бюджетний процес – регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства [1]. Тобто, у даному випадку, контроль виступає як одна із стадій бюджетного процесу, сприяє виконанню бюджету і завершує цей процес.

Також, норми чинного Бюджетного кодексу (далі – БК) визначають, що на всіх стадіях бюджетного процесу має здійснюватися фінансовий контроль (ст. 19, ст. 26 БК України), який покликаний забезпечувати:

­                  оцінку управління бюджетними коштами;

­                  правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності;

­                  досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень;

­                  проведення аналізу та оцінки стану фінансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів;

­                  запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави у процесі управління об’єктами державної власності;

­                  обґрунтованість планування надходжень і витрат бюджету.

Бюджетний процес є однією із складових більш широкого виду державної діяльності – фінансової, і контроль у бюджетному процесі, тобто бюджетний контроль є одним із напрямів державної контрольної діяльності.

Таким чином, бюд­жетний контроль – це різновид державного фінансового контролю, спрямований на забез­печення доцільності, законності, достовірності та раціональності дій учасників бюджетного процесу під час складання, розгляду, затвер­дження, виконання, внесення змін та звітуван­ня про виконання бюджетів, що складають бю­джетну систему України [7, с. 91].

Коваль Л.С. у своїх працях, в системі бюджетного контролю виділяє три його базові рівні: макрорівень – загальнодержавний, мезорівень – регіональний і мікрорівень – розпорядники та одержувачі бюджетних коштів. Важливою передумовою такого підходу є розробка законодавчого забезпечення механізму визначення суб’єктів контролю та конкретизації для них об’єктів, форм, видів і методів контрольного дослідження на кожному із перелічених рівнів [6, с. 194].

Бюджетний контроль можна розглядати як функцію управління державою (загальний бюджетний контроль) і бюджетним процесом, та як окрему контрольну діяльність спеціально уповноважених осіб (спеціалізований бюджетний контроль).

Державний загальний бюджетний контроль – це комплексна та цілеспрямована система економіко-правових дій держави в особі органів законодавчої та виконавчої влади, які спрямовані на перевірку формування, розподілу та витра­чання коштів бюджетів, що складають бюджет­ну систему. Контрольні повноваження органів влади в бюджетному процесі залежать від їх завдань та функцій в управлінні державою вза­галі, та в бюджетному процесі зокрема [5, с. 91].

Спеціалізований бюджетний контроль реалізується за допомогою системи органів спеціалізованого бюджетного контролю, яка складається з установ, для яких контрольна діяльність є професійною і такою, що відповідає конкретному об’єкту бюджетних відносин. До таких органів належать Міністерство фінансів України, Рахункова палата України, Державна контрольно-ревізійна служба України, Державна податкова служба України та ін.

Контрольна функція Міністерства фінансів випливає з того, що згідно з  Положенням про Міністерство фінансів України  від 1999 року [4], одним із основних завдань Мінфіну визначено забезпечення ефективного використання бюджетних коштів та здійснення в межах своєї компетенції державного фінансового контролю.

Згідно із зазначеним Положенням, Мінфін має право і повинно брати участь у здійсненні контролю за цільовим використанням коштів державного та місцевого бюджетів; проводити у міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, в установах і організаціях, в установах банків та інших фінансово-кредитних установах усіх форм власності перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів, планів, кошторисів та інших документів щодо зарахування, перерахування і використання бюджетних коштів.

Але, недоліком є те, що повноваження Мінфіну з контролю за дотриманням бюджетного законодавства не деталізуються в Бюджетному кодексі (ст. 111 БК України), тобто чинне законодавство має суперечливий характер та не містить правових норм, що в повному обсязі визначають його контрольні повноваження.

Згідно з 2 статтею Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу», який визначає, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунен­ня виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому [2].

Крім проведення ревізій і пере­вірок, до функцій органів ДКРС вхо­дить: контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених попередніми ревізійними діями; застосування до юридичних осіб фінансових стягнень за допущені порушення та притягнен­ня винних осіб до адміністративної відповідальності; інформування про виявлені порушення органів влади, господарського управління та правоохо­ронних органів.

Для забезпечення цих напрямів роботи в органах ДКРС утворено окремі спеціалізовані підрозділи. На­приклад, в ГоловКРУ функціонує Управління контролю у сфері органів державної виконавчої влади (має відділи контролю для забезпечення державного фінансового контролю в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, правоохоронних органах і військових частинах та формуваннях), Управлін­ня контролю у сфері послуг (має відділи контролю у сфері транспорту і зв’язку, у сфері житлово-комуналь­ного господарства та у сфері матері­альних ресурсів, будівництва, торгівлі та інвестицій) [7, с. 79].

