Проблемні аспекти страхування фінансово-кредитних ризиків в Україні

 

Ключові слова: фінансовий ризик, кредитний ризик, страхування фінансових ризиків, страхові компанії, страхові програми.

 

Постановка проблеми. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання, фінансово-кредитних установ пов’язана з багатьма ризикам, ступінь впливу яких на результати їхньої фінансової діяльності значно підвищується. Збільшення ступеня впливу фінансових ризиків на результати фінансової діяльності господарюючих суб’єктів пов’язане з швидкою зміною економічної ситуації в країні і кон’юнктури фінансового ринку, розширенням сфери фінансово-кредитних відносин, появою нових фінансових технологій і інструментів. На основі обслуговування різноманітних ризиків фінансового характеру сформувалася так звана сфера фінансового страхування.

Аналіз останніх публікацій та досліджень. Дослідженню теорії фінансових ризиків, присвятили свої праці такі відомі зарубіжні та вітчизняні вчені-економісти, як: І.А. Бланк, М.С. Клапків, Н.Н. Внукова, Д. Фарни, Л. Хорін, Т. Вейган, Ж. Перар, К.С. Воблий, С.С. Осадець, А.А. Гвозденко, В.В. Глущенко, Я.П.Шумелда та ряд інших.

Виклад основного матеріалу. Донедавна страхування ризиків вважалося нездійсненим, а вже сьогодні в першому кварталі 2011 року було зібрано страхових премій за цим видом страхування в розмірі 780,0 млн. грн., що більше аналогічного періоду 2010 року на 252,1 млн. грн. [5]. А це складає 12,8% від усього обсягу зібраних страхових премій в першому кварталі 2011 року. При цьому страхові виплати за даним видом страхування склали 202,3 млн. грн. в першому кварталі поточного року. Таким чином бачимо, що страхування фінансово-кредитних ризиків в нашій країні існує і за результатами отриманих страхових премій нарощує обсяги.

Однак не все так позитивно як здається на перший погляд. Для початку коротко розглянемо що собою являють фінансово-кредитні ризики та яка їх природа. Так, фінансові і кредитні ризики розмежовують за суб’єктом, у котрого вони виникають. Фінансові ризики виникають у суб’єктів господарювання, переважно у підприємств виробничої сфери. Кредитні ризики виникають у комерційних банків при здійснені ними активних операцій ( у неповерненню позичальником отриманого кредиту і несплати відсотків за нього, тощо).

Аналізуючи літературні джерела ми прийшли висновку, що більшість авторів однією із проблем страхування приміром фінансових ризиків вважають відсутність як такого чіткого визначення та класифікацій фінансових ризиків у законодавстві України. І це дійсно так, якщо ми звернемося до Закон України «Про страхування» [1], нормами якого користуються у своїй діяльності всі без виключення страхові компанії, то побачимо, що даний нормативний документ лише окреслює види страхування, але не уточнює їх визначення та не надає класифікації.

Фахова література подає наступне визначення фінансовим ризикам: «фінансові ризики – це ризики, які характеризуються ймовірністю втрат фінансових ресурсів (грошових коштів) у підприємницькій діяльності» [2, с.144]. При цьому у світовій практиці класифікація фінансових ризиків налічує більше 11 видів, серед який найбільш розповсюдженими є: ризик неплатоспроможності, інвестиційний ризик, інфляційний ризик, валютний ризик, кредитний ризик. Як бачимо, поняття фінансового та кредитного ризику поєднано і як показує аналіз фахової літератури ці два поняття дійсно ототожнюються. У страховій же практиці фінансові та кредитні ризики умовно розмежовують за суб’єктами виникнення.

Так, до конкретних видів фінансових ризиків підприємства відносять:

-                    ризик неплатежу (невиконання зобов’язань згідно договорів);

-                    неотримання прибутку при інвестиційних операціях;

-                    втрати або зменшення прибутку внаслідок непередбачуваних обставин [4, с.26].

Під кредитними слід розуміти ризики, які виникають у комерційних банків при здійсненні ними активних операцій. Найчастіше кредитний ризик виявляється у неповерненні позичальником отриманого кредиту і несплаті відсотків за користування ним. Класифікація кредитних ризиків є більш деталізованою. Вона передбачає ризик загальної неплатоспроможності та ризики непогашення окремих видів кредитів: експортного, споживчого, іпотечного, сільськогосподарського тощо.

Практика страхування кредитів в Україні переважно має три форми:

-         страхування ризику непогашення кредиту;

-         страхування позичальником відповідальності за неповернення кредиту;

-         страхування позичальником предмета застави [3, с.17].

Однією важливою проблемою, яка виникає при укладанні та виконанні договорів страхування кредитних ризиків є недосконалість вітчизняного законодавства у цій сфері. Недоліком страхування кредитних ризиків є те, що страховик не вступає у безпосередні правові відносини з банком-кредитором, а пов’язаний з ним опосередковано. Практика показує, що позичальник дуже часто не виконує умов договору або свідомо порушує строки їх виконання, що дає можливість відмовити страховику у виплаті страхового відшкодування банку. Тому необхідним є вироблення загальних умов кредитного страхування, які б охоплювали найсуттєвіші норми кожного виду страхування.

Негативом для страхування фінансових ризиків є те, що деякі підприємства використовують фінансові ризики як додатковий засіб фінансування, наприклад страхують проекти, які дорого коштують, перекладаючи весь ризик на страхову компанію; реалізують через цю галузь страхування різні «фінансові схеми» з метою податкової оптимізації, переведення коштів у готівку тощо. Страхові компанії у відповідь встановлюють високий рівень франшизи (від 8 до 15% страхової суми), досить високі страхові тарифи (середній тариф встановлюється на рівні 5-7% та вище залежно від ризиковості та строку страхування), обумовлюють специфічні умови страхування.

Висновки. У світовій практиці страхування фінансово-кредитних ризиків є поширеною послугою, але на вітчизняному страховому ринку у неї неоднозначна репутація. Вважається, що недосконала нормативно-правова база страхування фінансових та кредитних ризиків і відсутність методичного забезпечення сприяють використанню страхування фінансових ризиків для податкової оптимізації та переведення коштів в готівку.

Враховуючі значний потенціал страхування фінансово-кредитних ризиків на вітчизняному страховому ринку та подальші перспективи його розвитку, необхідно особливу увагу приділити вдосконаленню законодавчого забезпечення реалізації даного виду страхування. З цією метою необхідно визначити сутність і поняття фінансових та кредитних ризиків, надати чітку класифікацію даної групи ризиків, а також розробити відповідні методики розрахунку страхових тарифів.

 

Список використаних джерел

 

1.                Про страхування: Закон України від 16.03.07 №85/96-ВР

2.                Клапків М.С. Страхування фінансових ризиків. – Тернопіль: Економічна думка & Карт-бланш, 2002. – 570 c.

3.                Корф М. Страхування ризиків банківської діяльності / М. Корф // Фінансовий ринок України. - 2011. - № 3. - С. 17

4.                Мних М. В. Страхування фінансових ризиків, їх роль та значення в сучасних умовах / М.В. Мних // Інвестиції: практика та досвід. - 2007. - № 14. - С. 26-28

5.                Інтернет-журнал про страхування в Україні / [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://forinsurer.com