Экономические науки/15. Государственное регулирование экономики

К.е.н. Даценко Г.В., Яворська А.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Стан та недоліки здійснення державного контролю на ринку фінансових послуг України

Створення та розвиток ефективного ринкового середовища неможливе без формування фінансового ринку, який би забезпечував обіг фінансових ресурсів, їх перерозподіл між різними галузями економіки, зосередження вільних коштів для інвестування тощо. Кожна країна, в якій існує ринок фінансових послуг, створює систему його державного контролю і Україна також не є виключенням. Роль і значення системи державного контролю щодо учасників ринку фінансових послуг досить важливі за сучасних умов, особливо за наявності кризових явищ в економічній і фінансовій системах та недотримання вимог чинного законодавства.

Значну увагу у вивченні системи державного контролю фінансового ринку приділяють сучасні вчені-економісти: Атаманчук Г.В., Дзюблюк О.В., І.Б. Івасів, Б.Л. Луців, І.О. Лютий, В.І. Міщенко, А.М. Мороз, Савлук М.І., Шаров О.М. та інші. І хоч дослідження в цій сфері є досить продуктивними, система державного контролю не є досконалою і вимагає поглибленого вивчення, виходячи з об’єктивних потреб фінансового ринку як складової національної економіки та фінансової системи в цілому.

Метою даної статті є дослідження організації державного контролю за функціонуванням фінансових ринків, виявлення основних проблем і недоліків та пошук резервів виконання завдань на шляху вдосконалення сучасної системи державного контролю.

Державний контроль фінансового ринку є невід’ємною і важливою частиною державного регулювання економіки. Він покликаний забезпечити цей процес достовірною інформацією про використання фінансових ресурсів суб’єктами господарювання, про ефективність регулювання та наявність певних відхилень, які перешкоджали б ефективному використанню державних фінансових ресурсів.

Це обумовлено важливістю фінансового ринку в ринковій економіці. Основне призначення фінансового ринку полягає у забезпеченні підприємствами належних умов для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів. Таким чином, підприємства на фінансовому, як і на інших ринках, практично рівнозначні, як у ролі покупця, так і продавця ресурсів.

Роль державного контролю на фінансовому ринку полягає насамперед у вирішенні таких завдань, як підвищення ефективності державного регулювання економіки та дотримання правил формування та використання фінансових ресурсів, встановлених державою.

Виконання цих завдань допоможе суб’єктам державного регулювання економіки отримувати необхідну інформацію про якість вжитих ними заходів регулювання, а також ефективно застосовувати контрольну функцію державного регулювання економіки.

Основними причинами, що породжують потребу у державному контролі фінансових ринків є необхідність проведення моніторингу результатів господарської діяльності, максимізація прибутку, оцінка платоспроможності та спостереження за ліквідністю. Такої думки притримується більшість сучасних економістів.

Застосування контрольної функції держави на фінансовому ринку є інструментом підвищення ефективності функціонування економіки відповідно до обмежувальних законодавством параметрів, повноти сплати податків та обов’язкових платежів. Виявлення правопорушень у частині використання фінансових ресурсів, їх усунення , блокування незаконних фінансових операцій і здійснення заходів щодо компенсації збитків, завданих державі, суб’єктам господарювання та громадянам.

У процесі здійснення перевірок основна увага контролюючих органів зосереджується на доцільності та економічній ефективності витрат суб’єктів господарювання. У цьому разі при необхідності суб’єкти господарювання розробляють рекомендації щодо нераціонально використаних коштів. Внаслідок перевірок до бюджету повертають значні суми незаконно витрачених державних коштів.

В Україні контролюючі функції на фінансових ринках відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» здійснюють: Національний банк України – щодо ринку банківських послуг; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) – щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів; Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг (Держфінпослуг) – щодо інших ринків фінансових послуг.

У сучасній економіці факторами, які негативно впливають на здійснення ефективного контролю є: недосконалість законодавчої бази у сфері здійснення контролю; відсутність налагодженого механізму спільної діяльності органів, що здійснюють контроль; незадовільний стан фінансового клімату у державі; нестабільність економічної та політичної ситуації.

Саме тому практика здійснення контролю за функціонуванням фінансового ринку залишається неефективною, оскільки діяльність контролюючих органів невпорядкована. А створення нової системи державного контролю проходить досить повільно і суперечливо, не концентруючись на достатніх науково-теоретичних напрацюваннях.

Підсумовуючи, варто зазначити, що контроль повинен використовуватись як засіб, що дає можливість повніше аналізувати стан справ та дозволяє вчасно застерегти, попередити та вплинути на виникнення нестандартних ситуацій чи неправомірних дій, а не враховувати каральну роль контролю, що домінувала в минулому. Тільки за негативних кінцевих результатів наступає черга застосування примусових заходів. У цьому сенсі варто взяти до уваги зарубіжний досвід, де виконання контрольних функцій державними органами спирається на підтримку громадськості, що досягається завдяки широкій гласності результатів контрольно-ревізійної діяльності. Тому лише максимальні зусилля у сфері державного контролю зможуть забезпечити той якісний рівень, якого потребує як уряд, так і ми – громадяни.

Литература:

1. Букатова Д. Актуальні проблеми здійснення державного контролю на ринках фінансових послуг України / Д. Букатова // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – №8. – С. 78-80.

2. Касьяненко Л.М. Організація контрольного процесу за функціонуванням фінансових ринків: зарубіжний досвід / Л.М. Касьяненко // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. – 2010. – №3. – С. 132-136.

3. Маматов В. Система оцінювання якості діяльності органів державного контролю / В. Маматов, Т. Маматова // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2008. – №5. – С. 40-44.

4. Пісьмаченко Л.М. Контроль в системі державного управління економікою: стан, проблеми та напрями вирішення / Л.М. Пісьмаченко // Економіка і держава. – 2006. – №8. – С. 67-69.

5. Плескач В.Л. Фінансовий контроль у контексті трансформаційних процесів економіки / В.Л. Плескач, К.С. Жадько // Фінанси України. – 2009. – №6. – С. 85-92.

6. Попелюк В. Правова природа відносин контролю у сфері господарювання / В. Попелюк // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – №3. – С. 144-147.