Повноваження Державної казначейської служби України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства визначені БК України (ст. 112 БК), де зазначено, що контроль здійснюється за такими напрямками:

­                  веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності;

­                  бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету;

­                  відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету та ін.

Таким чином, Державне казначейство здійснює контроль за виконанням  Державного бюджету України, надходженням і використанням коштів державних цільових фондів і позабюджетних коштів.

Важливість контрольних функцій Державної податкової служби в Україні зумовлюється тим, що вона є єдиною структурою в системі не лише виконавчої, а й державної влади та місце­вого самоврядування загалом, органи якої здійснюють фіскальний контроль за сплатою податків. Виходячи з цього, здійснювані нею контрольні функції передусім полягають у забезпеченні виконання до­хідної частини бюджетів усіх рівнів [7, с. 79].

Серед органів бюджетного контролю в Україні важливе місце належить Рахунковій палаті як конституційному постійно діючому органу парламентського контролю. У 1998 р. її було прийнято до Міжнародної організації Вищих органів фінансового контролю, а з 1999 р. вона є членом Європейської організації Вищих органів фінансового контролю. Таким чином, її діяльність і напрями роботи в цілому відповідають міжнародним стандартам INTOSAI, а виконання контрольних повноважень відбувається згідно чинному законодавству [6, с. 194].

 

Рахункова палата проводить ревізії і перевірки за вит­рачанням коштів Державного бюдже­ту України і державних позабюджет­них фондів в апараті Верховної Ради України, органах виконавчої влади, Національному банку України, інших підзвітних Верховній Раді України органах, а також на підприємствах і в організаціях незалежно від форми власності.

Відповідно до БК України (ст. 110 БК) до повноважень Рахункової палати належить здійснення контролю за використанням коштів Державного бюджету України, в тому числі на обслуговування і погашення державного боргу. Тобто, її повноваження обмежуються контролем тільки за використанням коштів Державного бюджету.

Згідно з законодавством Рахункова палата України є самостійним та незалежним органом контролю, але підпорядкованим і підзвітним Верховній Раді України, отже, залежним від за­конодавчої влади (ст. 1, ст. 32 Закону України «Про Рахункову палату») [3]. Для створення дієвої системи державного бюджетного контролю потрібно надати Рахунковій палаті відокремле­ний правовий статус – органу, незалежного від будь-якої гілки влади, який діє в інтересах наро­ду і від його імені.

Таким чином, дослідження системи бюджетного контролю в Україні, дає змогу говорити про його певну недосконалість в особливостях законодавчого забезпечення, норми якого не в повному обсязі враховують особливості організації бюджетного процесу, правовий статус контролюючих органів та їхні функції.

Удосконалення системи бюджетного контролю не можливе без удосконалення законодавчої бази його проведення та посилення правових норм, які б визначали функції Рахункової палати, Міністерства фінансів України, Державної контрольно-ревізійної служби та інших органів щодо здійснення бюджетного контролю.

Таким чином, для удосконалення системи бюджетного контролю в Україні необхідно на законодавчому рівні визначити поняття та сутність бюджетного контролю як самостійного виду державного фінансового контролю, чітко визначити та розмежувати повноваження спеціалізованих органів бюджетного контролю щодо його здійснення та внести відповідні зміни до законодавчої бази, з метою уникнення дублювання завдань та недоліків у діяльності таких органів.

Література:

1.                 Бюджетний кодекс України: Кодекс України, прийнятий Верховною Радою України від 21.06.2001 №2542-111.

2.                 Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України, прийнятий Верховною Радою України від 26.01.1993 №2939-ХІІ // Українська Інвестиційна Газета. – 2007. – №49 (від 17.12.2007).

3.                 Про Рахункову палату: Закон України, прийнятий Верховною Радою України від 11.07.1996 №315/96-ВР // Українська Інвестиційна Газета. – 2002. – №46 (від 19.11.2002).

4.                 Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України: Указ Президента України від 08.04.2011 №446/2011 // Офіційний вісник Президента України 2011. – 2011. – №11 (від 20.04.2011). – С.610.

5.                 Гетманець О. Актуальні проблеми правового регулювання бюджетного контролю в Україні / О. Гетманець // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – №6. – С. 91-94.

6.                 Коваль Л. С. Діяльність рахункової палати в сфері бюджетного контролю / Л. С. Коваль // Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми: збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції 11 березня 2010 року. – Вінниця: Центр підготовки наукових та навчально-методичних видань ВТЕІ КНТЕУ, 2010. – Ч.ІІ. – С.192-196.

7.                 Монаєнко А.О. Повноваження органів державної влади щодо здійснення фінансово-бюджетного контролю місцевих бюджетів / А.О. Монаєнко // Економіка & держава. – 2006. – №7. – С. 78-81.